Справа № 296/2690/24
1-кс/296/1178/24
Ухвала
Іменем України
26 березня 2024 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони щодо невиконання вимог Кримінального процесуального кодексу України, -
встановив:
26 березня 2024 року на електронну адресу Корольовського районного суду м.Житомира надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони щодо невиконання вимог Кримінального процесуального кодексу України, в якій він просить:
- визнати бездіяльність цього керівника;
- зобов'язати виконати вимоги ст.214 КПК та внести до ЄРДР скоєні кримінальні злочини у воєнний час організованим злочинним угрупуванням у складі начальника СУ ГУНП у Житомирській області ОСОБА_3 та слідчого ОСОБА_4 , директора ДП ЗБТЗ ОСОБА_5 та начальника відділу кадрів ОСОБА_6 , передбачених ст.ст.173, 255, 364, 366, 382, 396 КК, при досудовому розслідуванні кримінального провадження №1202006000000186;
- відповідно до ст.535 КПК зобов'язати цього керівника повідомити суд про виконання ухвали.
Дослідивши матеріали скарги ОСОБА_2 , слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, встановлено, що зазначена вище скарга надійшла на електронну адресу Корольовського районного суду м.Житомира, тобто в електронному вигляді, та така не містить електронного підпису відправника, що підтверджується актом завідувача сектору інформаційно-аналітичної роботи суду ОСОБА_7 від 26.03.2024.
Статтею 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Частиною 1 ст.303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження.
Згідно п.1 ч.2 ст.304 КПК України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Кримінальним процесуальним законом не врегульовано питання ідентифікації особи, яка подає скаргу слідчому судді засобами електронного зв'язку, відтак необхідно керуватися положеннями Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Статтею 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис. Особистий ключ (дані для створення електронного підпису чи печатки) - унікальні дані, що використовуються підписувачем чи створювачем електронної печатки для створення електронного підпису чи печатки. Підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис
У відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Згідно з ч.1 та ч.3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
У газеті "Голос України" від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв'язку. Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.
З аналізу вищевикладеного випливає, що звернення до суду в електронній формі має бути ідентифіковано електронним підписом такої особи, та особа також може звернутись до суду засобами Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи у порядку, визначеному нормами КПК України, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), з використанням електронного підпису.
Верховний Суд у складі Касаційного кримінального суду у постанові від 24.04.2018 у справі № 522/385/17 вказав, що всі документи, які надсилаються до суду електронною поштою, мають бути скріплені електронним цифровим підписом.
Слідчий суддя зазначає, що відсутність підпису скаржника унеможливлює підтвердження наявності його особистої волі для звернення до суду з метою реалізації своїх процесуальних прав, ідентифікації особи скаржника, оскільки підпис - обов'язковий реквізит документа, який надає йому юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.
З урахуванням того, що скаргу на бездіяльність керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони щодо невиконання вимог Кримінального процесуального кодексу України подано в електронній формі без електронного цифрового підпису, відтак така підлягає поверненню особі, яка її подала, на підставі п.1 ч.2 ст.304 КПК України.
Керуючись ст.ст.303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони щодо невиконання вимог Кримінального процесуального кодексу України - повернути особі, яка її подала.
Повернення скарги не позбавляє права повторно звернутися до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1