Справа 688/108/24
№ 2/688/292/24
Рішення
Іменем України
(заочне)
26 березня 2024 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Березюк Н.П.,
секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі судових засідань в м.Шепетівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІнвестохіллсВеста» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, інфляційних збитків за невиконання грошового зобов'язання,
встановив
Стислий виклад позиції позивача.
08.01.2024 представник ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних збитків за невиконання грошового зобов'язання
В обґрунтування позову зазначає, що 26.06.2007 ОСОБА_1 та АКБ «Форум» уклали кредитний договір №0127/07/17-Z, за умовами якого Банк надав позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 47000 доларів США зі сплатою 13% річних.
09.10.2009 Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області виніс рішення в справі №2-853/2009, яким стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 43109,23 доларів США, 16666,35 гривень заборгованості за кредитним договором та 1950 гривень судового збору.
Дане рішення на дату подачі позову не виконане.
26.03.2019 ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» уклали договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Банк Форум» відступило, а ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» набуло права грошової вимоги за кредитними вимогами до позичальників та/або поручителів, в т.ч. за договором кредиту №0127/07/17-Z.
22.08.2019 Шепетівський міськрайонний суд постановив ухвалу, якою замінив стягувача у справі №688/2897/19 на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», тому позивач набув права грошової вимоги до відповідачів, а ПАТ «Банк «Форум» втратив такі права.
Зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на те, що після набрання законної сили судовим рішенням, воно не виконане, у позивача виникло право на застосування наслідків порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Посилаючись на те, що невиконання грошового зобов'язання є триваючим порушенням, право на позов у кредитора виникає з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується трьома роками, які передували подачі такого позову, просить стягнути 3% річних за невиконання грошового зобов'язання, що складає 1569,64 доларів США та 606,83 гривень та інфляційні втрати, що складає 2374,57 грн. Також просив стягнути судову витрати, що складаються із судового збору та витрат на правову допомогу адвоката.
Представник позивача ОСОБА_3 долучив до позовної заяви клопотання про розгляд справи без присутності представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів, у разі неявки відповідачів ухвалити заочне рішення. у судовому засіданні позов підтримав.
Позиція відповідачів.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судові засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені за зареєстрованим місцем проживання та шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
19.01.2024 до суду надійшов акт, затверджений старостою сіл Хролин, Траулин, Савичі, Купине, Велика Медведівка ОСОБА_4 про неможливість вручення судової повістки ОСОБА_1 , який станом на 18.01.2024 за зареєстрованою адресою не проживає.
26.01.2024 та 11.03.2024 до суду повернулися поштові відправлення з довідками відділення поштового зв'язку про причину повернення «адресат відсутній за місцем проживання».
Згідно актів, складених працівниками Шепетівського міськрайонного суду вручити судові повістки з матеріалами позову відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві не можливо у зв'язку з відсутністю адресатів за даною адресою.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
08.01.2024 позивач звернувся до суду з даним позовом. 09.01.2024 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідачів.
10.01.2024 суд відкрив спрощене позовне провадження, справу призначив до судового розгляду по суті на 07.02.2024. Розгляд справи відкладався на 05.03.2024 та 26.03.2024.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між сторонами виникли правовідносини щодо неналежного виконання відповідачами грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що 26.06.2007 ОСОБА_1 та АКБ «Форум» уклали кредитний договір №0127/07/17-Z, за умовами якого Банк надав позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 47000 доларів США зі сплатою 13% річних.
09.10.2009 Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області постановив рішення в справі №2-853/2009, яким стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 43109,23 доларів США заборгованості по кредиту і відсоткахта 16666,35 гривень штрафних санкцій за кредитним договором, по 975 гривень судовихвитрат. Рішення суду набрало законної сили 20.10.2009, видано виконавчі листи.
22.08.2019 Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області замінив стягувача ПАТ «Банк Форум» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Веста» у виконавчих листах з виконання рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2009 року по справі за позовом ПАТ «Банк «Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 » про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідачів 3 % річних за період з 08.12.2020 по 23.02.2022 що становить 1569,64 доларів США та 606,83 гривень та інфляційні втрати, що складає 2374,57 грн., що підтверджується розрахунком.
Застосовані норми права.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14?10цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Мотиви та висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував своїх зобов'язань за кредитним договором від 26.06.2007, яким йому надано кредит строком до 25.06.2017. У зв'язку із цим банк звернувся до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування коштами та штрафних санкцій. Судовим рішенням від 09.10.2009 про стягнення заборгованості за кредитним договором підтверджено наявність грошового зобов'язання відповідача ОСОБА_1 , як позичальника та відповідача ОСОБА_2 , як майнового поручителя перед АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Форум». ПАТ «Банк «Форум» передало позивачу ТОВ «ФК «Веста» право вимоги заборгованості за кредитним договором №0127/07/17-Z, а тому суд замінив стягувача у ПАТ «Банк «Форум» на ТОВ «ФК «Веста» у виконавчих листах по виконанню судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором та штрафних санкцій.
Станом на час звернення до суду з даним позовом судове рішення не виконано.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу та штрафних санкцій у 20109 році зобов'язання відповідачів сплатити заборгованість за Кредитним договором та штрафних санкцій не припинилося та триває. Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення до часу звернення до суду 08.01.2024.
Разом з тим главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).
Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), а тому не повне погашення заборгованості, стягнутої за судовим рішенням свідчить про те, що зобов'язання відповідача перед банком за Кредитним договором не припинилося.
Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за увесь час прострочення, у зв'язку із чим таке зобов'язання є триваючим.
Суд зауважує, що перебіг позовної давності щодо вимог про стягнення коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не спливає через три роки після дати набрання законної сили судовим рішенням про стягнення кредитної заборгованості. Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
У цій справі позивач пред'явив позов 12.01.2024, отже задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів на підставі статті 625 ЦК України за останні три роки, які передували подачі позову.
При цьому, як слідує з розрахунку заборгованості, відповідачам нараховано 3% в день, починаючи 08.12.2020, та не нараховувалися такі відсотки з початку військової агресії російської федерації з 24.02.2022 по дату звернення до суду.
Отже згідно розрахунку позивача сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання нарахованаза період з 08.12.2020 по 23.02.2022 на розмір боргу, що складає 43109,23 доларів США та 16666,35 грн. Сумаінфляційних втратза прострочення виконання грошового зобов'язання нарахована за період з 08.12.2020 по 23.02.2022на розмір боргу 16666,35 грн.
Стороною відповідачів не надано доказів щодо іншого розміру боргу за невиконаними зобов'язаннями у вказані періоди, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В зв'язку із задоволенням вимог позивача, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 1342 гривні.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Положення частин першої та другої статті 141 ЦПК України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя N R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Доказами в цивільному у судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Звертаючись до суду, позивач згідно вимог ст.134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 20000 грн.
Згідно договору про надання правової допомоги №02-01/2023 від 03.01.2023 адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» уклали даний договір на надання клієнту правової допомоги.
Згідно заявки від 07.11.2023 та акту приймання-передачі наданих послуг від 21.11.2023 клієнт прийняв юридичні послуги: консультація усна по кредитній справі, консультація письмова по судовому рішенню, підготовка (складення) позовної заяви, формування додатків до позовної заяви на загальну суму 20000 грн.
Отже матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення витрат в суді.
Суд також враховує положення частини шостої статті 137 ЦПК України, за якими обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Доводів податкового органу щодо неспівмірності витрат на правову допомогу стороною відповідача не надано.
Суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивачки, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 20000 грн. є реальними, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають відшкодуванню. З урахуванням викладеного, із відповідачів підлягають стягненню на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі по 10000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, інфляційних збитків за невиконання грошового зобов'язання задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІнвестохіллсВеста» 3% річних за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 1569 (одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять) доларів 64 центи США, 606 (шістсот шість) гривень 83 копійки та інфляційні втрати за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 2374 (дві тисячі триста сімдесят чотири) гривні 57 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІнвестохіллсВеста» витрати на правову допомогу у розмірі по 10000 (десять тисяч) гривень та витрати по сплаті судового збору по 1342 (одній тисячі триста сорок дві) гривні, з кожного.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право подати апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІнвестохіллсВеста», код ЄДРПОУ: 41264766, адреса: м. Київ, вул. Сурикова, будинок 3, корпус 8Б, офіс 103.
Відповідач1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НА НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя : Неоніла БЕРЕЗЮК