Справа № 301/3942/23
25.03.2024 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою адвоката Гаврилець Миколи Богдановича, в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 05 грудня 2023 року,
Постановою судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 05 грудня 2023 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. в користь держави.
Відповідно до постанови, - 06 листопада 2023 року о 01 годині 30 хвилин в м. Іршава по вул. Білецькій, Хустського району, Закарпатської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Ауді», номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці ока, збудженість. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Гаврилець М.Б. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова є незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що складений відносно ОСОБА_1 протокол сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не може слугувати безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Вказує на те, що відсутність на відеозаписі з нагрудних відеокамер працівників поліції процедури проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , а також відсутність даних про залучення свідків, та відсутність направлення на огляд водія транспортного засобу, свідчить про те, що такий огляд був проведений з порушенням вимог Інструкції та положень ст.266 КУпАП. Зазначає, що ніяких даних про тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем, матеріали справи не містять.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, - що ОСОБА_1 не було відомо, що справа буде розглядатися Іршавським районним судом, справу було розглянуто за його відсутності, оскаржену постанову ОСОБА_1 не отримував, про її наявність дізнався адвокат Гаврилець М.Б. з ЄРСР - 24.01.2024 року. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Гаврилець М.Б., неявка яких із урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що останні належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи. Заяви про відкладення розгляду справи не надходили.
У цьому контексті суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, у якому зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження. Отже, будь-яких підстав, що унеможливлюють проведення судового розгляду за відсутності учасників судового розгляду, апеляційний суд не вбачає.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання адвоката Гаврилець М.Б. про поновлення строку підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, її розгляд проведено судом першої інстанції без участі останнього, а дані про належне виконання судом першої інстанції вимог ст. 285 КУпАП у матеріалах справи відсутні, тому причини пропуску строку на подання апеляційної скарги визнаються поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці вимоги закону, всупереч доводів апеляційної скарги, суд першої інстанції дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, статтею 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до пункту 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №487082 від 06.11.2023, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Так, відповідно до зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 , 06 листопада 2023 року о 01 годині 30 хвилин в м. Іршава по вул. Білецькій, Хустського району, Закарпатської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Ауді», номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці ока, збудженість. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Підписом у протоколі ОСОБА_1 засвідчив, що зі змістом документу ознайомлений, однак від дачі пояснень відмовився.
Крім того, всупереч доводам апеляційної скарги, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: - вище вказаним протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №487082 від 06.11.2023, у якому викладені обставини вчиненого правопорушення; відеозаписами події, які містяться на DVD диску від 06.11.2023, який долучений до матеріалів справи та з яких слідує, що працівником поліції у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, зокрема: звужені зіниці ока, збудженість та роз'яснено останньому порядок проходження огляду на стан сп'яніння та запропоновано пройти таке в закладі охорони здоров'я, проте, ОСОБА_1 не здійснив жодних дій для проходження такого огляду; довідкою Відділення поліції №1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області №5470/106/28-1-2023 від 09.11.2023 року про те, що ОСОБА_1 протягом 2022-2023 років до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП не притягувався.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи захисника Гаврилець М.Б. про порушення порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, через відсутність свідків, оскільки диспозицією ст. 266 КУпАП визначено, що свідки залучаються лише у випадку неможливості фіксації технічними засобами огляду водія на стан сп'яніння.
Вбачається, що при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння поліцейським застосовувались технічні засоби відеозапису, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за інкриміноване йому правопорушення, оскільки, таким є виключно водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом, так як матеріали справи містять достатні відомості на підтвердження даного факту, а тому, на нього поширюються вимоги п.2.5 ПДР України, що покладають на водія обов'язок, на вимогу працівника поліції, пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд з метою визначення стану сп'яніння, апеляційний суд також відхиляє, оскільки направлення для проходження огляду на стан сп'яніння, працівник поліції виписує у разі бажання особи пройти огляд в медичному закладі, однак водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Апеляційний суд не бере до уваги посилання захисника ОСОБА_2 про відсутність у матеріалах справи даних про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки такі обставини не виключають наявності у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, апеляційним судом не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.
Отже, будь яких доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, апеляційному суду не надано.
Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, й оскарження таких дій та його результатів ОСОБА_1 та його захисником Гаврилець М.Б.
Жодних заяв або клопотань, або інших пояснень ОСОБА_1 з приводу незаконних дій працівників поліції матеріали провадження не містять, а незгода з діями працівників поліції була висловлена ними лише під час розгляду справи в суді, що можна розцінювати, як спосіб захисту останнього.
Разом з тим, ні ОСОБА_1 , ні його захисником ОСОБА_2 не надано жодних відомостей щодо звернення із заявою до відповідних органів з метою ініціювання проведення службової перевірки з приводу незаконності дій працівників поліції, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд відхиляє.
При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи не знайшли свого підтвердження. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі захисника - адвоката Гаврилець М.Б. не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст.33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП України і накладено стягнення у відповідності до санкції, зазначеного закону .
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, допущене ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити адвокату Гаврилець М.Б. строк на апеляційне оскарження постанови судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 05 грудня 2023 року.
Апеляційну скаргу адвоката Гаврилець Миколи Богдановича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 05 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага