Справа № 522/7191/23
Провадження по справі № 1-кс/522/894/24
26 березня 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023160000000109 від 17.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2, ч. 2 ст. 114-2, ч. 1 ст. 161, ч. 3 ст. 436-2 КК України, про арешт майна,-
Слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023160000000109 від 17.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2, ч. 2 ст. 114-2, ч. 1 ст. 161, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Згідно матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023160000000109 від 17.03.2023, відповідно до інформації наданої підрозділом «Т» ГВ ЗНД Управління СБ України в Одеській області за супровідним листом № 65/5/Т/10-3370 від 23.06.2023, встановлено, що громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняє умисні дії, спрямовані на виправдовування визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікацію її учасників та порушення рівноправності громадян залежно від їх расової національної, релігійної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками (ст. 171 КК України), що вчиняються в умовах російського військового вторгнення в Україну.
Так, 20.06.2023 у приміщенні будівельно-господарського гіпермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , зазначена особа у відділі видачі онлайн-замовлень здійснила низку висловлювань щодо негативного відношення до українців та української мови, а також висловила думку щодо обов'язкового приєднання території України до складу рф. В свою чергу невстановлена особа зафіксувала вищезазначені висловлювання на мобільний телефон, та згодом відеозапис було опубліковано в меседжері «Telegram» у каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
22.06.2023 оперативним співробітником підрозділу «Т» ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області, проведено огляд телеграм-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». В ході огляду зафіксовано інформацію, яка міститься у стрічці телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме публікацію від 20.06.2023 за підписом «#нампишуть! Сьогодні в епіцентрі касир звернувся до жінки на українській мові, на що вона почала кричати «я что бандерлога что вы со мной так говорите, я не понимаю ваш укронацисткий язык, скоро вас всех убьют» Ось такі ватні клієнти бувають в Одесі.». За результатами огляду складено відповідний протокол огляду від 22.06.2023.
Під час досудового розслідування слідчим слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_5 , 09.02.2024 у період часу з 08 години 10 хвилини до 11 години 01 хвилини, на підставі ч. 2 ст. 234 КПК України, а саме на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 про проведення обшуку від 23.01.2024 року (справа № 522/7191/23, провадження № 1-кс/522/463/24), з виконанням положень ст. 236 КПК України, був проведений обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
- флеш-носій інформації марки «Dan Disk», серійний номер: НОМЕР_1 - 1 одиниця;
- ноутбук марки «ACER» на внутрішній частині батареї якого наявний S/N: ВТ00606001С330В46АВL13 чорного кольору - 1 одиниця;
- мобільний телефон марки «REALME» чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 - 1 одиниця;
- паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_4 ;
- паспорт громадянина для виїзду закордон на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_5 .
А тому, прокурор звернувся до суду з клопотаннями про накладення арешту на зазначене майно.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судове засідання не з'явилась, згідно наданої заяви, просила розглядати клопотання про арешт за її відсутності, підтримала вимоги клопотання.
ОСОБА_4 , яка є власником майна, в судове засідання не з'явилась, згідно поданої заяви, просила розглядати клопотання за її відсутності, щодо вимог клопотання залишила на розсуд суду.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думки учасників кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду.
Вилучені предмети, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
09.02.2024 у період часу з 08 години 10 хвилини до 11 години 01 хвилини, на підставі ч. 2 ст. 234 КПК України, а саме на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 про проведення обшуку від 23.01.2024 року (справа № 522/7191/23, провадження № 1-кс/522/463/24), з виконанням положень ст. 236 КПК України, був проведений обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
- флеш-носій інформації марки «Dan Disk», серійний номер: НОМЕР_1 - 1 одиниця;
- ноутбук марки «ACER» на внутрішній частині батареї якого наявний S/N: ВТ00606001С330В46АВL13 чорного кольору - 1 одиниця;
- мобільний телефон марки «REALME» чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 - 1 одиниця;
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що є достатньо підстав вважати, майно, вилучене 09.02.2024 року під час проведення обшуку за адресою: м АДРЕСА_1 , а саме мобільний телефон, ноутбук, флеш-носій можуть містити відомості про обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2, ч. 2 ст. 114-2, ч. 1 ст. 161, ч. 3 ст. 436-2 КК України, тому мають значення речових доказів у кримінальному провадженні. Зважаючи на те, що у кримінальному провадженні проводяться першочергові слідчі дії, вважаю за необхідне на даному етапі досудового розслідування необхідно накласти арешт на вказане в клопотанні майно з метою дослідження вказаних речових доказів, дослідження інформації наявної на мобільному телефоні, ноутбуці та флеш-носії.
На думку слідчого судді, у вказаних мобільному телефоні, флеш-носії, ноутбуці можуть знаходитись відомості про вчинення кримінальних правопорушень, переписки в месенджерах, фото та відео контент, які мають бути перевірені органом досудового розслідування, на причетність до вчинення вказаних кримінальних правопорушень.
Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про можливість задоволення клопотання в цій частині та накладення арешту на майно.
Щодо накладення арешту на паспорти.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вимоги ч.2 ст.171 КПК України передбачають вичерпний перелік відомостей, які повинні бути зазначені у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, а саме: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні щодо накладення арешту на паспорт.
Окрім цього, слідчий в своєму клопотанні повинен чітко зазначити що вилучений документ відповідає критеріям, визначеним ст.167 ч.2 КПК України, є речовим доказом та накладення арешту є необхідним для його збереження.
У урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вважаю, що досягнення цілей і мети досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно, яке не має відношення до предмету доказування по даному кримінальному провадженню.
Більш того, на переконання слідчого судді, ініціювання органом досудового розслідування питання про накладення арешту на зазначений в клопотанні паспорти не відповідають положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.
Верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Вимогами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачений перелік документів, які дозволяють вільне пересування громадян за винятком обмежень, які встановлені законом.
За таких обставин, вимоги клопотання слідчого щодо накладення арешту на майно в цій частині, слід визнати необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно в іншій частині, а саме щодо накладення арешту на паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_4 ; паспорт громадянина для виїзду закордон на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_5 , оскільки прокурор в судовому засіданні в своєму клопотанні не достатньо обґрунтував підстави для накладення арешту на зазначене майно та застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до порушення прав власника вказаного майна.
Керуючись ст. ст. 167-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити частково.
Накласти арешт у формі позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, яке 09.02.2024 вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 22023160000000109 від 17.03.2023, а саме:
- флеш-носій інформації марки «Dan Disk», серійний номер: НОМЕР_1 - 1 одиниця;
- ноутбук марки «ACER» на внутрішній частині батареї якого наявний S/N: ВТ00606001С330В46АВL13 чорного кольору - 1 одиниця;
- мобільний телефон марки «REALME» чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 - 1 одиниця.
В частині накладення арешту на паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_4 ; паспорт громадянина для виїзду закордон на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_5 - відмовити з підстав, вказаних в мотивувальній частині ухвали слідчого судді, зобов'язавши слідчого та прокурора повернути вказані документи.
Виконання ухвали покласти на слідчого слідчого відділу УСБУ в Одеській області ОСОБА_5 , або інших слідчих з групи у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_6
26.03.2024