Справа № 134/208/24
Провадження №11-кп/801/499/2024
про відмову у відкритті апеляційного провадження
25 березня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу прокурора Крижопільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_2 на вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 13.02.2024, яким затверджено угоду про визнання винуватості від 30.01.2024, укладену між прокурором Крижопільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023025190000173 від 10.11.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
Вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 13.02.2024 затверджено угоду про визнання винуватості від 30.01.2024, укладену між прокурором Крижопільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023025190000173 від 10.11.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичних обставин справи, розмір та вид призначеного покарання, вважає, що вирок суду підлягає зміні через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вказує на необхідність зарахування обвинуваченому строку попереднього ув'язнення у строк покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам кримінального процесуального закону, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора з таких підстав.
Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскарженні судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, крім інших, вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу.
Положеннями п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України передбачено, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Як слідує з оскаржуваного вироку, 30.01.2024 між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості останнім у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та погоджено міру покарання.
Судом першої інстанції перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості виконано вимоги, передбачені ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України.
При цьому суд першої інстанції переконався, що укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_3 , який згідно цієї угоди повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та прокурором є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення затвердженої цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор не оспорює можливість укладення угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні, і погоджується з вироком в частині призначеного ОСОБА_3 покарання.
Імперативна вказівка у ст. 394 КПК України щодо виключного визначення підстав для оскарження відповідного судового рішення узгоджується і з положеннями ч. 2 ст. 473 КПК України. Так, наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їхнього права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_2 оскаржує вирок з підстав, з яких він не може бути оскаржений згідно вимог ст. 394 КПК України.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2 вирок слід відмовити.
При цьому звертаю увагу апелянта на можливість вирішення заявленого в апеляційній скарзі питання в порядку виконання вироку суду, шляхом звернення до місцевого суду з відповідним клопотанням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394, 399 КПК України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора Крижопільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_2 на вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 13.02.2024 щодо ОСОБА_3 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Надіслати копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження прокурору разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня постановлення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1