справа № 361/5824/23
провадження № 1-кп/361/608/24
26.03.2024 м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий: суддя ОСОБА_1 ,
за участі : секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12023111130000087 від 12.01.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Луганської області м. Рубіжне, громадянина України, освіта базова середня, офіційно не працевлаштованого, інвалідності не має, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , являється внутрішньо-переміщеною особою з зареєстрованим місцем проживання : АДРЕСА_2 , на даний час фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_3 , розлученого, утриманців не має, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, -
08.01.2023, точний час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 , діючи в умовах воєнного стану, відповідно до Закону України від 24.02.2022 № № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в подальшому дія воєнного стату в Україні неодноразово продовжувалася, в тому числі Законом України від 16.11.2022 № № 8189-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» яким затверджено Указ Президента та продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб (до 19.02.2023), умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись відсутністю власника та очевидців, маючи ключі від вказаної квартири, шляхом вільного доступу, таємно викрав лазерний рівень марки «LSP» моделі «Ix-3D Pro» вартістю 4646,10 грн., після чого з викраденим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд та завдавши своїми діями потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 4346,10 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у вчиненні крадіжки лазерного рівня марки «LSP» за викладених обставин винуватим себе визнав повністю. Вказав, що у нього був ключ від квартири, в якій зберігався інструмент, тому він відчинивши ключом двері зайшов до квартири, звідки викрав лазерний рівень, який в подальшому збав в ломбард, до цього часу завдані потерпілому збитки не відшкодував, так як відсутні кошти, шкодує та щиро кається у вчиненому, просить його суворо не карати, має намір відшкодовувати завдану потерпілому шкоду.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив суду, що з обвинуваченим його пов'язували робочі стосунки - ОСОБА_4 допомагав йому по роботі. Точну дату не пам'ятає, після святкових днів в січні 2023 року ОСОБА_5 прийшов на об'єкт та побачив, що відсутній інструмент, після чого він повідомив в поліцію. До теперішнього часу обвинувачений не відшкодував завдану шкоду, однак потерпілий на суворому покаранні не наполягає.
Переконавшись у тому, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою вину в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст обвинувачення, фактичні обставини справи, які ніхто не оспорює, погоджуються з кваліфікацією вчиненого діяння, а прокурор, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз'яснивши цим особам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, згідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу, що повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи щодо спрощеного кримінального правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Згідно до ст. 337 КПК України суд діє лише в межах висунутого обвинувачення.
Виходячи з викладеного, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії за викладеним фактом за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; офіційно не працевлаштований; під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; зі слів розлучений, на утриманні нікого не має; інвалідності не має.
В суді ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав, надав покази щодо обставин його вчинення, чим активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся, що на підставі ст. 66 КК України визнається пом'якшуючою покарання обставиною.
Водночас суд критично відноситься до викладеної в обвинувальному акті та зазначеної прокурором в судовому засіданні як пом'якшуючу покарання обставину щире каяття обвинуваченого з огляду на наступне.
Щире каяття повинно бути діяльним, супроводжуватися сприянням розкриттю і розслідуванню злочину, відшкодуванням заподіяної шкоди та іншими позитивними діями, підтверджуючими глибоке каяття і усвідомлення протиправності своєї поведінки. Каяття вважається щирим тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася - такого судом не встановлено. Як свідчать обставини справи обвинувачений лише підтверджував вчинення злочину, будучи викритим, завдану потерпілому шкоду не відшкодував.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети не тільки кари, а й виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах справедливості, співмірності та індивідуалізації, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії», «Фрізен проти Росії», «Ісмайлова проти Росії»), покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
При призначені ОСОБА_4 покарання суд враховує, що вчинене ним діяння кваліфікується як тяжкий злочин та являється суспільно небезпечним, оскільки посягає на право власності, завдану потерпілому майнову шкоду на суму 4646,10 грн. не відшкодовано, при цьому суд також враховує наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, молодий вік обвинуваченого та його критичне ставлення до скоєного, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, під час дебатів та останнього слова зазначив, що кається та має намір відшкодовувати завдану потерпілому майнову шкоду, тому підстав очікувати продовження ОСОБА_4 вчинення правопорушень суд не встановив і, беручи до уваги позицію прокурора, потерпілого, який зазначив, що суворого покарання для обвинуваченого не бажає, суд дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, однак у мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 4 ст. 185 КК України та вбачає можливість його виправлення без відбування покарання із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України з покладанням обов'язків, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових злочинів, застосування більшого розміру покарання або ізоляції від суспільства, за конкретних обставин справи і поведінки обвинуваченого в даному випадку є явно не справедливим і достатніх підстав для цього суд не вбачає, так само як і для застосування правил ст. 69 КК України.
Цивільний позов у справі заявлено не було.
Підтверджені документально процесуальні витрати на залучення експерта відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України слід покласти на обвинуваченого. Арешт на майно не накладався. Речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 369-378 КПК України, ч. 4 ст. 185 КК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до вимог ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення експертиз в сумі 1770,24 грн.
Вирок може бути оскаржений з передбачених ст. 349 КПК України підстав до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1