Справа № 307/2926/23
25.03.2024 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 7 ст. 121, ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Варги Д.Д. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 вересня 2023 року,
Постановою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 вересня 2023 року,ОСОБА_1 визнано винним за ч. 7 ст. 121, ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення та обрано йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок в доход держави з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.
Відповідно до постанови суду, - ОСОБА_1 , 05 липня 2023 року, о 11 годині 40 хвилин, в с. Грушово, по вул. Туряниці, Тячівського району Закарпатської області, керував транспортним засобом марки «Geon», без номерного знаку, з ознаками наркотичного сп'яніння, на вимогу працівника поліції пройти огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 , 05 липня 2023 року, о 11 годині 40 хвилин, в с. Грушово, по вул. Туряниці, Тячівського району Закарпатської області, повторно протягом року керував транспортним засобом марки «Geon», без номерного знаку, який був не зареєстрований Україні у встановленому порядку, чим порушив п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 121 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 , 05 липня 2023 року, о 11 годині 40 хвилин, в с. Грушово, по вул. Туряниці, Тячівського району Закарпатської області, повторно протягом року керував транспортним засобом марки «Geon», без номерного знаку, не маючи права керувати транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Варга Д.Д. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та закрити провадження по справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова незаконна та необґрунтована, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративних правопорушень, передбачених ч. 7 ст. 121, ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки транспортним засобом ОСОБА_1 не керував, а стояв біля нього, за кермом даного мотоцикла був ОСОБА_2 , який приїхав до свого товариша, тобто жодного доказу, що ОСОБА_1 керував мотоциклом у матеріалах справи немає. Вказує на те, що в матеріалах справи відсутнє направлення останнього для проходження медичного огляду і лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від медичного огляду в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП. Вважає, що оскаржувана постанова не містить опису обставин справи, встановлених під час розгляду справи, до неї не додано жодних доказів, а також пояснень свідків, що свідчили би про наявність у ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративних правопорушень, за які він притягнутий до відповідальності. Також зазначає, що є безпідставним посилання суду першої інстанції в якості доказу вчинення правопорушення свідчення інспектора патрульної служби, оскільки він є представником суб'єкта владних повноважень, який виконував функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.
Щодо пропущеного строку вказує, що участь у суді першої інстанції ОСОБА_1 не приймав, про оскаржувану постанову адвокат Варга Д.Д. дізнався після ознайомлення з матеріалами справи - 07.11.2023 року. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання адвоката Варги Д.Д. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Варги Д.Д., неявка яких із урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що останні належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, а розгляд справи вже відкладався, у зв'язку з їх неявкою до суду. Заяви про відкладення розгляду справи не надходили.
У цьому контексті суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, у якому зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження. Отже, будь-яких підстав, що унеможливлюють проведення судового розгляду за відсутності апелянта чи його представника, апеляційний суд не вбачає.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє беручи до уваги такі обставини.
Виходячи з положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмови, як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, за обставин, установлених в оскаржуваній постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв'язаними доказами, і є обґрунтованим.
Всупереч доводам апеляційної скарги, висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №127827 від 05.07.2023, слідує, що 05 липня 2023 року, о 11 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 в с. Грушово, по вул. Туряниці, Тячівського району Закарпатської області, керував транспортним засобом марки «Geon», без номерного знаку, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, при цьому від проходження огляду на стан наркотичного сп"яніння, у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП;
рапортом працівника поліції ОСОБА_3 підтверджується подія, яка мала місце 05.07.2023;
відеозаписом з нагрудних камер відповідно до якого працівники поліції при розмові з ОСОБА_1 , виявивши у нього ознаки наркотичного сп'яніння (порушення мови, порушення координації рухів), поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою «Драгера» та проїхати до медичного закладу м. Тячева на огляд наркотичного сп'яніння. Від будь-якого огляду останній відмовився. Після чого поліцейські роз'яснили ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол.
Зібрані у справі докази у їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вказаний рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про законність своїх дій.
Разом з тим, дані вищевказаного рапорту працівника поліції повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи в частині послідовності дій працівників поліції, щодо оформлення ними протоколу про адміністративне правопорушення, тому є безпідставними твердження захисника в апеляційній скарзі про те, щов якості доказу вчинення правопорушення свідчення інспектора патрульної служби не може бути взято до уваги, оскільки він є представником суб'єкта владних повноважень, який виконував функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.
На переконання апеляційного суду є безпідставним посилання захисника - адвоката Варги Д.Д. на відсутність у матеріалах справи направлення ОСОБА_1 для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки останній відмовився від проходження такого огляду. Згідно до положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, на підставі оформленого співробітниками поліції направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість, проводить огляд водія у закладі охорони здоров'я.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння, відсутність такого направлення в матеріалах справи, не свідчить про недотримання співробітниками поліції вимог вказаної Інструкції.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги і те, що жодних зауважень чи заперечень щодо порядку направлення на огляд чи оформлення протоколу щодо ОСОБА_1 , останній не висловлював, із заявами про неправомірність дій поліцейських чи порушення його прав до правоохоронних органів не звертався, і матеріали справи таких не містять.
Апеляційний суд критично відноситься до доводів апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки це спростовуються матеріалами відеозапису, з якого вбачається, що під час розмови з працівниками поліції, ОСОБА_1 сказав, що коли побачив працівників поліції, то він налякався і сильно натиснув на педаль газу і тому мопед опинився на купі з деревиною. Поряд з ОСОБА_1 були відсутні інші особи, які б могли керувати транспортним засобом, відтак, слід вважати, що ОСОБА_1 з метою уникнення покарання заперечує обставини, відображені на відеодиску, тобто, обставини вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, висновки місцевого суду про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі є правильними.
Разом з тим, визнаючи доведеною провину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченихч. 7 ст. 121, ч. 5 ст. 126 КУпАП, що відображено у протоколах про адміністративне правопорушення серії ААД № 127799 та серії ААД № 127828 від 05.07.2023, суд послався на довідку з бази даних «Адмінпрактика» з інформацією про те, що ОСОБА_1 згідно постанови серії БАД №709887 від 15 квітня 2023 року притягався до відповідальності за ч. 6 ст. 121 та ч.2 ст. 126 КУпАП; та відеозапис події.
Слід зауважити, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності є достатніми для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9 «в» ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7ст. 121 КУпАП та у порушенні п. 2.1 «а» ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 127799 від 05.07.2023, ОСОБА_1 , 05 липня 2023 року, о 11 годині 40 хвилин, в с. Грушово, по вул. Туряниці, Тячівського району Закарпатської області, повторно протягом року керував транспортним засобом марки «Geon», без номерного знаку, який був не зареєстрований Україні у встановленому порядку, чим порушив п.2.9 «в» Правил дорожнього руху України, та вчинив правопорушення, передбачене ч.7 ст.121 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №127828 від 05.07.2023, ОСОБА_1 , 05 липня 2023 року, о 11 годині 40 хвилин, в с. Грушово, по вул. Туряниці, Тячівського району Закарпатської області, повторно протягом року керував транспортним засобом марки «Geon», без номерного знаку, не маючи права керувати транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вказані протоколи відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, оформлені компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка їх склала, в яких чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Зі змістом зазначених протоколів ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватися під підпис, однак жодних зауважень чи заперечень не висловив, надати пояснення також відмовився.
Доводи апелянта щодо невчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень спростовуються вищенаведеними доказами. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вказаних вище матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Враховуючи викладені обставини, доводи апеляційної скарги адвоката Варги Д.Д. про те, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у постанові суду дійсним обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є безпідставними.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, належним чином вмотивовані, повністю відповідають фактичним обставинам справи, суддя прийшов до правильного висновку про доведеність провини ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень, передбачених ч. 7 ст. 121, ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оскільки, ОСОБА_1 вчинив три адміністративні правопорушення, то адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 в межах санкції, встановленої ч. 5 ст. 126 КУпАП, яка є більш серйозною з числа вчинених, з врахуванням вимог ст.23, ст.33, ст.36 КУпАП.
На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
У своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому водій ОСОБА_1 зобов'язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп'яніння, але й виключно у передбачений законом порядок і спосіб.
Тому, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а подану стороною захисту апеляційну скаргу, доводи якої не знайшли свого підтвердження та є безпідставними, необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити захиснику Варга Д.Д. в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційну скаргу захисника Варга Д.Д в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 121, ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без зміни
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага