25 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/19895/23 пров. № А/857/24167/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В. та Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львів апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року, прийняте суддею Смокович В.І. в м. Луцьку, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у справі № 140/19895/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачів, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області від 22 червня 2023 року № 907470134960 про відмову у переведенні на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу», з дати звернення (19 червня 2023 року), з визначенням розміру пенсії, відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих відділом фінансів Луцької державної адміністрації Волинської області від 19.06.2023 №183/01-08/2-23; №185/02-13/2-23.
03 листопада 2023 року Волинський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 22 червня 2023 року № 907470134960.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про державну службу», з дати звернення (19 червня 2023 року), з визначенням розміру пенсії, відповідно до наданих із заявою від 19 червня 2023 року довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих відділом фінансів Луцької державної адміністрації Волинської області від 19.06.2023 № 183/01-08/2-23; № 184/02-13/2-23; № 185/02-13/2-23.
Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073 гривні 60 копійок.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на пенсію державного службовця. Суд зробив висновок, що відповідач неправомірно відмовив їй у переведенні на пенсію державного службовця через те, що позивачка раніше отримувала пенсію державного службовця, зважаючи на те, що норма закону, яка регулює спірні правовідносини, не пов'язує можливість переведення на інший вид пенсії із фактом її отримання в минулому.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції його оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, подавши апеляційну скаргу, в якій просить це рішення суду скасувати, та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що підстави для перерахунку пенсії на підставі поданих позивачкою довідок відсутні, а тому розмір пенсії позивачки зменшиться порівняно із розміром пенсії, яку вона отримує. Крім того, відповідач зазначив, що позивачка раніше перебувала на пенсії державного службовця, а тому не належить до кола осіб, яким надано право реалізувати право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» після 01.05.2016 року.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що 30.01.2023 року позивачка звернулася до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про переведення її на інший вид пенсійного забезпечення, а саме на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ.
Зазначена заява, за принципом екстериторіальності, розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
01.02.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняло рішення № 913070173239, на підставі якого відмовило позивачці в переведенні на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з відсутністю необхідного стажу державної служби.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно - правового спору, апеляційний суд виходить із такого.
Апеляційний суд, зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області від 22 червня 2023 року № 907470134960 про відмову у переведенні на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановив, що відповідач відмовив позивачці у переведенні на пенсію державного службовця із пенсії за віком, з тих підстав, що розмір пенсії державного службовця буде меншим ніж той який позивачка отримує, оскільки, законодавством не передбачено перерахунок пенсії державного службовця, зокрема, на підставі поданих довідок про розмір заробітної плати.
Отже, що стосується права позивачки на переведення на пенсію державного службовця, то відповідач, у спірному рішенні, не заперечує наявність у позивачки відповідного права.
Тому, апеляційний суд відхиляє доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, зазначені у апеляційній скарзі, про відсутність у позивачки права на переведення на пенсію державного службовця.
Що стосується розміру пенсії та права позивачки на врахування, при призначенні (переведенні) пенсії державного службовця, поданих нею довідок про розмір заробітної плати, то апеляційний суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 622, заробітна плата для обчислення пенсії, відповідно до Закону № 889-VІІІ, визначається довідками про заробітну плату, форми яких затверджені постановами правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) і які видаються особі установою за останнім місцем роботи.
За змістом пункту 4 Постанови № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Визначаючи спосіб захисту порушених прав особи, яка має право на пенсію державного службовця, Велика Палата Верховного Суду, при ухваленні постанови від 13 лютого 2019 року у справі № 822/524/18 (провадження № 11-555заі18), вказала на необхідність зобов'язання відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця, відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці про заробітну плату.
Крім цього, згідно з позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 25 жовтня 2021 року у справі № 127/8787/17 та від 16 травня 2022 року у справі №399/473/17, відсутність, в цьому випадку, саме довідки про заробітну плату за останньою займаною посадою, за наявності об'єктивної можливості визначити розмір пенсії, на яку позивачка має право, не може бути підставою для відмови у задоволенні її заяви про призначення пенсії за віком як державному службовцю.
Апеляційний суд встановив, що позивачка для призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», надала відповідачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 19.06.2023 за №183/01-08/2-23; №185/02-13/2-23.
Зважаючи на те, що право позивачки на призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» відповідач не оспорює, то позивачка має право на переведення з пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням заробітної плати, що вказана у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Водночас, апеляційний суд вважає за необхідне, відповідно до статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту порушеного права позивачки, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області призначити (перевести) позивачці пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням заробітної плати, що вказана у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, а не здійснити перерахунок та виплату пенсії, як просила позивачка, оскільки пенсія ще не призначена.
При цьому, суд першої інстанції помилково зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки органом Пенсійного фонду, який вирішує питання про призначення позивачці пенсії, за принципом екстериторіальності, визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, та, окрім цього, пенсія державного службовця ще не призначена позивачці, а тому не може бути перерахована.
Враховуючи викладене, позовні вимоги необхідно задовольнити у такий спосіб:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 22 червня 2023 року № 907470134960.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію, відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих відділом фінансів Луцької державної адміністрації Волинської області від 19.06.2023 № 183/01-08/2-23; № 184/02-13/2-23; № 185/02-13/2-23.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому його необхідно скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позову.
Апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги такими, що частково спростовують висновки суду першої інстанції, а тому її необхідно задовольнити частково.
Що стосується розподілу судових витрат, то апеляційний суд встановив, що позивачка за подання позову сплатила 1073,60 грн.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позивачка сплатила судовий збір, як за одну немайному вимогу, то на користь позивачки, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, необхідно стягнути 1073, 60 грн.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області задовольнити частково.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі № 140/19895/23, скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 22 червня 2023 року № 907470134960.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію, відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих відділом фінансів Луцької державної адміністрації Волинської області від 19.06.2023 № 183/01-08/2-23; № 184/02-13/2-23; № 185/02-13/2-23.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судовий збір в сумі 1073, 60 грн. (одну тисячу сімдесят три гривні 60 копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених статтею 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Постанова складена 25.03.2024 року