Справа № 204/11288/23
Провадження № 2/204/352/24
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
22 березня 2024 Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря судового засідання Корягіної Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 (адреса знаходження: АДРЕСА_2 ) до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (місце знаходження: 85670, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4, Донецька обл.) про стягнення заборгованості,-
Позивач, в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про стягнення заборгованості по заробітній платі та з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі та усіх нарахованих сум при звільнені у розмірі 126998,23 грн., середнього заробітку у розмірі 67879,98 грн., моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2147,20 грн.В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що позивач перебував у трудових відносинах з Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1». Наказом № 217-к від 26.11.2021 позивача було звільнено внаслідок невідповідності стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи п. 2 ст. 40 КЗпП України. Після звільнення відповідач не провів з позивачем остаточного розрахунку, не виплатив заробітну плату, заборгованість якої складає109482,63 грн., до складу якої входить допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю у розмірі 19828,12 грн; допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за рахунок підприємства що складає 2915,90 грн.; вихідна допомога при звільнені у розмірі 21668,27 грн.; одноразова допомога у зв'язку з виходом на пенсію у розмірі 65004,81 грн. та компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату у розмірі 65,53 грн., що з урахуванням утримання становить 87933,52 грн., а також заробітна плата за жовтень 2021 у розмірі 23836,50 грн., листопада 2021 у розмірі 15228,21 грн. В порушення вимог ст. 116 КЗпП України розрахунок по заробітній платі з позивачем не був проведений в день звільнення. Таким чином, позивач вважає, що відповідач повинен відшкодовувати йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.11.2021 по 23.02.2022 в розмірі 67879,98 грн. Крім того зазначає, що його середньоденна заробітна плата складає 1077,46 грн. Кількість робочих днів за період заборгованості з 26.11.2021 по 23.02.2022 складає 63 дні. За підрахунками позивача, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, станом на момент звернення з уточненою заявою до суду складає 67879,98 грн. (63 дні х 1077,46 грн. середньоденну заробітну плату). Також зазначає, що у зв'язку з незаконними діями відповідача щодо своєчасного розрахунку при звільненні, він перебував у скрутному фінансовому становищі, яке унеможливило достойне забезпечення коштами свою родину. Невиплата йому належних до виплати сум привела до психологічних страждань та необхідності шукати інші джерела доходу, щоб придбати, зокрема, продукти харчування, одяг та в умовах воєнного стану сплати орендної плати. Завдану відповідачем позивачу моральну шкоду він оцінює в 20000,00 грн. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом. У зв'язку з чим,позивач звернувся до суду з відповідними вимогами.
Ухвалою суду від 22.08.2023 відкрито провадження, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.22).
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Наказом по підприємству від 26.11.2021 позивача звільнено за п. 2 ст. 40 КЗпП України. З 24 лютого 2022 на території, де знаходиться ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», з початку ведення активних бойових дій, які позбавили підприємство в безпечному та стабільному режимі вести господарську діяльність, наказом по підприємству № 187/1 оголошено цілодобовий простій на підприємстві, виробництво зупинено. Тому, з цієї дати відповідач вимушено зупинив виробництво та добування вугільної продукції, з метою збереження життя та здоров'я працівників підприємства і у зв'язку з відсутністю можливості реалізації вугільної продукції. Крім того, наказом по підприємству від 20.05.2022 року № 222 зупинено дії трудових договорів з працівниками. У зв'язку з викладеним,представник відповідача просиввинести рішення відповідно до умов діючого законодавства.(а.с.24-25).
Ухвалою суду від 04.08.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.69).
Ухвалою суду від 31.01.2024 витребувано у Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № належним чином завірену довідку з інформацією про наявну заборгованість з виплати заробітної плати, довідку про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 , а також відомості, чи виплачувалася останньому заборгованість після звільнення, а саме 26.11.2021(а.с.61).
Позивач у судове засідання не з'явився про день та час розгляду справи повідомлявся належними чином, його представник ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутність, на задоволенні уточнених позову наполягала(а.с.78).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Крім того, на виконання ухвали суду від 31.01.2024надав суду довідку від 11.03.2024 про заборгованість по нарахованих коштів при звільнені позивача (а.с.81).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.11.2006 по 26.11.2021 перебував у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується копією трудової книжки позивача(а.с.15-16).
На підставі наказу №217 -Квід 26.11.2021 позивача було звільнено з підприємства за п.2ст.40 КЗпП України, що також підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.16 на зворотному аркуші).
Згідно листа Т.в.о. директора ДП ««Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» від 26.06.2023 вбачається, що підприємство не має можливості надати інформацію щодо заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 , оскільки воно знаходиться на території де проводяться бойові дії (а.с.19).
Відповідно довідки ОК-5 від 17.07.2023 вбачається, заборгованість Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» по заробітній платі перед ОСОБА_1 за жовтень 2021 складає 23836,50 грн., за листопада 2021 становить 15228,21 грн. (а.с.8-11)
Відповідно розрахунку наданого представником позивача середньомісячна заробітна плата ОСОБА_3 складає 21549,11 грн., а отже середньоденна середньоденна становить 1077,46 грн. (21549,11 грн. : 20 дні), оскільки відповідачем не надано довідки, щодо розміру заборгованості по заробітній платі, судом приймається до уваги наданий позивачем розрахунок
У статті 55 Конституції України вказано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до статті 2 КЗпП України працівники мають право, зокрема, на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» стосовно ефективного здійснення права власності.
За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1»на користь позивача нараховану,але невиплачену заробітну плату за жовтень 2021 та листопад 2021 у розмірі 39064,71 грн., без утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті,а отже позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Відповідно до ст.44 КЗпП при припиненні трудового договору з підстав в т.ч за ч. 2 ст. 40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Згідно із п. 12.15 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України,іншими державними органами, власниками, що діють увугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості, від 3липня 2001 року та Колективного договору ДП «Шахтоуправління«Південнодонбаське №1», працівнику, що має право на пенсію за віком чи поінвалідності, при першому його звільненні з підприємства (структурного підрозділу,відособленого підрозділу, філіалу, товариства і др.) незалежно від причин звільнення, крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил технікибезпеки, сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи вгалузі, і середнього заробітку.
Крім того, представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 в період з 10.09.2021 по 26.11.2021 перебував на лікарняному, даний факт підтверджується випискою із міської лікарні Вугледарської міської ради, однак до теперішнього часу підприємством не було проведено з позивачем розрахунку.
Відповідно до частини 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У статті 116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум
Згідно листа Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» № 32 від 11.03.2024 вбачається, що на час звільнення ОСОБА_1 нараховані грошові кошти у розмірі109482,63 грн., до складу яких входить: допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю у розмірі 19828,12 грн; допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за рахунок підприємства що складає 2915,90 грн.; вихідна допомога при звільнені у розмірі 21668,27 грн.; одноразова допомога у зв'язку з виходом на пенсію у розмірі 65004,81 грн. та компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату у розмірі 65,53 грн., що після утримання обов'язкових податків та зборів складає 87933,52 грн. Утримання з нарахованих грошових коштів склали 21549,1 грн. (а.с.81).
Оскільки в день звільнення з останнім не було проведено повного розрахунку всіх належних йому сум, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до відповідача з даними вимогами та з урахуванням наданоїпредставником позивача довідки про заборгованість, суд вважає за можливе позовні вимоги ОСОБА_1 . вцій частині задовольнити в повному обсязі та стягнути Державного підприємства«Шахтоуправління «Південнодонбаське№1»заборгованість в розмірі 87933,52 грн., яка нарахована вже за винятком податків та зборів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Враховуючи викладене, позивач має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку, за період з 26.11.2021 по 23.02.2022 у розмірі 67879,98 грн.
Відповідно до пункту 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Як вже було зазначено вище, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 1077,46 грн., дану обставину відповідачем не спростовано.
Судом також встановлено, що згідно наказу в.о. директора Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» № 187/1 від 24 лютого 2022 року у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації на території України та веденням бойових дій безпосередньо в Донецькій області, а саме поблизу ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», оголошено цілодобовий простій підприємства з 1-ї зміни 24 лютого 2022 року.
Крім того, згідно наказу т.в.о. директора Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» № 222 від 20 травня 2022 року «Про зупинення дії трудових договорів з працівниками» у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором, призупинено дію трудових договорів з 01 червня 2022, до відновлення можливості виконувати роботу працівниками ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, крім трудових договорів з працівниками, які за необхідністю задіяні у забезпеченні життєдіяльності підприємства на підставі наказу, який видається щомісяця (а.с. 29).
У зв'язку з викладеним суд зазначає, що середній заробіток слід розраховувати за період, починаючи з дня звільнення, тобто з 26.11.2021та по 23.02.2022 включно, тобто до дня оголошення Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» цілодобового простою підприємства.
Кількість робочих днів за період з 26.11.2021та по 23.02.2022 складає: 63 робочих днів, таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненніскладає 67879,98 грн. (1077,46 грн. х 63 дні).
У зв'язкуз викладеним суд приходить до переконливого висновку, що з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на користь ОСОБА_1 слід стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 67879,98 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. суд виходить з наступного.
Відповідно дост. 23 ЦК України,особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокремау душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Частиною 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Крім того, у частині 1 статті 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Стаття 23 ЦК України та стаття 237-1 КЗпП України передбачають можливість відшкодування моральної шкоди завданої працівнику власником або уповноваженим ним органом внаслідок порушення його законних прав, що призвели до моральних страждань.
Судом встановлено, що Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» було порушено право позивача на своєчасне отримання заробітної плати та остаточного розрахунку при звільненні нарахованих коштів. Відповідач зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок ще в вдень звільнення, тобто 26.11.2021, однак до теперішнього часу, тобто вже майже два з половиною роки не погасив перед позивачем в повному обсязі заборгованість по заробітній платі та нарахованих коштів відповідно до довідки від 11.03.2024.
Отже, суд вважає, що позивач, як працівник має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди, яка виразилася у порушенні його права на своєчасне отримання заробітної плати та остаточного розрахунку при звільненні, що призвело до порушення права на працю, та як наслідок до моральних страждань.
Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача позивач вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а саме у зв'язку з відсутністю грошових коштів на існування шукати додаткове джерело доходів.
Виходячи з наведеного суд зазначає, що позивач як працівник має право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому неправомірними діями відповідача, та саме відповідач є особою, внаслідок дії якого було завдано моральну шкоду позивачу.
При визначенні розміру відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди суд виходить з наступного.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Як зазначено у пункті 3Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до пункту 9 вказаної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд враховує те, що внаслідок порушення права позивача на своєчасне отримання заробітної плати за виконану ним роботу та своєчасне отримання остаточного розрахунку при звільненні, що призвело до моральних страждань, порушився нормальний ритм життя позивача, він був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, у зв'язку з відсутністю грошових коштів на існування шукати додаткове джерело доходів.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що неправомірними діями відповідача позивачу також була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях через неправомірну поведінку відповідача та вважає доведеним факт душевних страждань позивача, реальність яких не викликає сумніву, а тому позивач має право на відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди суд враховує те, що відповідач зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок ще 26.11.2021, однак до теперішнього часу вказана заборгованість не погашена.
Разом з цим, виходячи з засад розумності, справедливості та об'єктивності суд вважає, що розмір завданої позивачу моральної шкоди пред'явлений до стягнення є завищеним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Отже, за таких обставин, вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд визнає доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно дост. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить довисновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.
Крім того, відповідно дост.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем під час подання позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2190,14 грн (а.с.20).
Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги були задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2006,67 грн.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81,141, 259,263-265 ЦПК України, ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 (адреса знаходження: АДРЕСА_2 ) до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (місце знаходження: 85670, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4, Донецька обл.) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»,код ЄДРПОУ: 34032208, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі за жовтень та листопад 2021 року у розмірі 39064 (тридцять дев'ять тисяч шістдесят чотири) гривні 71 грн., без утримання з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів приїх виплаті.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»,код ЄДРПОУ: 34032208, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість нарахованих коштів при звільнені за період з 26.11.2021 по 23.02.2022, щоскладає 87933,52(вісімдесят сім тисяч дев'ятсот тридцять три) гривні 52 копійки,без утримання з цієї суми передбачених законом податківта обов'язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»,код ЄДРПОУ: 34032208, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 67 879(шістдесят сім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 98копійок, без утримання з цієї суми обов'язкових податків та зборів.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»,код ЄДРПОУ: 34032208, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень00 копійок, без утримання з цієї суми обов'язкових податків та зборів.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»,код ЄДРПОУ: 34032208, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 2006,67 грн.
В іншій частині вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,(місце проживання: АДРЕСА_1 );
Представник позивача -Зінькова Інна Володимирівна (адреса знаходження: АДРЕСА_2 );
Відповідач -Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»,код ЄДРПОУ: 34032208, (місце знаходження: 85670, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4, Донецька обл.).
Суддя: С.В.Чудопалова