25 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/7607/23 пров. № А/857/24491/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження, в м. Львові, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року, ухвалене суддею Рейті С.І. у м. Ужгороді, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 260/7607/23 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 50246,48 грн.
08 листопада 2023 року Закарпатський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 50246,48 грн.
Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач підставно звернувся з позовом про стягнення податкового боргу з відповідача, який виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених податкових зобов'язань. Суд погодився із доводами позивача про те, що податкові зобов'язання, самостійно визначені податковим органом в податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженими, оскільки відповідач отримав податкові повідомлення-рішення і не оскаржив їх.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що земельні ділянки, за які позивач нарахував відповідачу земельний податок за 2020-2022 роки, відповідач відчужив ще до вказаного періоду.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що позивач прийняв податкові повідомлення рішення, якими визначив відповідачу податкові зобов'язання за платежем «Земельний податок з фізичних осіб»:
- № 12412-5033-0701 від 06.03.2020 року, за 2020 рік, в сумі 16208,54 грн.;
- № 36455-2403-0701 від 06.04.2021 року, за 2021 рік, в сумі 16208,54 грн.;
- № 1561139-2408-0701 від 21.09.2022 року, за 2022 року, в сумі 17829,40 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувались відповідачем в адміністративному та судовому порядку.
У зв'язку із тим, що відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання позивач звернувся із позовом про стягнення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Згідно з п. п. 58.2, 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 14.1.175 ст.14 ПК України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Апеляційний суд встановив, що податкові повідомлення-рішення № 12412-5033-0701 від 06.03.2020 року, № 36455-2403-0701 від 06.04.2021 року та № 1561139-2408-0701 від 21.09.2022 року надіслані на податкову адресу відповідача: АДРЕСА_1 . Аналогічно і податкова вимога від 08.02.2021 року № 4392-13.
Адреса реєстрації відповідача (податкова адреса) за даними відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку є АДРЕСА_1 (а.с.6).
Поштові відправлення, якими надсилались вказані податкові повідомлення-рішення відповідачу, повернулися на адресу позивача, із відміткою поштового відділення зв'язку - «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 7-13).
В такому випадку, відповідно до статті 42 ПК України, податкові повідомлення-рішення вважаються врученими.
Апеляційний суд встановив, що податкові повідомлення-рішення № 12412-5033-0701 від 06.03.2020 року, № 36455-2403-0701 від 06.04.2021 року та № 1561139-2408-0701 від 21.09.2022 року вручені відповідачу, отже, зазначені в них суми податкових зобов'язань є узгодженими.
Згідно з п.287.5 ст.287 ПК України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Апеляційний суд встановив, що податкове повідомлення-рішення № 12412-5033-0701 від 06.03.2020 року вручене відповідачу 23.05.2020 року, податкове повідомлення-рішення № 36455-2403-0701 від 06.04.2021 року вручене відповідачу 12.07.2021 року, податкове повідомлення-рішення № 1561139-2408-0701 від 21.09.2022 року вручене відповідачу 08.12.2022 року.
Грошові зобов'язання, визначені у податкових повідомленнях - рішеннях, відповідач, протягом 60 днів з дня їх отримання, не сплатив, а тому такі грошові зобов'язання відповідача є податковим боргом.
Зважаючи на те, що у відповідача виник податковий борг, позивач підставно звернувся із позовом про стягнення цього боргу.
Водночас, апеляційний суд зауважує, що у межах позову про стягнення податкового боргу, суд досліджує підстави його виникнення і дотримання процедури його стягнення та не досліджує правильність прийняття податкових повідомлень-рішень.
Тому, апеляційний суд вважає такими, що не мають значення під час розгляду даної справи, доводи відповідача про безпідставність нарахування грошових зобов'язань із сплати земельного податку за 2020-2022 роки, через відсутність у власності відповідача земельних ділянок.
Вказані доводи можуть бути підставою для скасування відповідних податкових повідомлень - рішень, однак, на час розгляду цієї справи, податкові повідомлення - рішення, на підставі яких виник податковий борг, є чинними та обов'язковими до виконання.
Вказані висновки є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 260/7607/23 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених статтею 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Постанова складена 25.03.2024 року