вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541
Номер провадження 2/356/141/24
Справа № 356/152/24
"25" березня 2024 р. Березанський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Дудар Т.В.,
за участю секретаря Харченко Ж.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області заяву представника позивача про закриття провадження у цивільній справі та повернення судового збору за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
До Березанського міського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою судді Березанського міського суду Київської області від 01.03.2024 вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
20.03.2024 на адресу електронної пошти суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі. У заяві вказано, що скориставшись правом, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач відмовляється від позову. Наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження по справі, які передбачені ч. 3 ст. 256 ЦПК України відомі та зрозумілі. Представник позивача просить суд закрити провадження за позовною заявою АТ «Універсал Банк» у зв'язку з тим, що заборгованість була погашена відповідачем після подачі позову до суду, а отже позовні вимоги були задоволені.
Отже, посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, ч. 3 ст. 142 ЦПК України представник позивача просить суд закрити провадження за позовною заявою АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг «Monobank». Повернути сплачений АТ «Універсал Банк» судовий збір по справі № 356/152/24 (а.с. 52).
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до суду не направив свого представника (а.с 48).
Представник позивача ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився (а.с. 49).
Матеріали справи містять клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (а.с. 5).
Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило (а.с. 54).
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про закриття провадження у справі, суд дійшов такого висновку.
Як встановлено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (п. 1 ч. 2 ст.49 ЦПК України).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена (ч. 2, 3 ст. 255 ЦПК України).
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч. 2 ст. 256 ЦПК України).
З огляду на викладене вище, суд приймає відмову позивача від позову, оскільки така відмова не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, про що зазначив представник позивача у поданій ним заяві від 20.03.2024 (зареєстровано судом за вх. № Еп-401 від 20.03.2024), відтак, заява представника позивача підлягає задоволенню в цій частині.
Щодо повернення судового збору суд виходить з такого.
Так, представник позивача просить суд повернути сплачений АТ «Універсал Банк» судовий збір по справі № 356/152/24, при цьому посилаючись на п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ч. 3 ст. 142 ЦПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на те, що представник позивача у заяві про закриття провадження у справі просить суд повернути судовий збір, а не присудити стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача, як це передбачено ч. 3 ст. 142 ЦПК України, суд дійшов висновку, що зважаючи на принцип диспозитивності та виходячи зі змісту поданої позивачем заяви, у даному випадку на вирішення суду поставлено питання повернення судового збору.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Так, звертаючись до суду із заявою, представник позивача посилається як на підставу закриття провадження у справі на п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, та зазначає, що позивач відмовляється від позову, наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження по справі, які передбачені ч. 3 ст. 256 ЦПК України відомі та зрозумілі.
Отже, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у даному випадку застосуванню не підлягає.
Разом з тим, частиною 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Зважаючи на відмову позивача від позову, яка прийнята судом, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1514,00 гривень (позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 гривень згідно з платіжним дорученням № 25851303102 від 12.02.2024 (а.с. 37), 50 відсотків від вказаної суми становить 1514,00 гривень).
Таким чином, з огляду на закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, виходячи з приписів ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку, що заява представника позивача про повернення судового збору підлягає до часткового задоволення.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 255, 258-261, 274, 279 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд
Заяву представника позивача про закриття провадження та повернення судового збору у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити у зв'язку відмовою позивача від позову, яка прийнята судом.
Повернути Акціонерному товариству «Універсал Банк», місцезнаходження: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, код ЄДРПОУ: 21133352, реквізити для повернення: IBAN UA 923220010000074198998100001, код ЄДРПОУ: 21133352, МФО: 322001, одержувач: АТ «Універсал Банк», з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.
Ухвала в частині повернення судового збору оскарженню не підлягає.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т. В. Дудар