Справа №366/2563/23
Провадження №2-а/366/2/24
28 лютого 2024 року Іванківський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: Гончарука О.П.,
за участю секретаря: Іванової І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Іванківсправу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м.Києві та Київській області про скасування постанови №014813 від 15.02.2023 року по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м.Києві та Київській області про скасування постанови №014813 від 15.02.2023 року по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування вимог вказує, що головним державним інспектором Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м.Києві та Київській області Пономаренком В.І. стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення №014813 від 15.02.2023 року. В протоколі зазначено, що 15.02.2023 о 13:40 на р.Тетерів в р-ні. м.Горностайпіль Вишгородського району Київської області гр.. ОСОБА_1 проводив лов риби з криги зимовою вудкою оснащеною гачком в місті, де забороняється рибальство на протязі всього року, при цьому виловив рибу: плітка - 9 шт., окунь - 22 шт., загальною вагою 1 кг., чим наніс збитки на суму 83640,0 грн. Вказаними діями порушив п. 3 р. ЙЙ Правил любительського та спортивного рибальства, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст. 85 КУпАП.
З оскаржуваною постановою не погоджується, та вказує, що в протоколі не вказано дати, протокол та постанова не підписувалась позивачем, та останньому стало відомо про вказану постанову лише 10.08.2023 року. Всупереч вимогам чинного законодавства позивач не був повідомлений та присутній при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Дії інспектора щодо складання протоколу та в подальшому постанови про адміністративне правопорушення є незаконними та як інформація, яка в них зазначена є недостовірна, неправдива, сфальсифікована та підписана не позивачем. В протоколі не вірно вказано зареєстроване місце проживання відповідача. Свідків на момент складання протоколу не було. Пояснення позивачем не надавались.
Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 85 КУпАП, а в постанові не зазначено жодного доказу якими б підтверджувалася його вина. Просить скасувати вказану постанову, а провадження по справі закрити.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 21.08.2023 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
12.12.2023 року до суду подано відзив на позовну заяву, з якого убачається, що твердження позивача є безпідставними, неправдивими та спростовуються наданими матеріалами, а саме протокол № 014813 від 15.02.2023 містить підпис позивача, в графі «підпис особи, про притягається до адміністративної відповідальності», в графі відповідно до якої позивачу було роз'яснено права та обов'язки особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в графі, щодо отримання позивачем копії протоколу та в графі, щодо повідомлення про місце i строку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Підпис є тотожним підпису позивача, який міститься в його паспорті та документах, доданих позивачем до позову. Протокол містить посилання (п. 8) про те, що пояснення особи, яка притягається до відповідальності додається на окремому аркуші. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься пояснення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому він зазначає, що «15.02.2023 ловив рибу з криги зимовою вудочкою, впіймав 22 окуня та 9 пліток у забороненому місці, вину визнаю, порушувати більше не буду». Так само і постанова № 014813 від 15.02.2023 містить відмітку про отримання постанови позивачем 15.02.2023 та його власноручний підпис про це. Позивач, погодившись з постановою, добровільно оплатив штраф. Вищевказані обставини підтверджують, як факт ознайомлення з протоколом та постановою, так і визнання вини позивачем (надання пояснень та добровільна сплата штрафу), а також пропуск строку на оскарження постанови та відсутність поважних причин пропуску такого строку. Стосовно тверджень позивача, що він не повідомлений завчасно (не менш ніж за три дні) про час та місце розгляду справи, то в даному випадку позивач посилається на ст. 277-2 КУпАП, відповідно до якої повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Але це твердження в даному випадку с не релевантним, оскільки згідно ч. 5 ст. 285 КУпАП, у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 258 КУпАП, до таких видатків віднесено розгляд справи за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП, як в нашому випадку. Враховуючи те, що справа у відповідності до ст. 285 КУпАП розглядалась одразу на місті складення протоколу і особа, яка скоїла адміністративне правопорушення була присутня, будь-які повістки не направлялись.
Враховуючи вищезазначене, твердження позивача про те, що він не був повідомлений завчасно (не менше ніж за три дні) про час та місце розгляду справи є в даному випадку безпідставним та неаргументованим.
В протоколі вказана вірна дата народження позивача: «16» вересня 1963 року, але в постанові, зазначено дату народження позивача 16.10.1963 та місце (адресу) проживання: АДРЕСА_1 , яка є попередньою адресою позивача (до 13.11.2010), що є опискою та технічною помилкою. Просили суд поновити строк на подання відзиву та долучити відзив разом з копією пояснень та квитанцією про добровільну сплату позивачем штрафу до мат реалів справи; в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі; судові витрати покласти на позивача.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 15.02.2023 головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Пономаренко В.І. складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № 014813.
З фабули протоколу про адміністративне правопорушення, убачається, що 15.02.2023 р. о 13:40 на р.Тетерів в районі с.Горностайпіль Вишгородського району Київської області, гр. ОСОБА_2 порушив правила рибальства, а саме проводив лов риби з криги зимовою вудкою оснащеною гачком в місці де заборонено будь-яке рибальство на протязі всього року, при цьому виловив рибу: плитка - 9 шт., окунь - 22 шт., загальною вагою 1 кг., чим наніс збитків рибному господарству України на суму 83640,0 грн.
Своїми ОСОБА_3 порушив ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ»; п. 3 р. ЙЙ Правил любительського та спортивного рибальства, п.п. 1 п.3 I додатку до правил, тобто здійснив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 85 КУпАП.
В подальшому 15.02.2023р., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_4 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 014813 від 15.02.2023 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.
З копії квитанції до платіжної інструкції 0.0.2867351706.1 (код квитанції 9297-1292-2056-7219) від 19.02.2023р. убачається, що ОСОБА_1 сплатив штраф в розмірі 170,0 грн.
Разом з відзивом, представником відповідача надані письмові пояснення ОСОБА_1 , де зазначено, що «я ОСОБА_1 , 1963 р.н., вересень 16, 15.02.2023 року ловив рибу з криги зимовою удочкою, впіймав 22 окуня та 9 пліток у забороненому місці для любительського та спортивного лову. Вину визнаю, порушувати більше не буду».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 6 ст. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону України, є у тому числі риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про тваринний світ» дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об'єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону і які перебувають у державній власності, а також об'єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об'єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб'єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об'єктах України визначені Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07.2011 № 3677-VI (далі - Закон № 3677-VI).
Відповідно до ст. 6 Закону № 3677-VI державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895 затверджено Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство).
Пунктом 1 Положення про Держрибагентство передбачено, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об'єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.
Згідно із ст. 10 Закону № 3677-VI, посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають, зокрема, такі повноваження: давати обов'язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, фото- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання і виявлення порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; безперешкодного доступу до території (у тому числі об'єктів природно-заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника зазначеного майна; здійснювати перевірку знарядь добування, контролювати їх кількість, перевіряти відповідність вимогам законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Аналогічні повноваження надані органам рибоохорони, як природоохоронним органам статтею 60 Закону України «Про тваринний світ» та пунктом 6 Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2018 № 512.
Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2018 № 512 передбачено, що під час проведення рибоохоронних рейдів посадові особи рейдової групи забезпечують дотримання законодавства у галузі рибного господарства, здійснення заходів із запобігання, виявлення та припинення правопорушень, передбачених статтею 50,частинами третьою - п'ятою статті 85,статтями 85-1, 86-1, 88-1, 90, 91-2, статтею 164- в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов'язаної з добуванням і використанням риби та інших водних біоресурсів, статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Статтею 34 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»та статтею 35 Закону України «Про тваринний світ», визначено, що користувачі водних біоресурсів зобов'язані безперешкодно допускати в місця відтворення, добування, зберігання, утримання, на рибоприймальні пункти та місця реалізації водних біоресурсів, на рибальські судна та інші плавучі засоби, зайняті в технологічному процесі, представників центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності, надавати на їх вимогу документи щодо обліку та використання водних біоресурсів, своєчасно виконувати їхні вимоги та письмові розпорядження, які базуються на засадах цього Закону та інших нормативно-правових актів у галузі рибного господарства.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з абз. 4, 5 ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу.
Судом встановлено, що на підставі спірної постанови позивача притягнуто державним інспектором до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП у зв'язку з встановленням факту того, що 15.02.2023 р. о 13:40 на р.Тетерів в районі с.Горностайпіль Вишгородського району Київської області, гр. ОСОБА_2 порушив правила рибальства, а саме проводив лов риби з криги зимовою вудкою оснащеною гачком в місці де заборонено будь-яке рибальство на протязі всього року, при цьому виловив рибу: плитка - 9 шт., окунь - 22 шт., загальною вагою 1 кг.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ»; п. 3 р. ЙЙ Правил любительського та спортивного рибальства, п.п. 1 п.3 I додатку до правил, тобто здійснив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 85 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 3ст. 85 КУпАП порушення правил рибальства - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
вказана в протоколі, ніким із присутніх при вимірюванні, не зазначено.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У свою чергу суд приходить до переконання, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 85 КУпАП знайшов своє об'єктивне підтвердження під час розгляду справи судом.
Вказані висновки суду обґрунтовані тим, що об'єктивна сторона порушення, визначена під час складення оскаржуваної постанови, полягає у вилові риби плітка -9 шт. та окунь - 22 шт.
Не знайшло свого підтвердження і посилання позивача на те, що йому не було відомо ні про протокол ні про постанову.
Згідно протоколу № 014813 про адміністративне правопорушення позивачу роз'яснено його права та обов'язки, про що мається його підпис. Крім того, позивач добровільно сплатив штраф в розмірі 170,0 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.
Щодо доводів позивача стосовно невірно зазначеного місяця його народження у постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності, убачається, що це є технічною помилкою, яка суті правопорушення не змінює.
Твердження позивача, щодо повідомлення завчасно (не менш ніж за три дні) про час та місце розгляду справи, то в даному випадку позивач посилається на ст. 277-2 КУпАП, відповідно до якої повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Однак, відповідно до ч. 5 ст. 285 КУпАП, у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 КУпАП, до таких видатків віднесено розгляд справи за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП, як в даному випадку.
Враховуючи те, що справа у відповідності до ст. 285 КУпАП розглядалась одразу на місті складення протоколу і особа, яка скоїла адміністративне правопорушення була присутня, будь-які повідомлення направляти позивачу недоцільно, оскільки останній був присутній при складанні протоколу та постанови.
Інші доводи позивача не знайшли свого підтвердження, та спростовуються матеріалами справи. Не визнання вини ОСОБА_1 направлено на уникнення подальшої відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, яке виражається у відшкодуванні шкоди заподіяної рибному господарству.
Враховуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що позивачем не доведено неправомірності притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 3ст.85 КУпАП, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.85 КУпАП доведена, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 134, 139, 159, 243-246,260, 286 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м.Києві та Київській області про скасування постанови №014813 від 15.02.2023 року по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення, або в порядку, передбаченому ст.ст. 286, 297 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.П. Гончарук