справа № 619/2112/24
провадження № 2-о/619/78/24
Ухвала
26 березня 2024 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області,
суддя Нечипоренко І.М.,
справа № 619/2112/24,
ім'я (найменування) сторін:
заявник: ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: Солоницівська селищна рада.
Питання, що вирішується ухвалою.
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просить визнати ОСОБА_2 недієздатною та встановити над нею опіку.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 297 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (стаття 32 Конституції України).
Відповідно до підпункту "е" пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг.
Згідно із статтею 3 Закону України "Про психіатричну допомогу" кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Частиною першою статті 30 ЦК України визначено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Відповідно до ст. 36 ЦК України суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Як установлено ч. 1 ст. 297 ЦПК України, узаяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу (ч. 1 ст. 298 ЦПК України).
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним" від 28 березня 1972 року роз'яснено, що даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров'я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами.
Лише за наявністю таких доказів та достатніх даних про розлад психічного здоров'я фізичної особи (ст. 298 ЦПК України) суд призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Згідно з п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують указані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною 5 статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, ОСОБА_1 не зазначено у заяві та не долучено до заяви докази, які підтверджують обставини, що свідчать саме про психічний розлад, який істотно впливає на здатність ОСОБА_2 усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (наприклад виписки із історії хвороби (амбулаторної картки хворого), довідки про знаходження, перебування на обліку особи у психіатричних лікувальних закладах, тощо), що є необхідним для вирішення питання про призначення для встановлення його психічного стану судово-психіатричної експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст. 177, 185, 318, 300, 353 ЦПК України, суддя,
постановила:
Заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви та надати строк десять днів з дня отримання ухвали для їх усунення.
Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню окремо відрішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення.
Суддя І. М. Нечипоренко