25 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 913/162/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ «Укргазбанк», скаржник)
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024
у справі № 913/162/17
за скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на дії органу примусового виконання рішень
до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені О. Я. Пархоменка»
про стягнення 28 116 272, 89 грн,
ПАТ «Укргазбанк» 19.03.2024 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 (повний текст складено 26.02.2024) у справі № 913/162/17 за скаргою ПАТ «Укргазбанк» на дії органу виконавчої служби, а ухвалу господарського суду Луганської області від 27.09.2023 у цій справі залишити без змін. Крім того, у прохальній частині касаційної скарги просить поновити строк на касаційне оскарження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 у справі № 913/162/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Малашенкова Т. М., судді Бенедисюк І. М., Ємець А. А.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі № 913/162/17, якою ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.09.2023 у справі № 913/162/17 в частині визнання неправомірними дій відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції при винесенні повідомлення від 31.08.2023 № 5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та скасування вказаного повідомлення скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні скарги ПАТ «Укргазбанк» про визнання неправомірними дій відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції при винесенні повідомлення від 31.08.2023 № 5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та скасування вказаного повідомлення відмовлено. В решті ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.09.2023 у справі № 913/162/17 про відмову у задоволенні скарги залишено без змін.
Отже, постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 переглянута ухвала Господарського суду Луганської області від 27.09.2023 у справі № 913/162/17 про розгляд скарги на дії органів Державної виконавчої служби.
З огляду на викладене оскаржувана постанова зі справи, якою переглянута ухвала про розгляд скарги на дії органів Державної виконавчої служби (пункт 25 частини першої статті 255 ГПК України), належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
У касаційній скарзі, ПАТ «Укргазбанк» з посиланням на абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що не погоджується з оскаржуваною постановою апеляційного суду, вважає її такою, що винесена з неправильним застосуванням судами норм матеріального права та не враховано пункт 1 частини першої статті 3, статтю 12, частину першу статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та порушення норм процесуального права, посилаючись на статтю 236 ГПК України, вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 240/10258/19, від 27.01.2022 у справі № 760/5958/20.
Отже, зазначена скаржником підстава за абзацом 2 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі не є очевидно неприйнятною.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закон України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлено в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року визначений у розмірі 3 028, 00 грн.
У поданій касаційній скарзі ПАТ «Укргазбанк» просить, зокрема, скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі № 913/162/17, а ухвалу господарського суду Луганської області від 27.09.2023 у цій справі залишити без змін.
Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги вимоги касаційної скарги ПАТ «Укргазбанк» щодо оскарження постанови апеляційного суду, якою переглянута ухвала місцевого суду про розгляд скарги на дії органу Державної виконавчої служби, при поданні касаційної скарги шляхом її подання через «Електронний суд», у даному випадку мало сплатити судовий збір, з урахуванням коефіцієнту 0,8 та предмет оскарження, у сумі 2 422, 40 грн (3 028 грн х 0,8).
Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Відповідний доказ й не зазначено скаржником у додатках до касаційної скарги.
Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущеного недоліку оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 2 422, 40 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії.
Наслідком не усунення цього недоліку є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
З огляду на викладене, касаційна скарга ПАТ «Укргазбанк» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного вище недоліку, шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору у сумі 2 422, 40 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті Судова влада України та є актуальними на час вчинення дії.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку або не в повному обсязі усунення недоліку протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги скаржнику, виходячи з вищенаведеного.
Враховуючи, що касаційна скарга містить недолік, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, заявлене клопотання щодо поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення у цій справі, розглядатиметься після усунення недоліку касаційної скарги.
Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі № 913/162/17 - залишити без руху.
2. Надати Публічному акціонерному товариству Акціонерному банку «Укргазбанк» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Публічному акціонерному товариству Акціонерному банку «Укргазбанк», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде або повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України..
4. Верховний Суд звертає увагу, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX: передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню
Суддя Т. Малашенкова