Справа № 161/686/24
Провадження № 2-а/161/46/24
21 березня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі : головуючого - судді Крупінської С.С.
при секретарі Федорової В.М.
з участю: представника позивача Курбай Л.М.
представника відповідача Літвака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 3 взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Зінича Вадима Геннадійовича про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свій позов мотивує тим, що 30.12.2023 року о 11:26 позивач ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Nissan Murano», д.н.з. НОМЕР_1 , був безпідставно зупинений поліцейським УПП у Волинській області Зіничем В.Г. в місті Луцьку по пр.Грушевського,2. Зупинивши його, поліцейський звинуватив у порушенні п.8.4 Правил дорожнього руху, а саме: здійснення зупинки транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 (зупинка заборонена), та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. При розгляді справи інспектором не було надано фото, відео доказів порушення правил дорожнього руху. Також не було його ознайомлено з правами та обов'язками. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП є незаконним та необгрунтованим, оскільки жодних доказів порушення правил дорожнього руху працівником поліції надано не було.
За таких обставин просить визнати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі серії серії БАД № 371431 від 30.12.2023 року незаконною, скасувати її, закрити провадження по справі та стягнути судові витрати по справі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2024 року відкрито провадження по справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволенні позову заперечив, з підстав викладених у письмовому відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності та взаємозв'язку, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП у Волинській області ДПП рядовим поліції Зіничем С.С. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАТ № 371431 від 30.12.2024, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
З постанови вбачається, що 30.12.2023 року в місті Луцьку по пр.Президента Грушевського,2 водій ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 (зупинка заборонена),чим порушив п.8.4 «в» Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Знак 3.34 «Зупинку заборонено» діє від місця його встановлення до найближчого перехрестя за ним.
Відповідно до Правил дорожнього руху, в межах дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Відповідно до п.8.4 в Правил дорожнього руху, заборонні знаки, запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. Вимога дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Знак забороняє рух усіх механічних транспортних засобів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.122 КУпАП відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР, зокрема правопорушення передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно статті 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Таким чином, відповідачем було розпочато розгляд справи відразу, після його представлення.
Згідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Таким чином, положення Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення. Такого ж висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в своїй постанові від 03.02.2022 року у справі № 158/1949/21.
Відповідно до ч. 1ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.ч. 1-3ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Інспектором було проведено розгляд справи відповідно до ст. 278 та ст. 279 КУпАП, роз'яснено права, які передбачені ст. 268 КУпАП, та винесено постанову у відношенні позивача за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, що підтверджується відеозаписом з портативного відеореєстратора поліцейського.
На спростування зазначених обставин позивачем не надано до суду належних доказів, а також не спростовано позивачем сам факт зупинки транспортного засобу в неналежному місці.
За таких обставин суд приходить до висновку що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 3 взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Зінича Вадима Геннадійовича про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 5-10, 72-77, 122, 134, 242-246, 257, 268-272, 278,279, 286 КАС України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 3 взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Зінича Вадима Геннадійовича про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, а особами, які не брали участі у справі, протягом цього ж строку з моменту отримання копії рішення суду.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області С.С. Крупінська