Справа № 507/455/24
Провадження № 1-кп/507/29/2024
Номер рядка звіту 254
26.03.2024 рокусмт. Любашівка
Любашівський районний суд Одеської області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Любашівка кримінальне провадження № 12024167180000012 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегове Берегівського району Закарпатської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 11.07.2023 Приморським районним судом м. Одеса за ч. 1 ст. 309 КК України до одного року обмеження волі з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік,-
про обвинувачення у скоєні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.309 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3
В листопаді 2023 року, ОСОБА_3 перебуваючи на полі, що знаходиться за межами с. Солтанівка Подільського району Одеської області, біля посадки на полі виявив дикорослу рослину коноплі. В подальшому, не маючи спеціального дозволу, переслідуючи мету незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу для особистого вживання без мети збуту ,посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, ОСОБА_3 відокремив руками частини куща коноплі від основи стебла, та помістив до поліетиленового пакету, тим самим незаконно придбав нарковмісну рослину коноплі. В цей же день та час, ОСОБА_3 , достовірно усвідомлюючи про те, що речовина рослинного походження, яку він придбав є нарковмісною та розуміючи, що зберігання наркотичного засобу незаконне та тягне за собою кримінальну відповідальність, умисно переніс поліетиленовий пакет з наркотичною речовиною до свого будинку за адресою: АДРЕСА_2 для подальшого висушування та власного вживання, без мети збуту, тим самим здійснив незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.
Далі, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що речовина рослинного походження (рослина коноплі), яку він виготовив є нарковмісною та усвідомлюючи, що зберігання наркотичних засобів незаконно та тягне за собою кримінальну відповідальність, в період часу з листопаду 2023 року по 11 січня 2024 року періодично по місцю свого проживання, а саме АДРЕСА_2 подрібнював сухе листя коноплі, яке в подальшому вживав шляхом куріння - загортаючи у папір газети, та тим самим здійснив незаконне виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, для особистого вживання без мети збуту. Після вживання залишки наркотичної речовини носив при собі в поліетиленовому пакеті.
11 січня 2024 року, біля 12 год. 50 хв., під час здійснення патрулювання території Зеленогірської ОТГ Подільського району Одеської області, на автобусній зупинці по вул. Вишневій с. Солтанівка Подільського району Одеської області на узбіччі дороги
поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Подільського районного управляння поліції головного управління поліції в Одеській області старший сержант поліції ОСОБА_5 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Подільського районного управління поліції головного управління поліції в Одеській області сержант поліції ОСОБА_6 , які відповідно до дислокації сил та засобів відділу поліції № 1 районного управління поліції головного управління поліції в Одеській області перебували на зміні з несення патрульної служби на території обслуговування відділу поліції № 1 на службовому автомобілі «Renault» моделі «Duster» реєстраційний номер - НОМЕР_1 , виявили громадянина ОСОБА_3 , в якого під час проведення поверхневої перевірки було виявлено поліетиленовий пакет в якому знаходилось 7 (сім) стебел речовини рослинного походження зеленого-жовтого кольору з характерним запахом коноплі, які він незаконно зберігав при собі.
Відразу на місце події було викликано слідчо-оперативно групу, яка під час огляду місця події - автобусної зупинки за адресою: АДРЕСА_2 , виявила та вилучила: поліетиленовий пакет в якому вміщено 7 (сім) стебел речовини рослинного походження зеленого-жовтого кольору з характерним запахом коноплі, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом загальною масою в висушеному стані - 16,32г, який ОСОБА_3 зберігав без мети збуту.
Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», канабіс внесений до списку особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений.
Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинені протягом року після засудження за цією статтею.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 винним у вчиненні протиправних дій визнав себе повністю та підтвердив, що кримінальне правопорушення було скоєно ним при обставинах, які вказані в обвинувальному акті та зокрема розповів, що працював на полі в с.Солтанівка та побачив, що росте конопля, він її нарвав , приніс до свого місця проживання, висушив та вживав шляхом куріння. Зберігав у поліетиленовому пакетику.
Показання ОСОБА_3 є послідовними та логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, а тому суд вважає ці показання достовірними.
Обвинувачений окрім визнання своєї вини у скоєному злочині, повністю визнав кваліфікацію своїх дій, докази, на які посилався орган досудового розслідування.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів.
У зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєні кримінального правопорушення, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються та дослідження зібраних у кримінальному провадженні доказів було обмежене допитом обвинуваченого, показання якого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються та дослідженням документів, що його характеризують. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також їм зрозуміло, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинені протягом року після засудження за цією статтею.
Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст..65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При обранні покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є громадянином України, за місцем проживання скарг щодо нього не надходило, не одружений, проживає один, має періодичні заробітки, раніше судимий, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не знаходиться. Поряд із тим, суд враховує пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих обставин.
Так, відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, слід призначити покарання у виді позбавлення волі.
Підстави для застосування ст.69, ст.75 КК України відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Положення вказаної норми, є імперативними, тобто обов'язковими для застосування.
Таким чином, приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов'язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків.
Так, з матеріалів провадження видно, що ОСОБА_3 за вироком Приморського районного суду м. Одеса від 11.07.2023 року визнаний винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та йому до призначено покарання у вигляді одного року обмеження волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік.
За цих обставин, остаточне покарання ОСОБА_3 має бути обрано за правилами ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків.
Запобіжний захід, відносно ОСОБА_3 не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.
Цивільний позов не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
За вимогами ч. 4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів під час досудового розслідування, а отже накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 12 січня 2024 року арешт на майно, яке визнано речовим доказом, слід скасувати.
Процесуальні витрати пов'язані із залученням експерта в загальному розмірі 3786 грн. 40 коп. відповідно до вимог ст. ст.118, 122, 124 ч. 2 КПК України, підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 394, 395 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначити йому покарання - 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, до призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеса від 11.07.2023 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_3 остаточне покарання з урахуванням ч.1 ст.72 КК України у виді 1 (одного) року 1 місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі необхідно рахувати з моменту затримання під час приведення вироку до виконання.
Стягнути із ОСОБА_3 процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів в загальному розмірі 3786 грн. 40 коп. на користь держави.
Речові докази: поліетиленовий пакет із 7 стеблами рослини родини конопель, поміщений на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області - знищити.
Накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 12 січня 2024 року арешт на майно, яке визнано речовим доказом - скасувати.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1