ЄУН: 336/9835/23
Провадження №: 1-кп/336/565/2024
іменем України
25 березня 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по об'єднаному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області, громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, одруженого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді водія 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої НОМЕР_2 , солдата, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 406, ч. 4 ст. 408 КК України,
за участі:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває об'єднане кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 406, ч. 4 ст. 408 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , оскільки продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України.
Обвинувачений та захисник не погодилися з вказаним клопотанням та просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою та домашній арешт.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 406 КК України, яке відноситься до нетяжких злочинів.
Відповідно до ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2023 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підставою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 було наявність обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Слідчим суддею визначено ОСОБА_3 одночасно з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 268400,00 грн.
Завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Відповідно до ст. 197, 199 КПК України, за клопотанням прокурора строк тримання особи під вартою може бути продовжений за наявності обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та нетяжких злочинів, конкретні обставини інкримінованих правопорушень, тяжкість покарання, передбаченого законодавством, а тому є ризик того, що обвинувачений з метою уникнення можливого покарання, може переховуватися від суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Свідки ще не допитувались.
Продовжує існувати ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків, які проходять службу у військовій частині, військовослужбовцем якої є обвинувачений, а також, що він може продовжити вчинення інкримінованого злочину чи вчинити новий.
У зв'язку з наведеним є підстави вважати, що заявлені прокурором ризики, які обґрунтовують тримання ОСОБА_3 під вартою, не зменшилися.
Судом не встановлено даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. У зв'язку з чим запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 обґрунтоване та підлягає задоволенню, вважає необхідним продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та роз'яснює обвинуваченому, що він або будь-яка інша особа можуть внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі слідчого судді від 31.08.2023 року.
Клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу і застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є необґрунтованим, оскільки стороною захисту не доведено, що обвинувачений має постійне місце проживання, договір оренди жилого приміщення суд оцінює критично, оскільки за вказаною адресою обвинувачений не проживав. Вказаний договір не зареєстрований у встановленому законом порядку. При допиті обвинуваченого було з'ясовано, що він неодноразово змінював адресу проживання, проте керівництво військової часини до відома не ставив. Договір оренди укладено між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яка нібито є сестрою обвинуваченого, проте жодних доказів в підтвердження родинних зв'язків суду не надано.
Крім того, відсутні відомості того, чи згоден ОСОБА_8 , щоб в його житлі перебував обвинувачений під домашнім арештом, адже у випадку застосування такого запобіжного заходу працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 181-183, 197, 199, 331, 372 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 -задовольнити.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , у виді тримання під вартою, продовжити на строк 60 днів, до 23 травня 2024 року включно.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню, в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її винесення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, обвинуваченим, який тримається під вартою-в той же строк з дня вручення копії ухвали.
Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Суддя: