Справа №522/2317/24
Провадження №2-а/522/75/24
25 березня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючої - судді Косіциної В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Слободянюк І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Судове засідання призначено на 25 березня 2024 року. У судове засідання, що відбулося 25.03.2024 року з'явився позивач та представник відповідача.
Будь-яких інших заяв або клопотань - не надходило.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
09 лютого 2024 року постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1407442 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів т/з, чим порушив п.2.1. Правил дорожнього руху.
В якості доведеності вини, відповідач у відзиві посилається на пояснення ОСОБА_1 , де останній зазначив наступне: «09.02.2024 року приблизно о 12 годині 00 хвилин припаркував авто на місці для стоянки».
У статті 251 КУпАП вказано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З зазначеного вбачається, що саме пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності могло бути належним та допустим доказом, яке б підтверджувало факт вчинення адміністративного правопорушення.
Проте, пояснення ОСОБА_1 були відібрані в межах іншої справи про адміністративне правопорушення, за фактом вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
У судовому засідання, призначеному на 25.03.2024 року було допитано свідків.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що він був присутній в момент ДТП, а саме коли автомобіль ЗАЗ здійснив зіткнення із автомобілем позивача ауді.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він позичив автомобіль у позивача 08.02.2024 року та повернув 09.02.2024 року припарковавши його біля офісу позивача на Тополіна після 11 години ранку.
У статті 283 КУпАП вказано, що постанова повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Аналіз зазначеної норми дає суду підстави зробити висновки про те, що такі обставини повинні бути встановлені саме на підставі належних та допустимих доказів.
Суд звертає увагу на те, що постанова серії ЕНА №1407442 містить п.7, із назвою: «До постанови додаються». Проте, п.7 постанови серії ЕНА №1407442 не містить будь-яких вказівок на документи, які додаються до постанови та якими б підтверджувався факт вини ОСОБА_1 .
В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що посадова особа, що склала оскаржуємую постанову не була присутня в момент вчинення позивачем правопорушення та відповідно не бачила факту керування ОСОБА_1 автомобілем 09.02.2024 року. Також представник відповідача підтвердив, що пояснення на підставі яких була винесена постанова, були відібрані у позивача як у потерпілого у ДТП. Окремі пояснення як у особи, що притягається до адміністративної відповідальності у позивача не відбирались.
Згідно сталої практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі „Еркапіч проти Хорватії” від 25.04.2013 (Erkapic v. Croatia) з приводу дотримання національними судами під час розгляду справ п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, згідно якої „за відсутності суттєвих підстав для протилежного, поняття справедливого судового розгляду вимагає надавати більшого значення свідченням, наданими у суді, порівняно з протоколами допитів осіб на попередньому слідстві, оскільки останні являють собою, передусім, процес збору стороною обвинувачення інформації на підтримку своєї позиції”.
У статті 251 КУпАП вказано, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 ЦПК України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Так ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність саме за керування транспортним засобом особою, яка яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка".
Доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем 09.02.2024 року о 21:35 (час складання постанови) матеріали справи не містять. Так само не містять доказів керування позивачем автомобілем о 12.00 09.02.2024 (час вчинення правопорушення згідно постанови).
Відеозапис на якому позивач говорить про те, що він керував транспортним засобом зроблений під час складання протоколу щодо вчинення іншою особою правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, позивач надає пояснення як потерпіла особа.
В свою чергу ОСОБА_1 в своєму позові та у судових засіданнях заперечував факт керування транспортним засобом 09.02.2024 року.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 241, 242-246, 286, 293 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА №1407442 від 09.02.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Суддя Косіцина В.В.
25.03.24