26 березня 2024 р. № 400/2698/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровський області, вул. Короленко, 4, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49001,
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", просп. Героїв України, 113, м. Миколаїв, 54025,
прозастосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єктів,
Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" про застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Слобожанська територіальна громада, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 90 Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (код ЄДРПОУ 30976452) до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 26.11.2021 № 1079.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що при проведенні перевірки відповідача щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту виявлено порушення, які є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров'ю людей, тому необхідно застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Слобожанська територіальна громада, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 90.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки підприємством вживаються заходи щодо усунення порушень, виявлених перевіркою.
Ухвалою суду від 15.07.2022 зупинено провадження у справі до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Ухвалою суду від 16.01.2024 поновлено провадження у справі та запропоновано відповідачу у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати суду докази усунення порушень, що стали підставою для звернення позивача до суду з позовом.
Відповідно до ст. 262 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
У період з 16.11.2021 по 26.11.2021 позивачем проведено планову перевірку території, будівель та споруд ТОВ "Техноторг", розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Слобожанська територіальна громада, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 90, щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено Акт № 1079 від 26.11.2021 року, яким зафіксовано 57 порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки у сфері цивільного захисту, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей:
1) не проведено замір опору ізоляції і перевірка на спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання в приміщеннях будівлі (споруд) об'єкту (чим порушено п. 2 розділу І, п. 1.20 розділ ІV Наказу МВС України від 30.12.2014 року 1417 "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні" (далі - ППБУ));
2) лінії живлення до побутових кондиціонерів, розташованих в приміщеннях будівлі об'єкту, не забезпечено автономними пристроями електричного захисту (чим порушено п. 2.26 розділу ІV ППБУ);
3) посадові особи та працівники, робота яких пов'язана з підвищеною пожежною небезпекою не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях" (чим порушено п. 15, 16, 20 Розділу ІІ ППБУ; п. 1, п.3 Наказу МВС України 1021 від 05.12.2019 «Про затвердження Порядку затвердження програм навчання та інструктажів з питань пожежної безпеки, організації та контролю за їх виконанням»);
4) керівником об'єкта не визначено обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих приміщень, дільниць, а також за утримання і експлуатацію засобів протипожежного захисту (чим порушено п. 2 розділу ІІ ППБУ);
5) на об'єкті відповідним документом (наказом) не встановлено протипожежний режим (чим порушено п. 3 розділу ІІ ППБУ);
6) для кожного приміщення об'єкта не розроблені та не затверджені керівником об'єкта інструкції про заходи пожежної безпеки (чим порушено п. 4 розділу ІІ ППБУ);
7) не проводиться з працівниками об'єкту інструктаж з питань пожежної безпеки (чим порушено п. 15 розділу ІІ ППБУ);
8) територія об'єкта, а також будівля, приміщення та споруди не забезпечено відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ (чим порушено п. 8 розділу ІІ, п. 3.10 розділу V ППБУ; п. 7.1.9 ДБН В.1.1-7-2016);
9) для всіх будівель і приміщень виробничого та складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1.-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок». Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об'єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами. Категорії та клас зони необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщення та ззовні (чим порушено п. 2.9 розділу III ППБУ);
10) розмір двох евакуаційних виходів з конференц-зали (зали засідань), розташованої на другому поверсі будівлі об'єкту не відповідає вимогам, фактична ширина кожного евакуаційного виходу становить 0,73м, повинна бути не менше 0,8м (порушено п. 2.23 розділу ІІІ, п. 22 розділу ІІ п.22 ППБУ; Державні будівельні норми України. Пожежна безпека об'єктів будівництва (далі - ДБН В.1.1-7-2016) п.7.1.1, п.7.2.7);
11) ширина коридору, по якому проходять шляхи евакуації з приміщень розташованих на другому поверсі будівлі об'єкту не відповідає вимогам. Двері що відчиняються з приміщень в коридор розташовані з двох боків коридору, ширина дверей 0,8м, ширина коридору повинна становити 1,8м, фактична ширина коридору 1,4м (ППБУ розділ ІІІ п.2.23, розділ ІІ п.22; Державні будівельні норми України. Пожежна безпека об'єктів будівництва (далі - ДБН В.1.1-7-2016) п.7.1.1, п.7.2.1, п.7.3.7, п.7.3.6);
12) двері додаткових евакуаційних виходів з будівлі, на першому і другому поверсі будівлі, замкнено на замок, в робочий час, на час перебування в будівлі людей (працівників) (порушено ППБУ розділ ІІІ п.2.37, п.2.27);
13) оздоблення стелі на шляхах евакуації в вестибюлі та коридорі першого поверху будівлі об'єкту не відповідає вимогам (для оздоблення стелі на шляхах евакуації застосовуються будівельні матеріали показники пожежної небезпеки яких більші ніж допустимі, а саме натяжна стеля з ПВХ плівки) (порушено ППБУ розділ ІІІ п.2.23, розділ ІІ п.9, п.22; ДБН В.1.1-7-2016 п.7.1.1, п.7.3.3);
14) на другому поверсі адміністративної частини будівлі об'єкту коридор без природного освітлення не обладнано витяжною вентиляцією для видалення диму відповідно до вимог (порушено ППБУ розділ ІІІ п.2.23, розділ ІІ п.22; ДБН В.2.2-28:2010 п.7.1, п.7.11);
15) не встановлено двері відповідного класу вогнестійкості (з пристроями для самозачинення та ущільненнями в притулах), в огороджуючих стінах сходової клітини, які повинні відокремлювати коридори першого та другого поверхів адміністративно-побутової частини будівлі об'єкту від основної центральної евакуаційної сходової клітини СК-1. (порушено ППБУ розділ ІІ. п.22, розділ ІІІ п.2.23, п.2.3, п.2.37; ДБН В.1.1-7-2016 п.7.1.1, п.7.3.16, п.7.2.11, п.5.3 таблиця 1, п.6.4 таблиця 3; Державні будівельні норми України. Будинки адміністративного та побутового призначення (далі - ДБН В.2.2 -28:2010) п.7.1, п.7.12);
16) вікна у зовнішніх стінах основної центральної евакуаційної сходової клітки СК1 не відповідають вимогам, вікна не відчиняються на кожному поверсі (взагалі не відчиняються), вікна повинні бути обладнані пристроєм для їх відчинення з рівня сходової площадки (порушено ППБУ розділ ІІІ п.2.23, розділ ІІ п.22; ДБН В.1.1-7-2016 п.7.3.26, п.7.3.16, п.7.1.4, таблиця 5; ДБН В.2.2-28:2010 п.1.1, п.7.1, п.7.12);
17) розмір евакуаційного виходу, дверей які ведуть з коридору другого поверху (з адміністративних приміщень) на центральну евакуаційну сходову клітку СК1 в будівлі об'єкту не відповідає вимогам, фактична ширина евакуаційного виходу становить 0,78м, повинна бути не менше ніж 0,9м (порушено ППБУ розділ ІІІ п.2.23, розділ ІІ п.22; ДБН В.1.1-7-2016 п. 7.1.1, п.7.2.1; ДБН В.2.2-28:2010 п.1.1, п.7.6);
18) розмір евакуаційного виходу, дверей які ведуть з коридору другого поверху (з адміністративних приміщень) на другу евакуаційну сходову клітку СК1 в будівлі об'єкту не відповідає вимогам, фактична ширина евакуаційного виходу становить 0,85м, повинна бути не менше ніж 0,9м (порушено ППБУ розділ ІІІ п.2.23, розділ ІІ п.22; ДБН В.1.1-7-2016 п. 7.1.1, п.7.2.1; ДБН В.2.2-28:2010 п.1.1, п.7.6);
19) розмір евакуаційного виходу, дверей які ведуть з коридору другого поверху (побутових приміщень, роздягальні, їдальні) на евакуаційну сходову клітку СК1 в будівлі об'єкту не відповідає вимогам, фактична ширина евакуаційного виходу становить 0,83м, повинна бути не менше ніж 0,9м (порушено ППБУ розділ ІІІ п.2.23, розділ ІІ п.22; ДБН В.1.1-7-2016 п. 7.1.1, п.7.2.1; ДБН В.2.2-28:2010 п.1.1, п.7.6);
20) на підлозі на шляху евакуації з побутових приміщень другого поверху будівлі об'єкту влаштовано перепад висоти 0,1м між евакуаційним виходом з приміщення їдальні та евакуаційною сходовою клітиною типу СЗ (порушено ППБУ розділ III п.2.23, п.2.37; ДБН В.1.1-7:2016 п.7.3.8);
21) відсутнє вікно у зовнішніх стінах евакуаційної сходової клітини СК1 на першому поверсі будівлі, вказана сходова клітка є другою евакуаційною сходовою кліткою з адміністративно-побутових приміщень, розташованих на другому поверсі будівлі (порушено ППБУ розділ ІІІ п.2.23, розділ ІІ п.22; ДБН В.1.1-7-2016 п.7.3.26, п.7.3.16, п.7.1.4, таблиця 5; ДБН В.2.2-28:2010 п.7.1, п.7.12);
22) взагалі відсутні вікна у зовнішніх стінах евакуаційної сходової клітини СК1, вказана сходова клітка розташована між виробничим і складським приміщенням першого поверху та побутовими приміщеннями другого поверху будівлі об'єкту (порушено ППБУ розділ ІІІ п.2.23, розділ ІІ п.22; ДБН В.1.1-7-2016 п.7.3.26, п.7.3.16, п.7.1.4, таблиця 5; ДБН В.2.2-28:2010 п.7.1, п.7.12);
23) евакуаційна сходова клітина типу СЗ, по якій проходе шлях евакуації з побутових приміщень розташованих на другому поверсі будівлі об'єкту (їдальні), не відповідає вимогам, фактична висоту огорожі сходової клітини становить-0,9м, повинна бути не менше 1,2м (порушено ППБУ розділ ІІ п.22, розділ ІІІ п.2.23, п.2.29; ДБН В.1.1-7:2016 п.7.3.20);
24) евакуаційна сходова клітина типу СЗ, по якій проходе шлях евакуації з побутових приміщень розташованих на другому поверсі будівлі об'єкту (їдальні), не відповідає вимогам, фактична висота східців сходової клітини становить - 0,29 м, повинна бути не більше ніж 0,22 м (порушено ППБУ розділ ІІ п.22, розділ ІІІ п.2.23; ДБН В.1.1-7:2016 п.7.3.15);
25) клас вогнестійкості вікон розташованих на відстані до 8м по вертикалі від сходів типу СЗ та до 4м по горизонталі від сходів типу СЗ, не відповідає вимогам, вікна не мають відповідного класу вогнестійкості не менше Е30 (порушено ППБУ розділ ІІ п.22, розділ ІІІ п.2.23; ДБН В.1.1-7:2016 п.7.3.20);
26) не заповнено проріз в протипожежній перегородці (протипожежна перегородка відокремлює приміщення комірника від складського приміщення на першому поверсі будівлі об'єкту), відповідно вимог сертифікованим протипожежним вікном (порушено ППБУ розділ ІІІ п.2.3, розділ ІІ п.22; ДБН В.1.1-7-2016 п.6.2, п.6.4, п.6.16, п.6.17; Строительные нормы и правила. Складские здания. (далі - СНиП 2.11.01-85*) п.1.2, п.2.16; ДБН В.2.2-28:2010 п.7.1, п.7.4, п.7.10, п.3.1, п.3.2);
27) не заповнено проріз в протипожежній перегородці (протипожежна перегородка відокремлює побутові приміщення від складського приміщення на другому поверсі будівлі об'єкту), відповідно вимог - сертифікованим протипожежним вікном (порушено ППБУ розділ ІІІ п.2.3, розділ ІІ п.22; ДБН В.1.1-7-2016 п.6.2, п.6.4, п.6.16, п.6.17; СНиП 2.11.01-85* п.1.2, п.2.16; ДБН В.2.2-28:2010 п.7.1, п.7.4, п.7.10, п.3.1, п.3.2);
28) не заповнено проріз в протипожежній перегородці (протипожежна перегородка відокремлює адміністративні приміщення першого поверху та коридор по якому проходять шляхи евакуації від складського приміщення), відповідно вимог - сертифікованим протипожежним вікном (порушено ППБУ розділ ІІІ п.2.3, розділ ІІ п.22; ДБН В.1.1-7-2016 п.6.2, п.6.4, п.6.16, п.6.17; СНиП 2.11.01-85* п.1.2, п.2.16; ДБН В.2.2 8:2010 п.7.1, п.7.4, п.7.10, п.3.1, п.3.2);
29) не виконано евакуаційний вихід відповідно до вимог з адміністративного приміщення (приміщення комірника), розташованого у складському приміщенні будівлі об'єкту (порушено ППБУ розділ ІІІ п.2.23, розділ ІІ п.22; ДБН В.1.1-7-2016 п.7.1.1, п. 7.2.1, п.7.2.2, п.7.2.7; ДБН В.2.2-28:2010 п.7.1);
30) відсутній план розміщення колісних транспортних засобів з визначеним порядком евакуації в разі виникнення пожежі, з визначенням місця зберігання ключів. Місця зберігання колісних транспортних засобів не забезпечено буксирними тросами і штангами з розрахунку не менш як 1 трос (штанга) на 10 одиниць колісних транспортних засобів (порушено ППБУ розділ VI п.8.1; Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України (Затверджено Наказ Міністерства інфраструктури України 21.01.2015 11.Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2015 р. за 279/26724) розділ VІI п.3, п.2);
31) захаращено під'їзні шляхи до пожежних водойм (резервуарів), улаштовано автостоянку безпосередньо у місці розташування пожежних водойм (резервуарів). (порушено ППБУ розділ V п.2.2, розділ ІІІ п.1.3, п.1.16);
32) не виконано встановлену вимогами протипожежну відстань від границі відкритої автостоянки (відкритих автостоянок) до будівлі об'єкту, а саме не менше 15м (порушено ППБУ розділ ІІІ п.1.1, розділ ІІ п.22; Державні будівельні норми України. «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» (далі - ДБН В.2.3-15:2007) п.5.13; Державні будівельні норми України. «Планування і забудова територій» (далі - ДБН Б.2.2-12:2019) п.15.2.10);
33) протипожежні відстані, проїзди і проходи до будівлі об'єкту захаращено сторонніми предметами, використовуються для зберігання різних матеріалів (горючої тари). (ППБУ розділ ІІІ п.1.1, п.1.3, п.1.4, розділ ІІ п.22; ДБН Б.2.2-12:2019 п.15.3.1, п.15.3.2, п.15.2.2, п.15.2.5, п.15.2.10);
34) в приміщенні електрощитової на першому поверсі будівлі об'єкту зберігаються сторонні матеріали та предмети, улаштовано робоче місце завгоспа (приміщення використовується не за призначенням) (порушено ППБУ розділ ІІІ п.2.12);
35) в приміщенні вентиляційної камери на другому поверсі будівлі об'єкту зберігаються сторонні матеріали та предмети, улаштовано робоче місце охорони (приміщення використовується не за призначенням) (порушено ППБУ розділ ІІІ п.2.12);
36) система протипожежного захисту (далі СПЗ), а саме автоматична система пожежогасіння перебуває у несправному стані, не утримується в постійній готовності до виконання роботи (автоматична система пожежогасіння не працює) (порушено ППБУ розділ V п.1.1, п.1.4, розділ ІІ п.22; Державні будівельні норми України «Системи протипожежного захисту» (далі - ДБН В.2.5-56:2014) п.3.1, п.13.3.1, п.6.1; ДСТУ 9047:2020 п.4.3.3);
37) тривожні сповіщення від приладу приймально-контрольної пожежної системи протипожежного захисту не виведено на пульт пожежного спостерігання (порушено ППБУ розділ V п.1.2, п.1.4, п.1.5; ДБН В.2.5-56:2014 п.5.8);
38) в приміщеннях будівлі об'єкту не опломбовані ручні пожежні сповіщувачі (порушено ППБУ розділ V п.1.4; ДСТУ 9047:2020 п.4.1.6);
39) Система внутрішнього протипожежного водопроводу, пожежні кран-комплекти знаходяться в неробочому стані (система несправна) (порушено ППБУ розділ V п.1.1, розділ ІІ п.22, розділ V п.2.2.9, ДБН В.2.5-56:2014 п.6.1);
40) не проводиться технічне обслуговування і перевірка на працездатність пожежних кран-комплектів, розташованих в будівлі об'єкту, з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (порушено ППБУ розділ V п.2.2.9);
41) захаращено сторонніми предметами підходи до пожежних кран-комплектів, розташованих в будівлі об'єкту (в складському приміщенні) (порушено ППБУ розділ V п.2.2.9);
42) у приміщенні насосної станції не вивішена загальна схема протипожежного водопостачання та схема обов'язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосіпідвищувачі повинна бути інформація про їх призначення. Відсутня інструкція про порядок увімкнення насосів-підвищувачів (порушено ППБУ розділ V п.2.3.1);
43) біля входу в приміщення насосної станції не розміщено напис (табло) «Пожежна насосна станція» з освітленням уночі (порушено ППБУ розділ V п.2.3.6);
44) відсутнє опалення в приміщенні насосної станції (порушено ППБУ розділ V п.2.3.2);
45) електропостачання пожежної насосної станції (пожежних насосів) не виконано за ступенем забезпечення надійності відповідно І категорії згідно ПУЕ. Не виконано резервний ввод електропостачання до пожежних насосів. Відсутні для резервного електропостачання дизельні агрегати (генератори) (порушено ППБУ розділ V п.2.3.4, розділ ІІ п.22, розділ ІV п.1.1; Правила улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) п.1.2.17, п.1.2.18);
46) два пожежні резервуари розташовані на об'єкті з'єднано між собою переливним трубопроводом (уразі розгерметизації одного з резервуарів, буде повністю втрачено весь протипожежний запас води на об'єкті) (порушено ППБУ розділ V п.2.1, розділ ІІ п.22; Державні будівельні норми «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» (далі - ДБН В.2.5-74:2013) п.13.3.7, п.13.3.3);
47) не подано та не зареєстровано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (порушено абзац перший частини другої статті 57 КЦЗУ; ПКМУ від 05.06.2013 № 440);
48) Для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об'єкта господарської діяльності та не узгоджено її з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (порушено «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів», затверджене наказом МНС від 18.12.2000 № 338, зареєстрованого в Мін'юсті України 24.01.2001 за № 62/5253 п.7; «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів», затверджена наказом МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованого в Мін'юсті України 20.03.2006 № 286/12160);
49) не проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки (порушено ст. 9 ЗУ 2245-III);
50) не створено об'єктову систему цивільного захисту, не призначено відповідального працівника з питань цивільного захисту (порушено ст. 20 п.2 Кодексу цивільного захисту України);
51) не розроблено функціональні обов'язки відповідального працівника з питань цивільного захисту та начальника цивільного захисту (порушено ст. 20 п.4. Кодекс цивільного захисту України);
52) відповідальним працівником з питань цивільного захисту, начальником цивільного захисту, не пройдено навчання на курсах ЦЗ (порушено ПТБ розділ 6.п.1; «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», затверджений ПКМУ від 26.06.201 № 444 п.15.);
53) не проводяться об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (порушено п. 11 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України; Наказ МВС України від 28.11.2019 № 991 «Про затвердження Порядку організації та проведення спеціальних об'єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту»);
54) не організовано та не здійснюються відпрацювання, тренування евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання на час виникнення надзвичайних ситуацій (порушено п. 4 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України; «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій», затверджений ПКМУ від 30.10.2013 № 841 п.11.);
55) не створено матеріальний резерв для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків (порушено п. 18 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ; «Про затвердження Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій», затверджений ПКМУ від 30 вересня 2015р. № 775;);
56) не обладнано інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту на об'єкті, в частині приміщення загального користування, у якій тематично оформляються стенди, розміщуються схеми, навчальні посібники і зразки, передбачені програмами підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях (порушено ПКМУ 26 червня 2013 року № 444 п.13; Пункт 3 частини першої статті 20КЦЗУ);
57) працівники об'єкту не забезпечені засобами індивідуального захисту (порушено Пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ; «Порядок забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту», затверджений ПКМУ від 19.08.2002 № 1200; ПТБ розділ V п.4.1).
Відповідач до відзиву на позов надав докази часткового усунення порушень, встановлених перевіркою.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Частина четверта статті 4 цього Закону передбачає, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.
Згідно з частиною п'ятою статті 4 цього Закону, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Стаття 55 Кодексу цивільного захисту України передбачає заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною складовою діяльності держави щодо захисту життя та здоров'я людини, майна і навколишнього природного середовища від пожеж.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки та запобігання пожежам є складовою діяльності посадових осіб і працівників суб'єктів господарювання. Зазначена вимога встановлюється у трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях, статутах і положеннях. (частина друга статті 55 КЦЗ України).
Частина друга статті 51 і частина третя статті 55 КЦЗ України передбачають, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до статті 65 КЦЗ України, державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки - це діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спрямована на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання, крім суб'єктів господарювання, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю, аварійно-рятувальними службами.
Державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки здійснюється у встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою і другою статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Згідно з частиною другою статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Як вбачається з приписів частини 1 статті 70 КЦЗ України, що застосування заходів реагування включає в себе: повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.
Встановлення факту не усунення відповідачем порушень, обумовлює звернення позивача до суду з позовом про застосування заходів державного нагляду (контролю).
Одночасно, застосування означених заходів можливе у випадку, коли порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Заявлені позивачем позовні вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться (перебувають) на такому об'єкті, для забезпечення безпеки їхнього життя і здоров'я та уникненню можливих несприятливих наслідків.
Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року в справі №810/2400/18, від 7 жовтня 2019 року в справі №815/140/18, від 25 лютого 2020 року у справі № 826/15768/18, від 18 лютого 2021 року в справі №320/5696/18.
Суд звертає увагу на те, що ухваленню судового рішення щодо можливості застосування заходу реагування у виді повного зупинення експлуатації приміщень передує розгляд справи, під час якого суд має провести аналіз наявних у матеріалах справи доказів із наданням таким відповідної оцінки щодо їх належності, допустимості та достатності для задоволення позовних вимог чи їх відхилення.
Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так і інші докази, надані відповідачем на підтвердження відсутності або усунення виявлених порушень (акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов'язковою, і таке інше).
Отже, у разі якщо правовідносини між суб'єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки стали спірними та перейшли у площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає суд поряд з іншими доказами.
У іншому випадку (якщо б лише акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була б нівельована, оскільки такий не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 826/19328/16, від 04 червня 2020 року у справі № 826/13895/16, від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15, від 19 січня 2021 року у справі № 640/5571/20, від 27.12.2022 у справі № 460/5027/21.
Відповідач надав суду докази часткового виконання порушень, встановлених актом перевірки від 26.11.2021.
Доказів повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки матеріали справи не містять.
Застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи об'єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень відповідача, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
До того ж, поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
До того ж, застосований захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в приміщеннях Товариства.
Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Отже, ураховуючи те, що відповідачем не надано до суду доказів повного усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 01.12.2021 року по справі № 1.380.2019.004026 (адміністративне провадження №К/9901/10718/20).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Твердження відповідача про помилковість висновку позивача, що належним доказом виконання порушень, встановлених перевіркою, є Акт перевірки, судом до уваги не приймається, оскільки ч. 5 ст. 68 КЦЗ передбачено, що відновлення роботи зупинених відповідно до частини другої цієї статті підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту суб'єктами господарювання можливе після отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх установлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що підтверджено відповідним актом перевірки.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач доказів усунення порушень, встановлених перевіркою, не надав, тому позов належить задовольнити.
Позивач у позові просив встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Слобожанська територіальна громада, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 90 Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (код ЄДРПОУ 30976452) до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 26.11.2021 № 1079.
Судовий збір покладається на позивача та поверненню позивачу за рахунок коштів відповідача не підлягає.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Короленко, 4, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49001, ідентифікаційний код 38598371) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (пр. Героїв України, 113, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код 30976452) задовольнити.
2. Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (пр. Героїв України, 113, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код 30976452) захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Слобожанська територіальна громада, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 90 Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (код ЄДРПОУ 30976452) до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 26.11.2021 № 1079 шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (пр. Героїв України, 113, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код 30976452) зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Слобожанська територіальна громада, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 90 Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (код ЄДРПОУ 30976452) до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 26.11.2021 № 1079.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т.О. Гордієнко