Справа № 420/36850/23
26 березня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 27 грудня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), в якій позивач просив:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо здійснення розрахунків сум складових грошового забезпечення ОСОБА_1 всупереч чинної редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) перерахувати всі складові щомісячного грошового забезпечення за період з 17 вересня 2021 року по 01 червня 2023 року включно на підставі чинної редакції пункту 4 зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України, за чим виплатити у встановленому порядку з врахуванням індексації та обов'язкових утримань на користь ОСОБА_1 заборгованість за посадовим окладом в сумі 40507,67 грн; за окладом за військовим званням в сумі 9211,66 грн; за надбавкою за вислугу років в сумі 14915,80 грн; за надбавкою за особливості проходження служби в сумі 42012,83 грн; за премією - в сумі 85404,45 грн; за надбавкою за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці - 3213, 76 грн; за винагородою згідно Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 - 18419,35 грн; за допомогою на оздоровлення в сумі 23786,45 грн, - а разом заборгованість за грошовим забезпеченням військовослужбовця в загальному розмірі 237471,97 грн (без врахування індексації та обов'язкових утримань).
Ухвалою суду від 02 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду (вхід. № 2671/24 від 19.01.2024).
На обґрунтування цього клопотання представник відповідача зазначив таке.
Так, позивач, звертаючись до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати заборгованості з грошового забезпечення за період з 17.09.2021 по 01.06.2023 року, наголошує про те, що вона дізналася про порушення її права на щомісячне отримання сум усіх складових грошового забезпечення лише з розрахункової відомості №2529 від 20.11.2023, але такі твердження позивача на думку представника відповідача є необґрунтованім, оскільки у період з 2016 року по 2021 рік позивачка перебувала на посаді провідного бухгалтера військової частини НОМЕР_2 , до її обов'язків входило не лише нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_4 та складання роздавальних відомостей грошового забезпечення, а й знання нормативно-правових актів, на підставі яких вона здійснювала нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям (нарахування грошового забезпечення ОСОБА_2 підтверджується витягами з розрахункових відомостей за січень 2017 року, за грудень 2017 року, за січень 2018 року, за листопад 2018 року, за січень 2019 року, за грудень 2019 року, за січень 2020 року, лютий 2020 року).
Тому, на думку представника відповідача, позивач не може стверджувати, що вона «дізналася» про порушення її прав, за період з 17.09.2021 по 01.06.2023, лише 20 листопада 2023 року, з розрахункової відомості №2529.
У свою чергу представник позивача подав заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду (вхід. № ЕС/3639/24 від 24.01.2024 року та вхід. №3656/24 від 24.01.2024), відповідно до яких просить відхилити доводи відповідача, зазначаючи, що Позивачка не заперечує, що до 16.09.21 р. працювала бухгалтером фінансово- економічної служби Відповідача, проте конкретно в цій справі заявляє певні позовні вимоги до Відповідача за обставинами порушення її прав після звільнення з цієї посади. Тому не було причин зазначати в позові про обставини проходження Позивачкою служби до 17 вересня 2021 року, оскільки вони не є предметом розгляду в цій справі.
При цьому, на думку представника позивача, за відсутністю відповідних відомостей про грошове забезпечення Позивачка ніяким чином не могла визначити, що саме та в якому розмірі їй щомісячно в період з 17.09.21 р. по 01.06.23 р. нараховувалось Відповідачем, - і такі відомості Відповідач вперше розкрив Позивачці лише 20 листопада 2023 року у відповідь на адвокатський запит.
Позивачка не вбачає причино-слідчого зв'язку між обставинами її перебування на посаді бухгалтера фінансово-економічної служби Відповідача по 16.09.21 р. та посиланнями Відповідача на наявність у неї після звільнення з цієї посади можливості та необхідності дізнаватись про неправомірні нарахування Відповідачем складових її грошового забезпечення.
Позивачка наголошує, що до моменту ознайомлення з відомістю від 20.11.23 р. вона не мала причин вважати, що Відповідач порушує її права.
Також представник позивача звертає увагу, що Відповідачем не було надано доказів, що Позивачка дізналась чи повинна була дізнатись про порушення її прав Відповідачем, до отримання письмової інформації про це 20 листопада 2023 року.
Розглянувши подане клопотання та заперечення позивача, дослідивши зміст позовних вимог, суд доходить висновку щодо відмови у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, з огляду на таке.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, частина п'ята статті 122 КАС України є спеціальною нормою у розв'язанні спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби порівняно з нормою, яка міститься в частині другій статті 122 КАС України та встановлює шестимісячний строк звернення до суду.
Водночас, частина п'ята статті 122 КАС України є загальною нормою у розв'язанні спорів стосовно зазначених правовідносин у разі, якщо іншими законами встановлено інший строк звернення до суду в спорах щодо таких правовідносин.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-IX, який набув чинності 19.07.2022 року, внесено зміни до ст. 233 КЗпП, відповідно до якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Таким чином, ст. 233 КЗпП України є спеціальною нормою по відношенню до ч. 5 ст. 122 КАС України у спорах щодо виплати заробітної плати.
З урахуванням внесених змін до ст. 233 КЗпП України, з 19 липня 2022 року строк звернення до суду з позовом про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. До 19 липня 2022 року строк звернення до суду не був обмежений будь-яким строком.
Таким чином, суд доходить висновку, що із позовними вимогами щодо нарахування та виплати свого грошового забезпечення за період з 17 вересня 2021 року по 18 липня 2022 року позивач має право звертатися до суду без обмеження будь-яким строком.
Щодо позовних вимог з питання нарахування та виплати грошового забезпечення з 19 липня 2022 року по 01 червня 2023 року позивач має право звертатися протягом трьох місяців з дня з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У позовній заяві позивач зазначив, що повідомлення про суми нарахованого та виплаченого грошового забезпечення отримала листом № 2529 від 20.11.2023 року, а до суду звернулася із позовом 26.12.2023 року, тобто у строк встановлений ст. 233 КЗпП України.
Тому в ухвалі про відкриття провадження у справі суд дійшов висновку, що позовна заява подана у строк встановлений ч. 1, 2 ст. 122 КАС України.
Доводи представника відповідача викладені у клопотанні про залишення позову без розгляду про те, що позивач з 19.04.2016 року по 17.09.2021 року працювала на посадах бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини та повинна була знати про розмір нарахованого грошового забезпечення відхиляються судом, оскільки, по-перше, вони не стосуються спірного періоду, по-друге, зміни внесені у законодавство щодо розрахунку грошового забезпечення, на яке робить посилання позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, були внесені пізніше.
Таким чином, наведені представником відповідала доводи щодо пропуску строку звернення до суду позивача із цим позовом не доводять того, що висновок суду про дотримання позивачем строку звернення до суду є передчасним.
За таких встановлених обставин, суд доходить висновку, що доводи представника відповідача щодо порушення строку звернення до суду є безпідставними та відхиляються судом, у тому відсутні правові підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 122, 240, 241,243,256, 294 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала окремо від судового рішення оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Р.Юхтенко