Справа № 521/23016/23
Номер провадження:1-кс/521/94/24
15 січня 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши заяву слідчого судді Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_6 про самовідвід від розгляду ним скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
На розгляд слідчого судді Малиновського районного суду міста Одеси надійшла заява слідчого судді Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_6 про самовідвід від розгляду ним скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування заяви про самовідвід слідчий суддя зазначив, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Так, зі змісту скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, заявники просять внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно суддів Малиновського районного суду м. Одеси, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Оскільки судді Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є колегами судді ОСОБА_6 , останній вважає, що це може породжувати сумніви у заявників щодо його безсторонності чи неупередженості під час розгляду скарги, та з метою дотримання вимог ст. 75 КПК України, а також забезпечення об'єктивного розгляду скарги, слідчий суддя вважає за необхідне заявити самовідвід по розгляду вищевказаної скарги.
Суддя, якому заявлено самовідвід та прокурор про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені згідно діючої процедури, проте до суду не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань до суду не направили.
Заявники не заперечували проти задоволення заяви слідчого судді про самовідвід.
Вивчивши заяву про самовідвід, заслухавши думку заявників, слідчий суддя вважає, що заява підлягає задоволенню, за наступних підстав.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості колегія суддів вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Оцінивши викладені суддею ОСОБА_6 доводи самовідводу, слідчий суддя вважає, що ці доводи можуть свідчити про сумніви щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні при наявності інших обставин, які викликають сумнів у його упередженості.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції (серед інших) є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 412 КПК України, є ухвалення судового рішення незаконним складом суду.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що під час розгляду кримінального провадження встановлені обставини, які можуть свідчити про упередженість судді ОСОБА_6 , тобто слідчим суддею встановлені підстави для задоволення заяви про самовідвід, які передбачені ч. 4 ст. 76 КПК України.
Керуючись ст. 81 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву слідчого судді Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_6 про самовідвід від розгляду ним скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - задовольнити.
Кримінальне провадження з розгляду скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (справа №521/23016/23, провадження №1-кс/521/56/24) передати до канцелярії Малиновського районного суду м. Одеси для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_9