25 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/1175/24 пров. № А/857/3805/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Волинського окружного адміністративного суду Волдінером Ф.А. від 05 лютого 2023 року про повернення позовної заяви у справі № 140/1175/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, звернулася в суд з позовом до відповідача у якому просить суду:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за весь час, з моменту призначення пенсії, без обмежень;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам за весь час, з моменту призначення пенсії, без обмежень;
- стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 000 гривень завданої моральної шкоди.
05 лютого 2023 року суддя Волинський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою позовну заяву повернув позивачу, оскільки позовну заяву від імені позивача подав представник, який не має на це повноважень. Зокрема, суд вказав, що ця справа належить до складних, оскільки позовна заяву містить вимогу про відшкодування моральної шкоди завданої діями відповідача, розмір якої перевищу 500000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У таких справах представництво інтересів особи здійснює адвокат. Однак, представник позивача, який подав позовну заяву не є адвокатом.
Не погодившись із ухвалою про повернення позовної заяви, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді суду першої інстанції про повернення позовної заяви.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає те, що, згідно із наданою позивачем довіреністю, ОСОБА_2 , як особа, яка подала позовну заяву, має право від імені позивача подавати та підписувати позовну заяву. Водночас, позивач вважає, що ОСОБА_2 подав позовну заяву не як представник, а як особа, якій надано право подавати до суду та підписувати позовну заяву, на підставі довіреності, посилаючись на те, що представництво інтересів і дії, вчинені представником в межах повноважень від імені позивача зі складання, підписання і подання до суду позовної заяви це різні поняття.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Апеляційний суд встановив, що позовна заява подана через електронний кабінет ОСОБА_2 в інтересах позивача.
На підтвердження повноважень ОСОБА_2 представляти інтереси позивача до позовної заяви додана нотаріально посвідчена довіреність від 26.10.2023 року.
У цій довіреності зазначено, що ОСОБА_2 має право представляти інтереси позивача в судах, в тому числі подавати та підписувати позовну заяву.
Частиною другою статті 160 КАС України закріплено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За приписами частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка, відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу, має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Апеляційний суд встановив, що спір, який ініціював позивач є спором, щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, в межах якого заявлено вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з огляду на норми ч. 6 ст. 12 КАС України, справа, що розглядається внаслідок спору, що виник між позивачем та відповідачем, не є справою незначної складності.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в тому, що під час розгляду вказаної справи, інтереси позивача може представляти, виключно, адвокат.
Водночас, як встановив апеляційний суд, позивач не надав доказів того, що ОСОБА_2 , який подав позовну заяву від імені позивача, є адвокатом.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно повернув позовну заяву позивачу, як таку, що подана та підписана особою, яка не має повноважень на вчинення таких дій.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення, з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2023 року про повернення позовної заяви у справі № 140/1175/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Постанова складена 25.03.2024 року