Справа №592/8464/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Костенко В. Г.
Номер провадження 33/816/171/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 122-4 КУпАП
Іменем України
23 лютого 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 592/8464/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.09.2023, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката Тумки А. В.,
установив:
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, оскільки не було вчинено ДТП, він умисно не залишав місця події, справу було розглянуто за його відсутності та відсутності його захисника, а в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані про потерпілого і спричинену матеріальну шкоду.
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.09.2023 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. Стягнуто на користь держави 536,80 грн судового збору.
Згідно постанови судді, 10.06.2023 о 20:00 у м. Суми дачний кооператив «Фрунзенець» вул. Клубнична ОСОБА_3 , керуючи т/з ВАЗ 21063, д. н. з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на паркан. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, після цього місце події залишив, чим порушив вимоги п. 12.1, 2.10а ПДР.
Вислухавши доводи ОСОБА_3 та його захисника Тумки А. В., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1 і ч. 2 ст. 7 КУпАП). При цьому правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 046916 і серії ААД № 046922 від 10.06.2023, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що водій ОСОБА_3 керував т/з, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням і вчинив наїзд на паркан, внаслідок чого т/з отримав механічні пошкодження, після чого залишив місце події, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об'єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема:
- поясненнями свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні, згідно яких 10.06.2023 близько 20:00 вона була на дачі та почула тріск паркану, після чого вона вибігла на вулицю та побачила автомобіль «Жигулі», бежевого кольору. Водій ОСОБА_6 та його товариш запропонували залишити їй грошові кошти за пошкоджений паркан. Поки вона спілкувалась із ОСОБА_7 , водій поїхав, як виявилось пізніше, за грошима. Не зрозумівши його наміри, вона викликала поліцію. Після приїзду поліції повернувся і водій;
- схемою місця ДТП 10.06.2023 із розташуванням т/з ВАЗ 21063, д. н. з. НОМЕР_1 та приватного паркану, де у графі «перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих унаслідок ДТП» зазначено, що маються пошкодження на передній частині авто. На місці пригоди транспортний засіб відсутній (а. с. 3).
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно ЗУ «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353 встановлений ПДР, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306.
Відповідно п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством, а згідно ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно п. 2.10 (а) ПДР, у разі причетності до ДТП водій зобов'язаний негайно зупинити т/з і залишатися на місці пригоди відповідно вимог п. 9.10 цих Правил, не переміщати т/з і предмети, що мають причетність до пригоди.
Адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження т/з, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна установлена ст. 124 КУпАП, а ст. 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями т/з, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця ДТП, до якої вони причетні.
Так, ОСОБА_3 , вчинивши наїзд на паркан і, не заперечуючи свою причетність до цієї події, залишив місце ДТП. При цьому можлива відсутність матеріальної шкоди та претензій у потерпілої сторони, не звільняла ОСОБА_3 як водія т/з від обов'язку виконання п. 2.10а ПДР, оскільки «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а тому апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні відносно ОСОБА_3 протоколів дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм та права і законні інтереси останнього.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги щодо не прийняття суддею рішення про об'єднання в одне провадження справ, що стосуються притягнення до відповідальності ОСОБА_3 , оскільки для цього відсутні будь-які передбачені КУпАП підстави. При цьому при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень стягнення накладається за кожне правопорушення окремо; якщо особа вчинила кілька правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених; до основного стягнення в цьому разі може бути приєднане одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке із вчинених правопорушень (ст. 36 КУпАП), що було дотримано суддею суду першої інстанції.
Що стосується доводів ОСОБА_3 з приводу розгляду справи у його відсутність, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.
Зокрема, ч. 1 ст. 268 КУпАП встановлено, що справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суддя суду першої інстанції розглянула справу 07.09.2023 у відсутність ОСОБА_3 , який був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується в тому числі і поданим останнім клопотанням про відкладення судового розгляду, яке згідно штампу вхідної кореспонденції надійшло до суду 06.09.2023, тому розгляд справи за відсутності ОСОБА_3 не є підставою для скасування постанови судді, так як на час розгляду справи в суді першої інстанції були відсутні підстави для відкладення її розгляду. При цьому ОСОБА_3 об'єктивно мав достатньо можливостей із використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги організувати свій захист у належний спосіб і без обмежень щодо можливостей вживати усіх засобів захисту під час судового розгляду, в тому числі і обґрунтувати свою невинуватість відповідними доказами, поясненнями свідків, яким він не скористався, будь-яких доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин не надав, а навпаки, разом зі своїм захисником неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду справи, а тому доводи його апеляційної скарги з цього приводу не підлягають задоволенню.
Інші доводи зазначені в апеляційній скарзі також задоволенню не підлягають, оскільки суперечать наявним у справі доказам і не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколах обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.09.2023 відносно ОСОБА_8 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов