21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
"12" жовтня 2010 р. Справа № 9/154-10
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма (вул. Соборна, 66, оф. 200, м. Вінниця)
до: Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59,м. Вінниця)
про визнання недійсними договорів оренди землі
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники :
позивача : Черната І.В. - представник за довіреністю
відповідача : не з"явився
Подано позов про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між сторонами 23.04.2008 р. площею 0,1134 га та від 23.042008 р. площею 0,1791 га, що знаходяться за адресою м. Вінниця вул. 30 - річчя Перемоги, б/н.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача суд дійшов наступних висновків: відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб"єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
З 01.09.2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) призначенням якого, відповідно до ст.1, є визначення повноважень адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Частина 1 статті 2 КАС України вказує, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 цієї статті до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Визначення поняття справа адміністративної юрисдикції дано в п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Слід також зазначити, що на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, поширюється компетенція адміністративних судів.
При цьому, п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, до суб'єктів владних повноважень віднесено - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до абз. 2, 3 п. 1 рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 № 10-рп/2010 "У справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України" положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010р. № 10-рп/2010, в силу ст. 69 Закону України «Про Конституційний суд України» є обов'язковим до виконання та у відповідності до ст. 63 цього Закону є остаточним і оскарженню не підлягає.
Отже, вказана вимога підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідним адміністративним судом.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ст. 80, 86 ГПК України, -
Провадження у справі припинити.
Державному казначейству у м. Вінниці повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельній фірмі ДЛД" вул. Соборна, 66 оф. 200 м.Вінниця державне мито в сумі 85 грн. сплачене 15.07.2010 р. (квитанція № 4) та 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені15.07.2010 р.(квитанція№ 2).
Суддя
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (вул. Соборна, 59,м. Вінниця)