Справа № 296/2506/24
1-кс/296/1107/24
Ухвала
Іменем України
22 березня 2024 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчої ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Житомира, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, на утриманні має двох малолітніх дітей, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12023060000000445 від 24.08.2023, -
встановив:
Слідча СУ ГУНП в Житомирській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира із клопотанням, погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , відповідно до змісту якого просить задовільнити клопотання та застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтування поданого клопотання слідча ОСОБА_3 зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №120230600000000445 від 24.08.2023 за фактом незаконного придбання та зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, а також незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збуту психотропної речовини - амфетаміну на території м.Житомира за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.311, ч.ч.1, 2 ст.307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , маючи злочинний умисел спрямований на незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин та усвідомлюючи, що самостійно він не зможе забезпечити безперебійну злочинну діяльність у вказаній сфері у необхідних обсягах, вступив у попередню змову із ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 .
Не припиняючи своїх злочинних дій, не пізніше 02.12.2023 ОСОБА_8 , перебуваючи у підвальному приміщенні АДРЕСА_2 продовжуючи злочинні дії спрямовані на незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, використовуючи складові частини, пристосовані знаряддя та засоби, повторно незаконно виготовив психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено, масою не менше 0,1463 г, яку незаконного зберігав для подальшого збуту ОСОБА_5 .
Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропних речовин за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 , не пізніше 05.12.2023, діючи з корисливих мотивів, з метою отримання незаконного прибутку отримала для подальшого збуту від ОСОБА_8 психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін.
В подальшому, 05.12.2023 о 13 год 28 хв, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу буд. АДРЕСА_3 , діючи умисно, незаконно збула ОСОБА_11 психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,1463 г.
20 березня 2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідча та прокурор обґрунтовують тим, що наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України:
- бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового характеру, підозрювана ОСОБА_5 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду.Про високий ступінь імовірності настання вказаного ризику свідчить відсутність міцних соціальних зв'язків, які на противагу названим вище обставинам могли б стати чинником неналежного виконання підозрюваною своїх обов'язків (п.1 ч.1 ст.177 КПК України);
- підозрювана ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню всебічному, повному та неупередженому встановленню обставин вчиненого кримінального правопорушення, може вчиняти спроби протиправного впливу на свідків кримінального провадження будь-яким шляхом зміни (відмови) від показівта на інших учасників кримінального провадження з метою неможливості використання в суді в якості доказів показань останніх. Підозрювана ОСОБА_5 може вчиняти спроби спілкуватися зі співучасниками та свідками, які викривають її злочинну діяльність, у тому числі, дистанційно, використовуючи досягнення науки і техніки у сфері інформаційних та телекомунікаційних технологій та попереджати останніх про докази, які перебувають у розпорядженні органів слідства, про необхідність знищити та приховати інші докази, про існування яких стороні обвинувачення наразі не відомо. Крім того, підозрювана може орієнтувати інших співучасників про необхідність переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності та ускладнити процес доказування вчинення кримінального правопорушення з кваліфікуючою ознакою за попередньою змовою групою осіб (п.п.3,4 ч.1 ст.177 КПК України);
- підозрювана ОСОБА_5 протягом тривалого часу займалася незаконною діяльністю спрямованою саме на збут психотропних речовин. Не маючи офіційних доходів підозрювана може продовжити незаконну діяльність саме з метою отримання прибутку (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).
Прокурор ОСОБА_4 та слідча ОСОБА_3 в судовому засіданні подане клопотання підтримали та просили його задовольнити. Прокурор наголосила на наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчої та застосувати стосовно підозрюваної більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби. Зазначив, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, прокурором та слідчою не доведені: ризик переховування заснований лише на тяжкості кримінального правопорушення, однак цього недостатньо для обґрунтованості існування вказаного вище ризику; підозрювана має намір співпрацювати з органом досудового розслідування, що спростовує доводи слідчої та прокурора щодо наявності ризику можливого впливу ОСОБА_5 на свідків та інших учасників кримінального провадження; докази на підтвердження можливості вчинення підозрюваною інших кримінальних правопорушень чи продовження вчинення інкримінованого кримінального правопорушення органом досудового розслідування не надані. Також просив врахувати особу ОСОБА_5 , яка має на утриманні двох малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання.
Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника. Додатково зазначила, що хоче співпрацювати зі слідством, раніше вживала наркотичні засоби, а саме амфетамін, однак на даний час припинила його вживання та не перебуває на обліку у нарколога, має намір офіційно працевлаштуватись. Крім того, вказала, що вихованням дітей займається самостійно, щодня заводить і забирає дітей з школи та садочка.
Прокурор ОСОБА_4 , з урахуванням наданих в ході розгляду клопотання пояснень підозрюваної, не заперечувала проти застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає наступне.
Так як положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття "обґрунтованості підозри", в оцінці цього питання слідчій судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема "Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства", "Нечипорук та Йонкало проти України", Європейський суд з прав людини наголошує, що "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа можливо вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування "обґрунтована підозра" не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Обґрунтована підозра повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Так, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчою та прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , можливо, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України, що підтверджується, зокрема: рапортом про виявлене кримінальне правопорушення від 11 березня 2023 року; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 14 березня 2024 року; описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 14 березня 2024 року; висновком експерта Житомирського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України від 14 грудня 2023 року №СЕ-19/106-23/16052-НЗПРАП; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження за особою від 05 лютого 2024 року; протоколом за результатами негласних слідчих (розшукових) дій пов'язаних з зняттям інформації з електронних комунікаційних мереж від 02 лютого 2024 року; копією ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 20 лютого 2024 року у справі №296/1514/24; протоколом обшуку від 20 березня 2024 року; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 20 березня 2024 року.
Щодо наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Відповідно до частини 5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Слідчий суддя враховує посилання слідчої та прокурора на наявність таких ризиків, як-то: можливість переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки в судове засідання, призначене на 21.03.2024 підозрювана не з'явилась, а також зважаючи на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення; можливість впливу підозрюваною ОСОБА_5 на свідків та інших підозрюваних з огляду на викладені обставини вчинення кримінального правопорушення, яке вчинено у співучасті з іншими підозрюваними; вчинення підозрюваною інших кримінальних правопорушень чи продовження вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки підозрювана не має офіційних джерел доходів та за обставинами інкримінованого кримінального правовопорушення причетна до збуту психотропних речовин, що слугувало джерелом її доходу.
Разом з тим, ризик перешкоджання ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином, органом досудового розслідування достатньо не доведений.
Також суд враховує особу підозрюваної ОСОБА_5 , яка має постійне місце проживання, раніше не судима, розлучена, має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якими проживає за однією адресою та вихованням яких займається самостійно.
Оцінюючи в сукупності встановлені судом обставини щодо заявлених прокурором та слідчою ризиків, тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної, щодо якої відсутня негативна характеристика, слідчий суддя вважає, що застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної.
Щодо можливості застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя зазначає наступне.
З огляду на ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є, в тому числі, забезпечення балансу між правами і інтересами окремої особи (підозрюваного) та суспільними інтересами (захист особи суспільства і держави), а також застосування належної правової процедури.
Частиною першою статті 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно з ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі підозрюваної ОСОБА_5 , зможе забезпечити належне виконання останньою процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слідчої слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 слід відмовити та застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби за її місцем проживання, з покладенням на неї наступних процесуальних обов'язків: заборонити підозрюваній без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня, за виключенням часу перебування в укритті на випадок оголошення повітряної тривоги чи іншого загрозливого для життя стану; не відлучатись за межі м.Житомира без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні за №12023060000000445 від 24.08.2023, коло яких визначає орган досудового розслідування; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Керуючись статтями 176-179, 181, 193-194, 196, 392 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
постановив:
У задоволенні клопотання слідчої слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби за місцем проживання підозрюваної за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 20 травня 2024 року.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні процесуальні обов'язки:
- заборонити підозрюваній без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня, за виключенням часу перебування в укритті на випадок оголошення повітряної тривоги чи іншого загрозливого для життя стану;
- не відлучатись за межі м.Житомира без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні за №12023060000000445 від 24.08.2023, коло яких визначає орган досудового розслідування;
- здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Строк дії ухвали та обов'язків встановити до 20 травня 2024 року.
Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на неї обов'язків можливе застосування більш жорсткого запобіжного заходу та накладення грошового стягнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 25 березня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1