Справа №:755/4928/24
Провадження №: 2-о/755/237/24
про залишення заяви без руху
"25" березня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали спільної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, які мають дітей,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла спільна заява ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, які мають дітей.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Вивчивши зміст заяви та додатків до неї, суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно із частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
У поданій спільній заяві заявники просять суд розірвати шлюб, зареєстрований 14 липня
2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1122.
За змістом частини дев'ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Частиною третьою статті 173 ЦПК України встановлено загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви.
Згідно із частиною п'ятою статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
На виконання вимог статті 177 ЦПК України та статті 109 СК України до позовної заяви подружжя, яке має дітей, додано договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей, про розмір аліментів на дітей. Вказаний договір посвідчено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т.М. 01 березня 2024 року, зареєстровано в реєстрі за № 450.
У поданій спільній заяві подружжя про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, які мають дітей, сторони повідомляють, що цей позов подається за юрисдикцією, визначеною договором від 01 березня 2024 року.
Відповідно до пункту 3 вказаного договору від 01 березня 2024 року № 450 про визначення місця проживання дітей та участь батьків у їх вихованні та утриманні вбачається, що батьки визначили даним договором підсудність про розірвання шлюбу Дарницькому районному суду міста Києва.
Спільну заяву подружжя про розірвання шлюбу подано до Дніпровського районного суду міста Києва, що суперечить положенням вказаного договору від 01 березня 2024 року № 450.
При цьому, суд зазначає, що загальні правила підсудності визначено статтею 27 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 28 ЦПК України встановлено правила альтернативної підсудності.
Зокрема, частиною другою статті 28 ЦПК України передбачено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Таким чином, із договору від 01 березня 2024 року № 450 про визначення місця проживання дітей та участь батьків у їх вихованні та утриманні судом встановлено, що сторони вирішили скористалися своїм правом про визначення місця розгляду справи згідно зареєстрованого місця проживання чи перебування будь-кого з них, та визначили підсудність справи Дарницькому районному суду міста Києва. При цьому, спільну заяву подружжя про розірвання шлюбу подано до Дніпровського районного суду міста Києва.
Також встановлено, що відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 21 березня 2024 року № 502079 місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 21 березня 2024 року
№ 502088 місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, положення договору від 01 березня 2024 року № 450 про визначення місця проживання дітей та участь батьків у їх вихованні та утриманні суперечать правилам підсудності, визначеним статтями 27, 28 ЦПК України та діям заявників щодо фактичної подачі заяви до суду.
У зв'язку з вказаним заявникам слід привести положення договору від 01 березня 2024 року
№ 450 про визначення місця проживання дітей та участь батьків у їх вихованні та утриманні відповідно до вимог процесуального законодавства, або надати інший договір про те, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дітей, а також договір між подружжям про розмір аліментів на дітей, який має бути нотаріально посвідчений.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху, заявникам слід в триденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 10, 27, 28, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 109 Сімейного Кодексу України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, які мають дітей, - залишити без руху.
Встановити заявникам строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - три дні з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити заявникам, що у разі невиконання вимог ухвали, спільна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова