Дата документу 26.03.2024Справа № 554/2714/24
Провадження № 3/554/837/2024
26 березня 2024 року м.Полтава
Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Троцька А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №211188 від 12.03.2024 року, слідує, що 12 березня 2024 року близько 01.15 год. в м.Полтаві по вул. П.Мстислава, 32, ОСОБА_1 надавав послуги таксі на транспортному засобі «Peugeot 207», н.з. НОМЕР_1 , з перевезення пасажирів без одержання ліцензії передбаченої п.24 ст.7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», та без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 164 КУпАП.
Після роз'яснення відповідно до ст. 268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, пояснив, що він не здійснює господарську діяльність з перевезення пасажирів.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП суд виходить з наступого.
Згідно ст. 245 КупАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Так, відповідальність за частиною 1 статті 164 КУпАП настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Істотними ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є факт систематичного надання послуг за винагороду, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Згідно ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Разом з тим, відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно положень ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, зокрема, що ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб'єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року №222-VIII, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.
Також згідно з пунктом 24 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Таким чином, відповідно до вищезазначених норм, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП суд мав отримати докази того, що він здійснював господарську діяльність з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без відповідної ліцензії, а також отримував від здійснення зазначеного виду діяльності дохід.
Письмові пояснення свідка ОСОБА_2 свідчать лише про одну поїздку з ОСОБА_1 , у зв'язку з чим не можна стверджувати про систематичність його дій.
Відомості про отримання ОСОБА_1 від ОСОБА_2 коштів за перевезення відсутні, як і відсутній протокол огляду та вилучення таких коштів.
Особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення жодних відомостей про причетність ОСОБА_1 до здійснення господарської діяльності «Uklon» в сфері перевезення пасажирів не надано.
Протокол про адміністративне правопорушення та долучений до нього відеозапис події не містять доказів систематичності здійснення пасажирських перевезень та отримання за це матеріальної винагороди.
пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3, від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Таким чином, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що під час оформлення адміністративних матеріалів, не виконані вимоги частини 2 статті 255 КУпАП, оскільки положення пункту 1 частини 1 статті 255, статей 254, 256 КУпАП, у випадку вчинення особою адміністративного правопорушення, уповноважені на те посадові особи, зобов'язані не тільки скласти протокол про адміністративне правопорушення, а й зібрати докази вчинення особою такого адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії», коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність закрити провадження по даному правопорушенню у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП у діях ОСОБА_1 , оскільки за результатами розглянутих матеріалів справи доказів вини останнього не встановлено.
Тому розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП України, тобто за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 14, 164, 247, 251, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження по адміністративній справі за ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 діб до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави.
Суддя : Троцька А.І.