Справа № 522/17653/23
Провадження№ 2/522/969/24
14 березня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
в складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.
за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про встановлення факту батьківства,
До суду 08.09.2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про встановлення факту батьківства ОСОБА_3 та стягнення грошових коштів у розмірі 7 500 000 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 з 2021 року перебувала у цивільному шлюбі з військовослужбовцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в зоні проведення бойових дій. Від цих відносин у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась дитина- ОСОБА_4 , у Німеччині вже після смерті ОСОБА_3 . Записи про батька дитини у Німеччині у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до законів України. Також отримано довідку у консульстві, що дитина громадянка України. При реєстрації народження доньки запис про батька був зроблений зі слів позивачки відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Позивачка та батько загиблого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , замовили генетичну експертизу та отримали висновок, що батько загиблого- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є біологічним дідусем, тобто батьком батька дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому позивачка звернулася з позовними вимогами.
Матеріали отримано суддею 11.09.2023 року.
Ухвалою суду від 12.09.2023 року позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову. Недоліки позову були усунуті 13.09.2023 року.
Зазначену заяву про усунення недоліків суддя отримала 14.09.2023 року.
Ухвалою суду від 19.09.2023 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 23.10.2023 року.
У підготовче засідання призначене на 23.10.2023 року ОСОБА_2 не з'явилася, на електронну адресу суду надала заяву про відкладення, була присутня ОСОБА_1 , проти відкладення розгляду справи не заперечувала.
Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання відповідачки, розгляд справи відкладено на 27.11.2023 року.
У підготовче засідання призначене на 27.11.2023 року сторони не з'явилися, ОСОБА_1 на електронну адресу суду надала клопотання про відкладення, розгляд справи відкладено на 15.01.2024 року.
У підготовчому засіданні 15.01.2024 року була присутня ОСОБА_1 , позов підтримала, зазначивши, що відповідачка за час розгляду справи батьківство дитини визнає та компенсувала їй тільки 85% від суми, залишилося 1 050 000,00 грн. Вважає за можливе закрити підготовче засідання по справі та призначити її до розгляду по суті, оскільки усі докази надані.
Інші учасники справи у підготовче засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Заяв, клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не було надано.
Ухвалою суду від 15.01.2024 року підготовче засідання по справі закрито та справу призначено до розгляду по суті на 24.02.2024 року.
До суду 19.02.2024 року від відповідачки ОСОБА_2 надійшла заява, згідно якої вона повністю визнає своєю онукою ОСОБА_4 .
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Одесі та Одеській області розгляд справи, призначений на 21.02.2024 року, відкладено на 14.03.2024 року.
У судове засідання 14.03.2024 року учасники справи не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Заяв, клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не було надано.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
До суду 14.03.2024 року від позивачки надійшли заяви, згідно який вона відмовилась від вимог щодо стягнення грошових коштів, оскільки відповідачкою повністю повернуто їй всю суму заборгованості, а тому у позивачки відсутні претензії в цій частині до відповідачки. Таким чином спір в цій частині позову відсутній.
Крім того позивачкою до суду 14.03.2024 року подано заяву про скасування забезпечення, накладеного ухвалою суду від 18.09.2023 року.
Ухвалою суду від 14.03.2024 року прийнято відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_6 , третя особа орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про стягнення грошових коштів. Провадження у справі в частині вимог про стягнення грошових коштів-закрито. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.09.2023 року.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України та у зв'язку з перебуванням судді Домусчі Л.В. з 18.03.2024 року по 22.03.2024 року у щорічній відпустці, датою складення цього судового рішення є 25.03.2024 року.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що з 2021 року позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах.
Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи фотокартками та особистими переписками. (а.с. 52-77, 83-93, 99-118)
У позивачки ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась дитина- ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, реєстровий номер G 2319/2022, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кассель 03.08.2022 року (завірений переклад з німецької мови на українську) (а.с. 17-21). Матір'ю дитини зазначено ОСОБА_1 , громадянку України, а відомості щодо батька відсутні.
При реєстрації народження відомості про батька внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, а саме при народженні дитини у матері, яка перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Довідкою від 14.10.2022 року, виданої Генеральним консулом генерального консульства України в Гамбурзі підтверджено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована громадянкою України. (а.с. 22)
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 04.05.2022 року Олександрівською селищною радою Вознесенського району Миколаївської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 22 роки помер ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис № 69. (а.с. 16).
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданого 02.07.1999 року Олександрівською селищною радою Вознесенського району Миколаївської області, батьками зазначені-батько- ОСОБА_5 , мати- ОСОБА_7 . (а.с. 15)
Висновком генотипоскопічного експертного дослідження № 38383 від 19.06.2023 року встановлено, що ймовірність того, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є біологічним дідусем, тобто батьком батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народженої матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в рамках проведеного дослідження складає 99,99%. (а.с. 24-46).
Предмет позову є визнання батьківства (встановлення факту батьківства)- це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.
Згідно ст. 128 СК України, за відсутності заяв, право на подання яких встановлено ст.ст. 126 і 127 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що запис про народження дитини зареєстровано лише за заявою тільки матері.
Проте у зв'язку з загибеллю ОСОБА_3 позивачка позбавлена зареєструвати його батьківство. Враховуючи наведене суд вважає, що позивачка обґрунтовано звернулась до суду з цією позовною вимогою, а також дитина в подальшому буде користуватися всіма пільгами та гарантіями, наданими державою.
Під час розгляду справи відповідачкою визнані вищевказані позовні вимоги.
Вирішуючи спір суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульовано ст. 125 СК України.
Відповідно до с. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 р. спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою собою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до правил, передбачених ст.ст. 121, 122, 129 СК України, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст. 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.
Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.
Проте суд зауважує, що дитина народилась в м. Кассель, Федеративна Республіка Німеччина, мати дитини не перебуває у шлюбі.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Приймаючи до уваги, що батьківство це факт походження дитини від певного чоловіка (батька) і в спірних правовідносинах є природнім, а не юридичним (на відміну від усиновлення), а тому виникає відносно дитини з моменту її народження, а судове рішення лише підтверджує даний факт для його юридичного оформлення.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи визнання позову, що не суперечить зібраним доказам, висновок генотипоскопічного експертного дослідження № 38383 від 19.06.2023 року, суд дійшов висновку, що позовна вимога є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст..ст.15,16 ЦК України, ст. ст. 121, 122, 126, 128, 134-136, 138, 147 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 43-44, 49, 64, 76-83, 89, 90, 95, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про встановлення факту батьківства - задовольнити.
Встановити факт батьківства, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 25.03.2024 року.
Суддя: Домусчі Л.В.