Справа № 420/8469/24
26 березня 2024 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 15 березня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років із включенням щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.09.2021;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІІ із включенням щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.09.2021 та з урахуванням виплачених сум.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що з 13.12.2002 відповідно до ст. ст. 12, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262- XII. ОСОБА_1 УСБУ в Херсонській області призначено пенсію за вислугу років у розмірі 62% від суми грошового забезпечення. Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 06.10.2010 УСБУ в Херсонській області підтверджено право позивача на одержання пенсії за вислугу років довічно. Станом на цей час ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі відповідач) як отримувач пенсії за вислугу років. 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704. Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45. 24.06.2020 набрало чинності рішення Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 від 17.12.2019, відповідно до якого зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивачу, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії. 23.02.2024, звернулися до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з адвокатським запитом. З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 29.02.2024 № 2100-0209-8/9235 встановлено, що на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 540/2235/21 від 12.07.2021, що набрало законної сили 12.08.2021, Головним управлінням у серпні 2021 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 в межах покладених зобов'язань, основний розмір пенсії зріс більше ніж на 2000 грн,00. Оскільки розмір пенсії ОСОБА_1 , обчислений на виконання рішення суду збільшився на суму, що перевищує 2000,00 грн, підстави для встановлення до розміру пенсії щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, відсутні.
20.03.2024 ухвалою судді позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків та надати до позову заяви про поновлення строку для звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
20.03.2024 на адресу суду надійшла заява (вхід. № ЕС/11659/24) від представника позивача - адвоката Хараїм Ольги Валеріївни про усунення недоліків та щодо поновлення процесуального строку зазначаючи, що вважає військові дії та окупацію міста Херсона та Херсонської області поважною причиною для пропущення строку для звернення до суду. Крім того, оскільки після проведення перерахунку пенсії після набрання чинності рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі №540/2235/21 від 12.07.2021, розмір пенсії позивача збільшився, а не зменшився, він не міг знати, що пенсія розрахована з порушенням вимог закону. Натомість, органи ПФУ ніколи не направляють пенсіонеру жодних рішень про зменшення їх розміру пенсії та не повідомляють про це у інший спосіб.
Позивач у якості відповіді та обґрунтування дати коли він дізнався про припинення нарахування щомісячної доплати, що після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду відповідачем жодним чином не було повідомлено позивач про зміни складових пенсійних виплат, в тому числі - припинення виплати щомісячної доплати у розмірі 2000грн. Відповідач припинив виплату повивачеві щомісячної доплати після проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення суду, внаслідок якого розмір пенсії позивача значно збільшився, а тому позивач не міг знати, що й надалі отримує щомісячну доплату в складі пенсійних виплат.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом цього спору є незгода позивача з тим, що йому не призначалася та не виплачувалась доплата у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.09.2021.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Верховний Суд в своїй постанові від 21.02.2024 у справі №240/27663/23 наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За таких обставин подання позивачем в березні 2024 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, не нарахування та невиплати, починаючи з 01.09.2021, суми доплати до пенсії, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просить відновити виплату доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн з 01.09.2021, а з цим позовом звернувся до суду лише 15.03.2024, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об'єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії на 2000,00 грн. менше та наведені правові висновки Верховного Суду, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду першої інстанції в частині позовних вимог за період з 01.09.2021 по 15.09.2023 (поза шести місяців до звернення до суду) і не надав належного обґрунтування та доказів щодо його поновлення строку для звернення до суду.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, заява позивача про поновлення процесуального строку на звернення до суду, що направлена до суду 20.03.2024 (вхід.№ЕС/11659/24), є безпідставною та необґрунтованою.
Частиною другою статті 167 КАС передбачено, що у разі, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Наведене зумовлює висновок про повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на звернення до суду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, в тому числі у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву).
Тобто, у разі повернення позовної заяви у зв'язку з неподанням особою у визначений судом строк заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними (ч. 2 ст. 123 КАС України), суд повинен застосувати приписи п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Суддя зазначає, що запроваджений в КАС України інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин, саме тому його застосування не може свідчити про надмірний формалізм.
Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права. Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин; при цьому, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа ЄСПЛ «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії», п. 109).
Отже, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, апеляційне чи касаційне оскарження, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа «Безруков проти Росії», п. 34).
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Позивачем на підтвердження зазначених обставин належних та відповідних доказів не надано.
У Рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 Європейський Суд з прав людини зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а тому не реалізація цього права є наслідком його власної поведінки.
З урахуванням того, що вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, про що зазначено в ухвалі від 20.03.2024, у відповідності до вимог п.9 ч.4 ст.169 КАС України, вважаю за необхідне позовну заяву в частині позовних вимог «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.09.2021 по 15.09.2023 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум» - повернути позивачу.
Щодо решти позовних вимог, суддя вважає за можливе прийняти даний адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 2, 6 ст. 12 КАС України та з урахуванням визначених ч.1 ст.257 КАС України.
На підставі п.10 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Отже, дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
У зв'язку з відсутністю в Одеському окружному адміністративному суді 25.03.2024 електропостачання, ухвала постановлена 26.03.2024.
Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 257, 262, 268-269 КАС України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду від 20.03.2024 (вх.№ЕС/11659/24) - відмовити.
Позовну заяву в частині позовних вимог «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.09.2021 по 15.09.2023 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум» - повернути позивачу.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 з позовними вимогами:
« 1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 15.09.2023 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 15.09.2023 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум».
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті справи.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд зазначає, що у випадку направлення до суду, у встановлених КАС України випадках заяв по суті справи з доказами по справі, шляхом направлення їх засобами поштового зв'язку, необхідно повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс про надіслання відповідних заяв засобами поштового зв'язку.
У разі неотримання судом відповідних заяв та доказів з урахуванням встановлених нормативів строків пересилання поштових відправлень та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку, суд буде вирішувати питання про подальший розгляд справи у встановлені в ухвалі суду строки.
Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Копію ухвали направити сторонам у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в частині повернення позовної заяви може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА