Дата документу 20.03.2024 Справа № 332/3222/22
Єдиний унікальний № 332/3222/22 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/615/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія: ч. 4 ст. 186 КК України
20 березня 2024 року м. Запоріжжя
Судова колегія з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду клопотання засудженого ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 липня 2023 року, -
Вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 липня 2023 року ОСОБА_7 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначено з урахуванням ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання у вигляді 7 років 3 місяців позбавлення волі.
До Запорізького апеляційного суду надійшло кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_7 з апеляційною скаргою останнього та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 липня 2023 року.
В обґрунтування клопотання засуджений ОСОБА_7 зазначив, що призначений йому захисник не склав належним чином апеляційну скаргу, тому апеляційний суд її повернув. Про ці обставини йому стало відомо вже після розгляду апеляційної скарги. Вважає, що такі дії захисника свідчать про порушення його права на отримання ефективної кваліфікованої допомоги. Таким чином, строк на апеляційне оскарження вироку був пропущений з поважних причин.
Заслухавши доповідь судді по справі, засудженого, який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку та зазначив, що його адвокат подавав апеляційну скаргу, але суд її повернув, тому він вирішив подати апеляційну скаргу особисто, прокурора, який заперечував проти задоволення вказаного клопотання з тих підстав, що поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження, які підтверджуються матеріалами справи, в клопотанні не наведено, перевіривши матеріали судового провадження в частині, що стосуються обставин, на які засуджений посилається в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення; для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (рішення у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений лише з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Таким чином, підставою для прийняття рішення про поновлення пропущеного строку можуть бути лише поважні причини його пропуску, під якими слід розуміти ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 був присутнім у суді 25 липня 2023 року під час проголошення вироку у відношенні нього, йому було роз'яснено порядок і строки оскарження вироку (т. 2, а.с. 155).
Крім того, копію вироку ОСОБА_7 отримав у суді першої інстанції безпосередньо в день його проголошення, що підтверджується наявною у матеріалах кримінального провадження розпискою (т. 2, а.с. 165).
Таким чином для нього, як такого, що перебував під вартою на час проголошення вироку суду, перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався 26 липня 2023 року, а кінцевим строком для подачі апеляційної скарги було 24 серпня 2023 року.
Між тим, з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку ОСОБА_7 звернувся лише 22 січня 2024 року, тобто через більше, ніж 5 місяців після його проголошення.
Як на підставу для поновлення строку апеляційного оскарження безпосередньо в клопотанні ОСОБА_7 посилається на те, що призначений йому захисник не склав належним чином апеляційну скаргу, тому апеляційний суд її повернув, у зв'язку з чим він пропустив строк для подачі апеляційної скарги з поважних причин.
Колегія суддів приходить до висновку, що наведені ОСОБА_7 обставини повністю спростовані матеріалами справи з огляду на наступне.
Так, як вже було вказано вище, ОСОБА_7 був присутнім у суді 25 липня 2023 року під час проголошення вироку та отримав його копію у суді першої інстанції безпосередньо в день проголошення.
Крім того, 26 жовтня 2023 року він отримав повідомлення про розгляд апеляційної скарги прокурора (т. 2, а.с. 181).
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21 листопада 2023 року було закрито провадження за апеляційною скаргою прокурора (т. 2, а.с. 185-186).
Згідно технічного запису судового засідання у вказаному судовому засіданні апеляційного суду брали участь засуджений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 , вони не заперечували проти прийняття відмови прокурора від поданої останнім апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження.
Причому, про наявність апеляційних скарг саме сторони захисту засуджений чи його захисник у судовому засіданні апеляційного суду нічого не повідомили, а прокурор просив закрити провадження з урахуванням того, що інших апеляційних скарг на вирок суду подано не було.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21 липня 2023 року було закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора та через відсутність інших апеляційних скарг у провадженні (т. 2 а.с. 185-186).
Не містять матеріали кримінального провадження і безпосередньо апеляційної скарги адвоката, яку нібито було подано захисником та в подальшому повернуто апелянту.
Лише 28 листопада 2023 року від засудженого ОСОБА_7 на адресу Запорізького апеляційного суду надійшов «Додаток до апеляційної скарги», складання якого датовано 19 листопада 2023 року (т. 2, а.с. 187, 188).
Разом з тим, самої апеляційної скарги засудженим подано не було.
У подальшому, 17 грудня 2023 року засудженим було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду (т. 2, а.с. 211-213), а 7 січня 2024 року та 25 січня 2024 року подано додатки до вищевказаного клопотання (т. 3, а.с. 5-13, 31-32).
Сама ж апеляційна скарга засудженого датована 22 січня 2024 року (т. 3, а.с. 34-43), тобто складена пізніше, ніж було подано «Додаток до апеляційної скарги» та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду.
Слід також звернути увагу на те, що адвокат ОСОБА_8 здійснював захист ОСОБА_7 не за призначенням, як про це вказує ініціатор клопотання, а на підставі договору (ордер на надання правничої (правової) допомоги видано на підставі договору про надання правової допомоги (т. 1 а.с. 59, т. 2 а.с. 182).
Отже всі доводи засудженого в обґрунтування клопотання про поновлення строку спростовані матеріалами кримінального провадження.
З урахуванням наведеного доводи засудженого ОСОБА_7 колегія суддів оцінює критично, оскільки вони повністю спростовані матеріалами кримінального провадження, а інших об'єктивних причин, які дійсно перешкоджали йому вчасно подати апеляційну скаргу, не вказано.
За таких обставин, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить жодних доводів, які свідчать про поважність пропуску цього строку, оскільки ОСОБА_7 був присутнім у судовому засіданні, знав про постановлене судом першої інстанції рішення, у той же день отримав його копію та мав реальну можливість реалізувати своє право на оскарження судового рішення в строк, передбачений кримінальним процесуальним законом.
Як встановила судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України в постанові від 1 жовтня 2015 року №5-103кс15, право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що поважні причини засудженим ОСОБА_7 не зазначені, з огляду на що, у відповідності до ст. 399 КПК України, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 399 КПК України колегія суддів,-
Клопотання засудженого ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 липня 2023 року залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 липня 2023 року у відношенні ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, із усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала - засудженому ОСОБА_7 .
Копію ухвали разом з апеляційної скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати засудженому ОСОБА_7 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4