Справа № 522/750/24-Е
Провадження № 2/522/2992/24
26 березня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -
До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху, встановлено ОСОБА_1 десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої заяви, а саме: для приведення позовної заяви у відповідність до вимог чинного законодавства та зазначення номеру і серії паспорта чи номеру облікової картки платника податків ОСОБА_2 з наданням копії позовної заяви та копій доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та для сплати судового збору за вимогою майнового характеру у розмірі 11 142, 96 гр , визначеному судом відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про судовий збір" із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки ціна позову, визначена позивачем у позовній заяві у розмірі 6 235 грн є такою, що не відповідає дійсній вартості спірного майна.
На виконання вимог вищевказаної ухвали суду, позивачем, в інтересах якої діє представник - адвокат Гніздовська Г. М., подано заяву про усунення недоліків із долученням до неї довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 13.03.2024 та квитанції про доплату судового збору в розмірі 1 673, 10 грн.
В указаній заяві позивач зазначає, що відповідно до цієї довідки, вартість об'єкта нерухомості за аналогічними параметрами оцінюється в 660 516,43 грн, а тому, оскільки позивачем заявлено вимогу про визнання права власності на 1/2 частину квартири, вартість 1/2 від 195/2000 становить 330 258,21 грн, а отже судовий збір складає 3 302,58 грн. Відтак вважає, що сплаті позивачем, з урахуванням понижуючого коефіцієнта ставки судового збору при зверненні до суду в електронній формі та з урахуванням сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн, підлягає судовий збір в розмірі 1 673,10 грн.
Оцінивши подані на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху в частині необхідності доплати судового збору, суд виходив з того, що позивачем у позовній заяві визначено ціну позову у розмірі 6 235 грн, виходячи із ціни продажу 195/1000 частки квартири, зазначеної в договорі купівлі-продажу від 03.03.1999, проте позивачем не надано доказів про дійсну ринкову вартість спірного майна на час звернення до суду.
Отже, способом усунення недоліків позовної заяви в цій частині було визначено доплату позивачем судового збору у розмірі 11 142, 96 грн за вимогою майнового характеру.
Однак, на виконання вимог ухвали суду від 11.03.2023, позивач зазначила, що вартість 195/2000 часток квартири АДРЕСА_1 складає 330 258,21 грн, на підтвердження чого долучила до заяви довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 13 березня 2024 року, сформовану в Єдиній базі даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості (Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку).
Проте, така довідка не є доказом на підтвердження дійсної (ринкової) вартості об'єкту нерухомого майна з огляду на таке.
Згідно з п. 1 Розділу І «Загальні положення» Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 17 травня 2018 року № 658, цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб'єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України.
Потребу у визначенні оціночної вартості майна встановлює Податковий кодекс. Так, відповідно до вимог ст. 172 Податкового Кодексу, дохід фізичної особи від продажу об'єкта нерухомості обкладається податком ПДФО (18%) та визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості нерухомості, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку. Для визначення суми податку, який має сплатити продавець, використовуються також звіти про оцінку незалежних оцінювачів, але за умови внесення до Єдиної бази даних.
Відтак, убачається, що сфера застосування оціночної вартості дуже обмежена: лише для оподаткування доходів фізичних осіб від продажу власного майна, а тому, суд не може прийняти надану позивачем Довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості як доказ дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна, яке є предметом спору.
Натомість, дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Натомість з наданої позивачем довідки слідує, що позивачем не визначено ринкової вартості майна, яке є предметом позову, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», зокрема, не подано звіт про оцінку його ринкової вартості у відповідності до вимог п. 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003, яким передбачено, що звіт про оцінку майна, повинен бути складений у повній формі, містити дату оцінки та дату завершення складання звіту, та строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства.
З огляду на наведене, довідка про оцінку вартості об'єкта нерухомості від 13 березня 2024 року № 201-202240313-0007483185, на підставі якої позивачем визначено ціну позову та доплачено судовий збір, не може бути підтвердженням ринкової вартості нерухомого майна.
До заяви про усунення недоліків позивачем додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 673,10 грн, тому позивачу слід доплатити судовий збір за вимогою майнового характеру у розмірі 9 469,86 грн (11 142,96 грн - 1 673,10 грн) та надати суду докази на підтвердження доплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене вище, строк для усунення недоліків слід продовжити.
Керуючись ст. 127, 175, 177, 185 ЦПК України, -
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати трьох днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА