Справа № 607/20106/23Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я.
Провадження № 22-ц/817/358/24 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
19 березня 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,
за участі секретаря - Сович Н.А.
учасників справи: представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/20106/23 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Юрія Олексійовича на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 січня 2024 року, постановлену суддею Герчаківською О.Я., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Юніт Капітал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
у жовтні 2023 року представник ТзОВ “Юніт Капітал” - Юхименко Ю.Ю. звернувся у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
24.11.2023 на адресу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшла заява представника позивача про залишення позову ТзОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості без розгляду, повернення судового збору.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 грудня 2023 року залишено без розгляду позовну заяву ТзОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
21 грудня 2023 року на адресу суду надійшла заява адвоката Мельника Ю.О. про подання доказів на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 607/20106/23. В обґрунтування якої представник відповідачки зазначає, що оскільки позовну заяву позивача ТзОВ «Юніт Капітал» залишено без розгляду за їхньою заявою, то на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. На підтвердження своїх доводів адвокатом Мельником Ю.О. долучено до заяви акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 18 грудня 2023 року, договір про надання правової допомоги від 30 жовтня 2023, доповнення до договору від 30 жовтня 2023 року (а. с. 176-178). Просить стягнути з ТзОВ «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 25000 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 січня 2024 року у задоволенні заяви адвоката Мельника Ю.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ТзОВ “Юніт Капітал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник Ю.О. просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.01.2023 року та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ТзОВ “Юніт Капітал” на користь ОСОБА_1 25000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник заявника зазначає, що у зв'язку із тим, що акт приймання-передачі наданої правничої допомоги підписується сторонами після ухвалення судового рішення, і мав бути підписаний та поданий протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, так як про це було заявлено у судових дебатах, вони просили вирішити питання про судові витрати додатковим рішенням після ухвалення рішення по суті позовних вимог згідно ст. 246 ЦПК України.
Наявність договірних відносин між адвокатом та клієнтом у справі, що розглядається, підтверджується ордером, договорами про надання правничої допомоги, актом приймання-передачі надання правничої допомоги.
Подаючи позов ТзОВ “Юніт Капітал” знали, що даними діями не доводиться того, що ОСОБА_1 брала кредит в даній установі.
Позивач, усвідомлюючи всі свої недобросовісні дії подав такий позов. Лише після ознайомлення із відзивом на позовну заяву ТзОВ “Юніт Капітал” вирішило подати клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не навівши жодної аргументації. Таким чином клопотання про залишення позову без розгляду є необґрунтованим.
Представник ТзОВ “Юніт Капітал” - Хлопкова М.С. подала відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Мельника Ю.О., у якому зазначила, що відповідачу не надано всіх документів, які підтверджують повноваження представника позивача на надання правничої допомоги ОСОБА_1 , а саме: ордер на надання правничої допомоги та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, як того вимагає ч. 4 ст. 62 ЦПК України та ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Звертають увагу суду, що вартість витрат на професійну правничу допомогу є суттєво завищеною та неспівмірною фактично наданим послугам.
Також, у заяві відповідач не зазначив, які дії позивача у справі №607/20106/23 були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справи у зв'язку із залишенням позову без розгляду. Посилання адвоката Мельника Ю.О. на загальні норми ЦПК України, а також доєднання ним до заяви акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 18 грудня 2023 року, договору про надання правової допомоги від 30 жовтня 2023 року, доповнення до договору від 30 жовтня 2023 року, не є таким обґрунтуванням та підставою для стягнення витрат на правничу допомогу.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник Ю.О. апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених в ній.
ТзОВ “Юніт Капітал” повідомлялось про розгляд справи шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету, про що в матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документа.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності ТзОВ “Юніт Капітал”, яке належним чином повідомлене про дату, час і місце слухання справи.
Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Як вбачається із матеріалів справи, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 грудня 2023 року залишено без розгляду позовну заяву ТзОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У зазначеній ухвалі питання про розподіл між сторонами судових витрат, не вирішувалося.
Частиною 5 статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Статтею 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Процесуальним законом не визначено поняття необґрунтованих дій сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
За змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету обмеження прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заява представника відповідача не містить доводів і доказів необґрунтованості дій позивача, подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, оскільки це його право, яке не містить обмежень у його реалізації.
Твердження представника заявника про необґрунтоване посилання суду першої інстанції на ч. 5 ст. 142 ЦПК України є помилковими, оскільки нормами діючого процесуального закону передбачено не лише відшкодування безумовних понесених судових витрат, а й виключення, на підставі яких судові витрати сторонам не відшкодовуються. Такі виключення закріплені у статтях 141, 142 ЦПК України.
Тому, у зв'язку з недоведеністю відповідачем вчинення позивачем необґрунтованих дій під час подання позовної заяви, суд першої інстанції обґрунтовано застосував ч. 5 ст. 142 ЦПК України та відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Таким чином доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою, а тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, дав об'єктивну оцінку зібраним і дослідженим в судових засіданнях доказам та обґрунтовано дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін як такої, що є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Мельник Юрія Олексійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 22 березня 2024 року.
Головуюча : Н.М. Храпак
Судді: Б.О. Гірський
М.В. Хома