Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122
Іменем України
15.10.2010Справа №2-31/2731-2010
За позовом - Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Кірова, 13)
до відповідача - Приватного підприємства «Авто-Юг» (95022, м. Сімферополь, пр. Рожевий, 11)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд майна АР Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17)
про розірвання договору оренди та стягнення 97 761,44 грн.
За зустрічним позовом - Приватного підприємства «Авто-Юг» (95022, м. Сімферополь, пр. Рожевий, 11)
до відповідача - Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Кірова, 13)
про стягнення 50 720,61грн.
Суддя А.В. Привалова
Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Менджелєєва Г.В., представник за довіреністю від 10.06.2010 р. № 17-13\274
Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Дубицька А.Х., представник за довіреністю від 30.06.2010 р. №56
Від третьої особи - Храмцова І.В., представник за довіреністю від 02.09.2010 р. №92-Д;
Обставини справи: Допоміжна служба Ради Міністрів АРК звернулась до господарського суду АРК з позовом до Приватного підприємства «Авто-Юг», у якому просить суд стягнути з Приватного підприємства «Авто-Юг» заборгованість за договором оренди нерухомого майна, що належить АР Крим у розмірі 97 761,44 грн., а також просить суд стягнути судові витрати.
07.06.2010 Допоміжна служба Ради Міністрів АР Крим, заявою в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України збільшила позовні вимоги, згідно яких просить суд стягнути з ПП «Авто-Юг» заборгованість за договором оренди нерухомого майна, що належить АР Крим у розмірі 97 761,44 грн. та розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить АР Крим від 01.12.2010 укладений між Допоміжною службою Ради Міністрів АР Крим та ПП «Авто-Юг», а також просить суд стягнути судові витрати. Дана заява прийнята судом до розгляду.
01.07.2010 ПП «Авто-Юг» звернулося до господарського суду АРК з зустрічним позовом до Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим, у якому просить суд стягнути з Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим на користь ПП «Авто-Юг» 80 058,09 грн. безпідставно отриманої орендної плати., а також просить суд стягнути судові витрати.
Ухвалою господарського суду АРК від 02.07.2010 зустрічний позов прийнято для спільного розгляду із первісним позовом.
22.07.2010 ПП «Авто-Юг», заявою в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшила розмір позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути з Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим на користь ПП «Авто-Юг» 50 720,61 грн. безпідставно отриманої орендної плати., а також просить суд стягнути судові витрати. Дана заява прийнята судом до розгляду.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 22.07.2010 залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд майна АРК.
Позовні вимоги Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим мотивовані неналежним виконанням ПП «Авто-Юг» своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить АР Крим, від 01.12.2010, в наслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість на загальну суму 97 761,44 грн.
ПП «Авто-Юг» проти позовних вимог Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим заперечує за мотивами вказаними у відзиві на позовну заяву, в якому вказує, що визнає суму заборгованості в розмірі 66 892,31 грн., однак згідно постанови Кабінету Міністрів України №316 від 25.03.2009 р. з 01.04.2009 р., нарахування орендної плати відповідач повинен був проводити на рівні 45% від відповідної ставки орендної плати, тоді як фактично відповідач проводив нарахування повної орендної плати, зв'язку із чим у Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим перед ПП «Авто-Юг» наявна заборгованості у вигляді надмірно отриманої орендної плати в сумі 50 720,61грн.
Зустрічні позовні вимоги ПП «Авто-Юг» мотивовані тим, що у Допоміжній служби Ради Міністрів АР Крим перед ПП «Авто-Юг» виникла заборгованість в сумі 50 720,61 грн. у вигляді надмірно отриманої орендної плати, у зв'язку з тим, що згідно постанови Кабінету Міністрів України №316 від 25.03.2009 р., з 01.04.2009 р. нарахування орендної плати відповідач повинен був проводити на рівні 45% від відповідної ставки орендної плати, тоді як фактично відповідач проводив нарахування повної орендної плати.
Допоміжна служба Ради Міністрів АР Крим заперечує проти зустрічних позовних вимог ПП «Авто-Юг» за мотивами вказаними у відзиві на зустрічний позов. Вказує, що орендна плата нараховується відповідно до пункту 3.1 договору оренди майна, що належить АР Крим від 01.12.2002 р., згідно якого орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку, розподілу і порядку використання плати за оренду (суборенду) майна, що належить Автономній Республіці Крим, затвердженої Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19.11.1998 № 274-2/98. Змін до даної Методики в частині розміру орендної плати до теперішнього часу не вносилось та ПП «Авто-Юг» з пропозицією про внесення змін до діючого договору до Допоміжної служби Ради Міністрів АРК не зверталось, тому у Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим підстав для ініціювання укладання додаткової угоди зі змінами не було. Також вказує, що сума заборгованості відповідачем визнається, про що свідчить гарантійний лист №12 від 08.04.2010, яким Допоміжна служба Ради міністрів АР Крим запропонувала графік сплати заборгованості (лист № 17-13/188 від 13.04.2010), яким встановлено, що сума в розмірі 40818,56 грн. буде сплачено до 25 квітня 2010 року, а друга частина боргу у розмірі 40818,56 грн. буде сплачена до 25 травня 2010 року, проти якого боржник не заперечував.
Представник третьої особи Фонду майна АР Крим у судовому засіданні представив суду письмові пояснення по справі, у яких вказує, що підтримує позовні вимоги Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим.
Представник Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим у судовому засіданні надав письмові пояснення щодо своїх позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути з ПП «Авто-Юг» 97 761,44 грн. заборгованості, з яких: 83 165,84 грн. - сума основного боргу та 14595,60 грн. - інфляційні збитки.
Представник ПП «Авто-Юг» у судовому засіданні представив суду письмові пояснення по справі, в яких заперечує проти пояснень третьої особи Фонду майна АР Крим.
Розгляд справи відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд
01.12.2002 між Допоміжною службою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (орендодавець) та ПП «Авто-юг» (орендатор) був укладений договір оперативної оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим, згідно якого орендодавець передає, а орендатор приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить Автономній Республіці Крим, а саме: авто-гараж площею 515,9 кв.м., розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Оленчука, 52.
Актом приймання-передачі відповідач прийняв у користування нерухоме майно визначене договором оперативної оренди від 01.12.2002 (а.с.16, т.1)
У відповідності до умов вказаного договору Орендар користується приміщенням, сплачує орендну плату та приймає участь в витратах Орендодавця (Балансоутримувача) на обслуговування вказаного майна пропорційно до займаної площі.
Також в обов'язки Орендаря (Розділ 3 Договору оренди) входить своєчасне внесення плати за користування приміщенням.
Пункт 3.4 вказаного договору передбачає можливість індексування орендної плати, що не перерахована орендарем або перерахована не в повному обсязі та стягується з орендатора з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочки.
Пунктом 7.7 договору оренди майна що належить Автономній Республіці Крим сторони домовились, що в разі відсутності заяв однієї зі сторін щодо припинення або зміни умов договору оренди, він вважається продовженим до кінця поточного року на тих самих умовах, що були передбачені договором.
З наведеного витікає, що даний договір є діючим, доказів припинення договору або зміни його умов сторонами суду не представлено.
11.02.2008 року сторони уклали додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крім, якою підпункт 1.1 пункту 1 та підпункт 3.1 пункту 3 договору сторони виклали у новій редакції, дію яких домовились числити з 14 серпня 2006 року.
Пунктом 1.1 договору у редакції додаткової угоди від 11.02.2008 сторони визначили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить Автономній Республіці Крим, - авто гаражі площею 876,2кв.м., розташовані за адресою: м.Сімферополь, вул..Оленчука, 52, що знаходяться на балансі Допоміжної служби Ради Міністрів АРК.
Пунктом 3.1 договору у редакції додаткової угоди від 11.02.2008 сторони визначили, що орендна плата нараховується згідно розрахунків плати за оренду майна, належного АР Крим, відповідно до Методики розрахунку, розподілу та порядку використання плати за оренду (суборенду) майна, належного Автономній Республіці Крим, затвердженої постановою Верховної ради Автономної Республіки Крим від 19.11.1998р. №274-2/98.
Також пунктом 2 додаткової угоди від 11.02.2008 до договору оперативної оренди від 01.12.2002 орендар зобов'язався погасити заборгованість, що виникла внаслідок перерахунку орендної плати, в сумі 54440,53грн., у тому числі 34440,53грн. від суми заборгованості, орендар зобов'язується погасити до 15.02.2008; 20000,00грн. від суми заборгованості - до 15.07.2008, щомісячними платежами згідно графіку погашення заборгованості.
Позивач вказує, що станом на 01.05.2010 р. по розрахункам між ПП «Авто-юг» та Допоміжною службою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим значиться заборгованість з відшкодування витрат Орендодавця та орендної плати в загальному розмірі 83 165,84 грн.
Згідно розрахунку суми позову загальна сума боргу за договором оренди нерухомого майна що належить Автономній Республіці Крим становить 83165,84грн. і обчислюється з січня 2008 р. по квітень 2010 включно.
Сума заборгованості Відповідачем частково визнається, про що свідчить лист № 27 від 16.09.2008, в якому сторона просить зарахувати витрати, пов'язані з проведеним ремонтом в рахунок погашення заборгованості, а також гарантійний лист № 12 від 08.04.2010 на який Допоміжна служба Ради Міністрів Автономної Республіки Крим запропонувала графік сплати заборгованості (лист № 17-13/188 від 13.04.2010), яким встановлено, що сума в розмірі 40818,56 грн. буде сплачена до 25 квітня 2010 року, а друга частина боргу у розмірі 40818,56грн. до 25 травня 2010 р., однак дана домовленість відповідачем не виконана.
Намагаючись вирішити питання про повернення заборгованості, Допоміжна служба Ради Міністрів АРК неодноразово зверталась до відповідача з вимогами щодо сплати боргу.
Так, 26.05.2009 року на адресу відповідача направлена претензія №10 на суму 66199,01грн., 26.11.2009 року - претензія № 14 на суму 80221,20 грн., на які відповідач не відповів, борг до цього часу не погасив.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, стала підставою для звернення Допоміжної служби Ради Міністрів АРК до суду із даним позовом.
Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісних позовних вимог і відсутності підстав для задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного.
Суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом щодо стягнення суми заборгованості зі сплати орендної плати та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 56225,72грн., у тому числі 46785,41грн. основного боргу зі сплати орендної плати та 9440,31грн. інфляційних втрат, оскільки дані вимоги позивача підтверджуються матеріалами справи і засновані на законі.
При цьому, суд приймає визнання відповідачем в цієї сумі боргу зі сплати орендної плати, що вбачається з відзиву на позов та контррозрахнку заборгованості (а.с.82, т.1).
Стаття ст.526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Стаття 18 Закону України №2269-ХІІ «Про оренду державного і комунального майна» визначає одним з головних обов'язків орендаря - вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.
Умовами договору оперативної оренди майна, належного Автономній Республіки Крим, від 01.12.2002 в редакції додаткової угоди від 11.02.2008 сторони передбачили, що орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку, розподілу та порядку використання плати за оренду (суборенду) майна, належного Автономній Республіці Крим, затвердженої постановою Верховної ради Автономної Республіки Крим від 19.11.1998р. №274-2/98, згідно розрахунків плати за оренду майна. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, встановленому діючим законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції наступного місяця.
Пунктом 3.5 договору сторони визначили, що у орендну плату не включаються оплата комунальних послуг, а також витрат на утримання орендованого майна. Оплата послуг, наданих орендодавцем орендарю, здійснюється на підставі рахунків фактичних витрат протягом 5 днів після їх отримання.
Порядок та умови оплати комунальних послуг та витрат орендодавця врегульовано сторонами іншим договором №10 від 01.03.2006 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна і надання комунальних послуг орендарю (а.с.28-33, т.1).
Перевіривши розрахунок позивача суми позову, суд вважає, що позивачем невірно розрахована сума заборгованості. Позивач в порушення п.3.5 договору оперативної оренди від 01.12.2002 безпідставно включив до суми орендної плати комунальні платежі та витрати балансоутримувача, які мають сплачуватись за іншим договором. Оскільки позивач підставою позову визначив саме договір оперативної оренди, то відсутні підстави для стягнення сум комунальних платежів та інших витрат орендодавця, включених у єдиний рахунок з орендною платою, які виставлялись орендарю.
Отже, за наведеними у позові підставами позивачем підтверджено наявність заборгованості відповідача станом на 01.05.2010 за основним боргом в сумі 46785,41грн., з урахуванням індексу інфляції в сумі 9440,31грн. В іншій частині позову щодо стягнення з відповідача заборгованості з комунальних та інших витрат орендодавця в сумі 41535,72грн. позов задоволенню не підлягає.
Позовні вимоги Допоміжної служби Ради Міністрів АРК про розірвання договору оперативної оренди від 01.12.2002 не підлягають задоволенню на підставі наступного.
Пунктом 7.4 договору оренди передбачено, що договір може бути розірвано за вимогою однієї зі сторін на підставі рішення господарського суду у випадках, передбачених діючим законодавством.
Статтею 651 ЦК України передбачені підстави для зміни або розірвання договору. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Отже з наведеного вбачається, що позивач має право вимагати розірвання договору в судовому порядку у разі істотного порушення стороною зобов'язань за договором, або за наявністю в цьому договорі або законі вказівки на інші підстави для зміни договору. Але законодавчо визначено, що до передачі спору на вирішення суду має передувати надіслання пропозиції про це другій стороні за договором.
Проте, позивач не надав суду доказів звернення до відповідача з пропозицією про дострокове розірвання договору.
Претензії, що направлялися позивачем на адресу відповідача (а.с.37-43, т.1, а.с. 97-100, т.3) не містили пропозиції про розірвання договору.
З наведеного суд приходить до висновку, що позивачем не було дотримано порядку розірвання договору, передбаченого ст.188 Господарського кодексу України, оскільки саме при відсутності досягнення згоди про розірвання договору чи неотримання відповіді у встановлений строк, обумовлене право заінтересованої сторони звернутися до суду за вирішенням спору.
Також суд вважає необхідним зазначити, що сторони не використали у минулому та не вичерпали на даний час передбачених цією нормою можливостей.
Відповідно до ч.4 ст.284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
За таких обставин, позовні вимоги щодо розірвання договору оперативної оренди майна, що належить Автономної Республіці Крим, від 01.12.2002, укладеного між сторонами, задоволенню не підлягають.
Зустрічні позовні вимоги ПП «Авто-Юг» про стягнення 50720,61грн. за викладеними у позові підставами не підлягають задоволенню з наступного.
Підставою для стягнення суми боргу з відповідача позивач за зустрічною позовною заявою вказує на надмірно сплачену ним суму орендної плати в розмірі 50720,61грн., оскільки, на думку позивача, орендодавець не вірно розраховував йому суму орендної плати починаючи з квітня 2009 року за договором оперативної оренди від 01.12.2002. Позивач вважає, що відповідач не мав права нараховувати орендну плату у повному обсязі, а повинен був застосовувати ставку орендної плати 45% встановленого обсягу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №316.
Суд вважає таке твердження позивача за зустрічним позовом помилковим.
Відповідно до ст.14 Цивільного кодексу України цивільні зобов'язання виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором оперативної оренди від 01.12.2002 в редакції додаткової угоди від 11.12.2008 сторони домовились, що орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку, розподілу та порядку використання плати за оренду (суборенду) майна, належного Автономній Республіці Крим, затвердженої постановою Верховної ради Автономної Республіки Крим від 19.11.1998. №274-2/98, згідно розрахунків плати за оренду майна.
Пунктом 3.3. Договору оренди передбачено, що розмір орендної плати переглядається за вимогою однієї із сторін при зміні методики її розрахунку, змінах централізованих цін та тарифів і в інших випадках, передбачених діючим законодавством.
Пунктом 1 розділу VII вказаної Методики розрахунку, розподілу та порядку використання плати за оренду (суборенду) майна, належного Автономній Республіці Крим, також передбачено обов'язковий перегляд договору оренди майна, належного Автономній Республіці Крим, в частині зміни розміру орендної плати при внесенні відповідних змін до Методики.
Проте, як свідчать матеріли справи ПП «Авто-Юг» з пропозицією щодо внесення змін до договору, як то передбачено договором, до відповідача не звертався. В судовому порядку зміни до договору щодо розміру орендної плати також не вносились.
Таким чином, при наявності визначених у договорі зобов'язань щодо сплати орендної плати у встановленому розміру орендодавець не вправі в односторонньому порядку вносити зміни в розмір орендної плати і обчислювати її в іншому, ніж встановлено договором розмірі. При таких обставинах справи, твердження позивача за зустрічним позовом щодо надмірної сплати орендної плати не знайшли свого підтвердження.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на встановлені обставини та виходячи з обсягу наданих сторонами доказів, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню частково, в частині стягнення орендної плати в сумі 46785,41 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 9440,31 грн., в іншій частині позовних вимог первісний позов задоволенню не підлягає. У задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом судом покладаються на обох сторін в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним вимогам. Судові витрати за зустрічним позовом підлягають віднесенню на позивача з огляду на відмову в позові.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України повний текст рішення оформлено та підписано 20.10.2010 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Авто-Юг» (95000, м. Сімферополь, пр. Рожевий, 11; ЄДРПОУ 31859897) на користь Допоміжної служби Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Кірова, 13; ЄДРПОУ 26225765; р/р 235421001001010 в ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) 46785,41 грн. заборгованості з орендної плати, 9440,31 грн. інфляційних витрат, 561,90 грн. державного мита та 67,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позовних вимог за первісним позовом у задоволені відмовити.
5. У задоволенні зустрічного позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Привалова А.В.