Справа № 522/12639/23
Провадження № 2/522/941/24
12 березня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувшиу судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів,
До суду 23.06.2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів, а саме 347 928,35 грн, з яких: 273 577,85 грн.-заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини, 11 635,06 грн.-заборгованість по сплаті витрат на навчання, 62 715,44 грн.-заборгованість по сплаті пені.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.08.2002 року між сторонами було укладено шлюб. Під час даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дитина- ОСОБА_3 . 25.10.2005 року шлюб між сторонами розірвано. Ухвалою Приморського районного суд м. Одеси від 07.07.2008 року (справа № 2-2152/08) між сторонами було укладено мирову угоду, згідно якої відповідач- ОСОБА_2 зобов'язується з 01.08.2008 року та до досягнення дитиною повноліття, а у випадку продовження навчання - до 23 років виплачувати аліменти на його утримання у розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України» на поточний рік до 28 числа кожного місяця.
Позивачка зазначає, що заборгованість відповідача зі сплати аліментів складає 273 577,85 грн., тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини у розмірі 273 577,85 грн., заборгованість по сплаті витрат на навчання у розмірі 11 635,06 грн., а також пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 62 715,44 грн.
Матеріали отримано суддею 26.06.2023 року.
Відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь №127341 від 26.06.2023 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований з 18.03.1998 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 28.06.2023 року позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову. Недоліки позову були усунуті 07.07.2023 року.
Зазначену заяву про усунення недоліків суддя отримала 10.07.2023 року.
Ухвалою суду від 14.07.2023 року по справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження та справу призначено до розгляду у підготовчому засідання на 04.09.2023 року.
У підготовчому засіданні 04.09.2023 року був присутній представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , зазначив, що довідки про наявність заборгованості від виконавця не мають, проте є сума заборгованості, яка визначена у постанові про повернення виконавчого документу від 27.09.2021 року.
Протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 09.10.2023 року у зв'язку з неявкою відповідача та для його повторного виклику.
У підготовчому засіданні 09.10.2023 року був присутній представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Проти закриття підготовчого засідання по справі та призначення її до розгляду по суті не заперечував.
ОСОБА_2 у підготовче засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Заяв, клопотань щодо розгляду справи за його відсутністю суду не було надано.
Ухвалою суду від 09.10.2023 року підготовче засідання по справі закрито, справу призначено до розгляду по сутні на 02.11.2023 року.
У судовому засіданні 02.11.2023 року був присутній представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , вважає, що існує заборгованість, оскільки у 2008 році між сторонами було укладено мирову угоду щодо сплати аліментів. Станом на вересень 2021 року заборгованість відповідача складає 221 951,85 грн., що зазначено у постанові державного виконавця про повернення виконавчого листа. Також з вересня 2021 року по квітень 2023 року борг по сплаті аліментів відповідача додаткового становить 51 626 грн. (розрахунок з загальних показників). 2020 року та 2021 року були здійснені оплати по навчанню ОСОБА_3 , що у загальному становить 11 635,06 грн. , що також підлягає стягненню з відповідача згідно з мировою угодою. Крім того згідно ч. 1 ст. 196 СК України нараховано пеню у розмірі 62 715,44 грн з квітня 2022 року по квітень 2023 року.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Заяв, клопотань щодо розгляду справи за його відсутністю суду не було надано.
Розгляд справи відкладено на 12.12.2023 року.
У зв'язку з перебування судді ОСОБА_5 в іншому судовому засіданні, розгляд справи відкладено на 31.01.2024 року
У судове засідання 31.01.2024 року з'явився представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .
Протокольною ухвалою суд у зв'язку з відсутністю належного повідомлення відповідача відклав розгляд справи на 12.03.2024 року для повторного сповіщення.
У судове засідання 12.03.2024 року з'явився представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзив суду не надав. Заяв по суті справи також відповідачем не було надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України та у зв'язку з перебуванням судді Домусчі Л.В. з 18.03.2024 року по 22.03.2024 року у щорічній відпустці, датою складення цього судового рішення є 25.03.2024 року.
Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Предметом позовних вимог є стягнення заборгованості по аліментам та пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 1-3ст. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями ст.ст. 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов'язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (ст.ст. 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (ст. 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
Відповідно до ч. 4 ст. 194 СК України, заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10.08.2002 року зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 10.08.2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Центрального районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 269. (а.с. 6).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 17.09.2003 року Третім відділом реєстрації актів громадянського стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, про що зроблено відповідний актовий запис № 556 (а.с. 7).
ОСОБА_3 набув 05.09.2021 року повноліття.
Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 25.10.2005 року Третім відділом реєстрації актів громадянського стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 262. (а.с. 8).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2008 року по справі № 2-2152/08 визнано мирову угоди, укладену з метою врегулювання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на основі взаємних поступок, а саме:
1. Відповідач зобов'язується з 01.08.2008 року та до досягнення дитиною - ОСОБА_3 повноліття, а у випадку продовження навчання до 23 років, виплачувати аліменти на його утримання у розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку встановленого Законом України про Державний бюджет України на поточний рік.
2. У випадку внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на поточний рік, позивач зобов'язаний надсилати на адресу відповідача витяг з вищезазначеного Закону, але не рідше ніж один раз на півроку.
3. Відповідач зобов'язаний виплатити різницю між фактично сплаченими аліментами та прожитковим мінімумом встановленим Законом України про Державний бюджет України на поточний рік на дитину відповідного віку, як тільки йому не стане відомо про виникнення такої різниці.
4. Відповідач зобов'язується приймати участь у додаткових витратах на утримання дитини, пов'язаних з розвитком здібностей дитини в рівних долях (спортивна школа, художня школа, музична школа, загальноосвітня школа та інш.), його хворобою, каліцтвом та інш.
5. Відповідач зобов'язується сплачувати аліменти до 28 числа кожного місяця, у випадку виникнення заборгованості з вини відповідача він сплачує пеню у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення.
6. Позивач не заявляє інших вимог до відповідача, та згоден з припиненням провадження по цій справі. (а.с. 9-12).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.05.2010 року по справі № 2-2152/08 роз'яснено рішення суду від 07.07.2008 року. (а.с. 13-14).
Відповідно до постанови державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Майстернюк Т.М. про повернення виконавчого документу стягувачу, у державного виконавця знаходилось провадження ВП № 30907378 з примусового виконання ухвали № 2-2152/08, виданої 24.01.2012 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 з 01.08.2008 року та до досягнення дитиною - ОСОБА_3 повноліття, а у випадку продовження навчання до 23 років, виплачувати аліменти на його утримання у розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку встановленого Законом України про Державний бюджет України на поточний рік.
Згідно з даної постанови вбачається, що станом на 05.09.2021 року загальна сума заборгованості відповідача складає 221 951,85 грн. (а.с. 15).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 28.08.2020 року був зарахований на 2 курс Відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Одеська політехніка» та наразі є студентом 4 курсу групи 194 АВ Відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Одеська політехніка» денної форми здобуття освіти, строк закінчення навчання-30.06.2023 року, про що свідчить відповідна довідки № 40 від 24.01.2023 року, видана директором ОАДФК Одеської політехніки Мироненко С. (а.с. 16).
Відповідно до п. 1 Мирової угоди від 07.07.2008 року по справі № 2-2152/08 відповідач зобов'язується з 01.08.2008 року та до досягнення дитиною - ОСОБА_3 повноліття, а у випадку продовження навчання до 23 років, виплачувати аліменти на його утримання у розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку встановленого Законом України про Державний бюджет України на поточний рік.
Однак судом встановлено, що чинним законодавством не визначено прожитковий мінімумів на дитину відповідно віку після 18 років, а тому відсутні підстави для нарахування аліментів у період з 18 років до 23 років на підставі п. 1 Мирової угоди від 07.07.2008 року.
Таким чином задоволенню підлягає вимога про стягнення заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини відповідно до п. 1 Мирової угоди від 07.07.2008 року тобто до 18 років, з відповідача на користь позивачки у розмірі 221 951,85 грн., що підтверджується постановою державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Майстернюк Т.М. про повернення виконавчого документу.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (ч. 3 ст. 195 СК України).
В іншій частині позовної вимог суд відмовляє, оскільки законодавством не визначено розмір аліментів на повнолітню особу.
Окрім того, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів за період з 14.04.2022 року по 14.04.203 року у розмірі 62 715,44 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Між тим у зв'язку з відмовою у стягненні аліментів у період з 01.09.2021 року по 30.04.2023 року суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за період з 14.04.2022 року по 14.04.2023 року у розмірі 62 715,44 грн.
Також позивачка просить стягнути з відповідача на її користь суму сплачених на навчання сина коштів складає 11 635,06 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 сплачувались грошові кошти за навчання сина- ОСОБА_3 , що підтверджується наступними квитанціями:
- № 2114-6258-1388-1824 від 15.10.2020 року на суму 3 033,50 грн.;
- № 2175-3416-3440-1823 від 15.12.2020 року на суму 3 000,00 грн.;
- № 9232-5346-1717-4868 від 11.08.2021 року на суму 3 000,00 грн.;
- № 1979-6126-3845-7282 від 11.08.2021 року на суму 2 601,55 грн.
Загальна сума сплачених на навчання сина коштів складає 11 635,06 грн. (а.с. 17-18).
У відповідності до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Отже вищевказана сума підлягає покладенню на кожного з батьків у рівній частині, а тому стягненню з відповідача підлягає сума у розмірі 5 817,53 грн. (11 635,06 грн.: 2)
Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачкою становить 227 769,38 грн. (221 951,85 грн.+5 817,53 грн.)
Вирішуючи спір суд виходить із наступного.
У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею ст.51 Конституції України гарантовано, а ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного й соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Доказів звільнення відповідача від сплати заборгованості по аліментах, як це передбачено ч. 2 ст. 197 СК України, стороною відповідача не надано.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом обставини і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 127 Конституції України, Законом України «Про Державний бюджет України 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України 2023 рік», ст. ст. 181, 183, 185, 193, 194, 196, 197, 198, 199 СК України, ст. ст. 1, 2, 5, 10-13, 43, 44, 49, 76-80, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) суму заборгованості у розмір 227 769 (двісті двадцять сім тисяч сімсот шістдесят дев'ять) гривень 38 копійок, з яких:
- заборгованість по сплаті аліментів- 221 951,85 грн;
- заборгованість по сплаті витрат на навчання -5 817,53 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 25.03.2024 року.
Суддя: Домусчі Л. В.