Номер провадження: 33/813/352/24
Номер справи місцевого суду: 522/23215/23
Головуючий у першій інстанції Іванов В. В.
Доповідач Дришлюк А. І.
19.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дришлюка А.І.
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Мороз Аліни Анатоліївни, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн (а.с. 11-12).
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Мороз Аліна Анатоліївна, в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просила оскаржувану постанову скасувати та винести нову, якою провадження по справі закрити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що судом першої інстанції не було повідомлено апелянта про час, дату та місце проведення судового розгляду справи, чим було порушено його право на захист. Разом з тим, працівники поліції не дотримувалися норм національного законодавства, так як відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортним засобом або є підстави так вважати у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння - повинні бути відстороненні від керування транспортним засобом. Однак всупереч вказаним вимогам, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, а отже, є підстави вважати, що останній не керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння. Окрім того, представники поліції не мали належних підстав для зупинення транспортного засобу апелянта, оскільки відсутнє будь-яке порушення Правил дорожнього руху, що також підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом. До того ж, апелянт просить взяти до уваги результат лабораторних досліджень лікувально-діагностичного центру клініко-діагностичної лабораторії АРТМЕДИУЗ № 601844 від 23 листопада 2023 року та замовлення № 601844 від 23 листопада 2023 року, з яких вбачається, що наявність наркотиків в організмі ОСОБА_1 - не виявлено (а.с. 14-31).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02 січня 2024 року було відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду (а.с. 35-36).
12 лютого 2024 року адвокатом Мороз Аліною Анатоліївною в інтересах ОСОБА_1 , направлено на адресу суду додаткові пояснення по адміністративні справі, в яких зазначала, що у матеріалах справи відсутні відеозаписи, з яких вбачалося б виявлення в останнього ознак наркотичного сп'яніння, котрі представниками поліції зазначено у протоколі, тобто неможливо встановити чи дійсно були наявні ознаки наркотичного сп'яніння. Також відсутній запис подій, що відбувалися 22 листопада 2023 року, а саме момент складення адміністративного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим, апелянтові не було роз'яснено права, передбачені нормами чинного законодавства, про що також є відмітка у протоколі, а саме: права на захист, не вжито дій щодо надання можливості реалізації права на правову допомогу. Також не повідомлено про порядок проведення відповідного огляду на стан наркотичного сп'яніння та про наслідки у разі відмови від проходження відповідного огляду. Окрім того, судом першої інстанції не звернено уваги на те, що апелянт погодився на проходження огляду та відразу запитав чи доставлять його до медичного закладу, однак працівник поліції вказавши, що фактично ОСОБА_1 відмовився та вже майже складено протокол про адміністративне правопорушення, у результаті чого відмовив у проходженні огляду. До того ж, представником апелянта також було зазначено про відсутність у матеріалах справи повного відеозапису подій, що відбувалися 22 листопада 2023 року, що у свою чергу є порушенням норм чинного законодавства й порушення вимог оформлення направлення на огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - не зазначено відомостей про результат огляду (а.с. 43-49).
В судове засідання, що відбулося 13 лютого 2024 року з'явився апелянт та його представник - адвокат Мороз Аліна Анатоліївна, якими було надано відповідні пояснення з приводу обставин справи.
Зокрема, представник апелянта у судовому засіданні зазначав, що транспортний засіб під керуванням апелянта було зупинено безпідставно, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження порушення останнім Правил дорожнього руху, що слугувало б відповідною підставою для зупинення авто. Разом з тим, вказувала, що першопочатково представниками поліції вказано ОСОБА_1 про необхідність проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу «Drager» на що апелянт надав згоду та пройшов відповідний огляд з результатами 0,00 %, натомість в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які відомості щодо проведення такого огляду та відповідно роздруківки з приладу «Drager». Після вищевказаних подій, представники поліції незважаючи на негативний результат тесту не відпускали апелянта, у результаті чого ОСОБА_1 було викликано ще одну машину патрульної поліції вже безпосередньо вказуючи на неправомірність дій першого наряду, після прибуття поліції, останньому повідомлено, що він може їхати далі. Однак через 200-300 м апелянта було повторно зупинено та наголошено про необхідність повернутися на місце зупинки, оскільки складається протокол про вчинення адміністративного правопорушення, натомість вже за ознаками наркотичного сп'яніння, про наявність яких повідомлено не було. Зважаючи на зазначені обставини, ОСОБА_1 наголошував на проходження відповідного огляду, так як вказував, що наркотичних засобів не вживав, проте працівниками поліції у свою чергу було відмовлено у даному проханні через те, що нібито вже почали складати протокол відносно апелянта. Також адвокатом Мороз Аліною Анатоліївною звернено увагу суду на те, що наркологічний центр «MED-ZAHID» вказує, що після вживання наркотичних засобів, їх сліди зберігаються в організмі людини до 20 діб, натомість апелянт на наступний день після складення протоколу, звернувся до Лікувально-діагностичного центру Клініко-діагностична лабораторія «АРТМЕДИУЗ» з метою проведення відповідно дослідження та з висновку якого вбачається, що ОСОБА_1 не вживав наркотичних засобів. До того ж, беручи до уваги той факт, що відповідний огляд на стан наркотичного сп'яніння було проведено не за направленням представників поліції у медичному закладі, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Ак.Воробйова, 9, з'явилася необхідність направлення запиту до вищевказаних медичних установ з метою отримання інформації щодо деталей проведення відповідного огляду (речовини, на вміст яких проводиться дослідження, порядок проведення).
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримував обставини, зазначені його представником - ОСОБА_2 , та вказував, що 22 листопада 2023 року його транспортний засіб було зупинено патрульною поліцією з метою перевірки документів. На вимогу поліцейських апелянтом було надано відповідні документи та проведено огляд транспортного засобу. Після чого, представниками поліції вказано йому на необхідність проведення тесту на стан алкогольного сп'яніння, результатом якого було встановлення відсутності вмісту алкоголю в його організмі. Враховуючи, що результат огляду негативний, представники поліції не відпускали апелянта, ОСОБА_1 було викликано ще один наряд поліції, після прибуття якого ситуація виправилася та йому дозволили їхати. Згодом, після того як апелянт почав рух, його було зупинено тією ж патрульною поліцією, що й вперше та повідомлено про складення протоколу про адміністративне правопорушення за відмову в проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Враховуючи на вищевказані обставини було оголошено перерву в судовому засіданні задля дослідження виявлених обставин та направлення відповідних запитів до медичних установ.
В наступне судове засідання призначене 05 березня 2024 року з'явився апелянт та його представник - адвокат Мороз Аліна Анатоліївна, під час якого вирішувалося питання щодо необхідності направлення відповідних запитів, у результаті чого судове засідання було перенесено.
В судове засідання, яке відбулося 19 березня 2024 року з'явився апелянт - ОСОБА_1 та його представник - адвокат Мороз Аліна Анатоліївна, якою було надано суду відповіді на адвокатський запит до КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» Виконавчого органу Київської міської ради; відповідь на запит до ТОВ Медична лабораторія «ДІЛА»; відповідь від ТОВ «АРТМЕДІУЗ»; відповідь від КНП «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров'я» щодо переліку наркотичних препаратів, на наявність яких може буде здані аналізи, з яких вбачається, що перелік речовин, на наявність яких проводиться обстеження аналогічний у всіх перерахованих медичних установах.
Апелянт у свою чергу апеляційну скаргу підтримував у повному обсязі та просив скасувати постанову суду першої інстанції, провадження по справі закрити.
Дослідивши матеріали справи, наведенні доводи апелянта та його представника, апеляційним судом встановлено наступне.
Приймаючи оскаржувану постанову щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення відповідного адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив із того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні відповідного правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом серії ААД № 647903 від 22 листопада 2023 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху; відеозаписом працівників поліції.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 647903 від 22 листопада 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 близько 19 год. 34 хв. в м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 143, керував транспортним засобом ВАЗ 21074, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що погано реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» ООР відмовився, чим порушив вимоги п.п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За положенням ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, в якості додатків до протоколу про адміністративне правопорушення в матеріалах справи додано диск, що містить три відеозаписи з нагрудних бодікамер представників поліції, на котрих зафіксовано та відтворено події, що відбувалися 22 листопада 2023 року, тобто в день складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З відеозапису тривалістю 15 хв 00 сек вбачається, що працівник поліції перевіряє документи водія - ОСОБА_1 і запитує чи вживав останній алкогольні напої (відео 01 хв 43 сек) та, отримавши негативну відповідь, запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, за допомогою технічних засобів : Алкотестер «Drager», результат огляду - 0,00%, тобто вмісту алкогольних речовин не виявлено. Після чого було проведено огляд багажного відділення авто на наявність заборонених речей та поставлено питання щодо вживання наркотичних засобів (відео 04 хв. 33 сек.), на що апелянт відповів, що не вживає та ніколи не вживав наркотичних засобів (відео 05 хв. 19 сек). Далі з відео вбачається, що представниками поліції повідомлено ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, проте не конкретизовано яких саме (відео 05 хв. 32 сек) та запропоновано проїхати до медичного закладу задля проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння, однак особа відмовилася (відео 06 хв 10 сек). У результаті чого повідомлено, що буде складено адміністративний протокол за фактом відмови від проходження відповідного огляду, натомість пасажиром транспортного засобу, який було зупинено, вказано про необхідність виклику іншого наряду патрульної поліції, зазначивши про неправомірність дій представників поліції (відео 11 хв 33 сек). На другому відеозаписі тривалістю 03 хв. 31 сек. зафіксовано повторну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 з повідомленням про можливість отримання копії складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Натомість, з третього відео вбачається, що ОСОБА_3 погодився на проходження відповідного огляду у медичному закладі та запитав місцезнаходження такого закладу (04 хв 43 сек), на що отримав відмову представника поліції з огляду на те, що вже майже складено протокол про адміністративне правопорушення за відмовою (04 хв 48 сек).
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цьогоКодексу.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на неповідомлення його про дату, час та місце проведення судового засідання в суді першої інстанції. Апеляційний суд у свою чергу, дослідивши матеріали справи вказує, що наявні матеріалах справи дійсно не містять належним чином оформленні повістки, які свідчили б про виклик останнього до суду. Також, з матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що розгляд справи повинен був відбутися в Приморському районному суді м. Одеси, 22 грудня 2023 року о 10.00 год, натомість оскаржувана постанова датована 12 грудня 2023 року. Таким чином, ОСОБА_1 було позбавлено можливості прийняти участь в судовому засіданні та реалізувати процесуальні права, передбачених чинним законодавством.
Разом з тим, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції зафіксовано у ОСОБА_1 такі ознаки наркотичного сп'яніння як: звужені зіниці очей, що не реагують на світло і поведінка, що не відповідає обстановці. Вказані ознаки не вбачаються з частин відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, які були долучені та міститься в матеріалах справи. Тобто, із частин зазначеного відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані, характерному для наркотичного сп'яніння, що в свою чергу, фактично свідчить про відсутність підстав для направлення такої особи на відповідний огляд на стан наркотичного сп'яніння. При цьому, з відеозапису вбачається, що пізніше, на вимогу апелянта проїхати до медичного закладу задля проходження такого огляду, працівник поліції відмовив йому в цьому. Також слід зазначити, що саме лише твердження працівника поліції щодо наявності в тієї чи іншої особи певних ознак наркотичного сп'яніння не може бути єдиним доказом на підтвердження наявності таких, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, та відповідно повинно підтверджуватися іншими доказами зібраними у матеріалах справи.
Апеляційний суд також вважає за потрібне зазначити, що за логікою складу цього адміністративного правопорушення відмова це свідома та цілеспрямована дія, коли водій після отримання від працівника поліції законної вимоги пройти огляд та роз'яснення порядку проходження, в тому числі, наслідків відмови від проходження відповідного огляду. На приєднаному до справи відеозапису відсутня фіксація роз'яснення прав особи, відносно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, в тому числі на правову допомогу, не попереджено про наслідки такої відмови від проходження огляду та взагалі проігноровано бажання апелянта пройти медичний огляд.
Положеннями ч. 2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Конституція України гарантує права і свободи людини та громадянина, які не можуть бути обмежені та є основним елементом правового статусу людини та громадянина. Реалізуючи вищезгадані права і свободи Конституція України встановлює відповідні правові гарантії, в тому числі право кожного на правову допомогу (ч. 1 ст. 59 Конституції України), в тому числі на правову допомогу адвоката.
Тобто, на конституційному рівні закріплено право будь-якої особи на правову допомогу, яке є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), це право є одним із конституційних, невід'ємних прав людини і має загальний характер. У контексті частини першої цієї статті «кожен має право на правову допомогу» поняття «кожен» охоплює всіх без винятку осіб громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України.
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 23 листопада 2023 року звернувся до Лікувально-діагностичного центру клініко-діагностичної лабораторії «АРТМЕДИУЗ» з метою дослідження вмісту наркотичних засобів в біологічному матеріалі. Так, згідно висновку лабораторних досліджень № 601844 від 23 листопада 2023 року вбачається, що вмісту наркотичних засобів, на наявність яких було проведено дослідження біологічного матеріалу апелянта, а саме: амфетаміну, бупренорфіну, кокаїну, метамфетаміну, морфіну/опіатів, метадону, марихуани, МДМА (екстазі), синтетичної марихуани, трамадолу, не виявлено. Таким чином, підтверджують доводи апелянта на місці зупинки та безпосередньо в апеляційній скарзі, про те, що останній не вживав будь-яких наркотичних засобів, оскільки після вживання наркотичних засобів їх сліди залишаються в біологічному матеріалі протягом 30 днів.
З аналізу ст. 280 КУпАП вбачається, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення адміністративного правопорушення та наявність у діях складу адміністративного правопорушення, інкримінованого особі.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз. 1 ст. 251 КУпАП).
Апеляційний суд також вбачає, ознаки порушення працівниками поліції п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Між тим, відеозапис ПВР 001996, складається з трьох різних частин, що у своє чергу слугує доведенням нецілісності та невідповідності відеозапису нормам чинного законодавства, що в контексті встановлених обставин справи додає обґрунтованості сумнівам, щодо обставин «скоєння» адміністративного правопорушення апелянтом.
Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова Приморського районного суду м. Одеса від 12 грудня 2023 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Мороз Аліни Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеса від 12 грудня 2023 року - скасувати та провадження по справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк