про відмову в залишенні позовної заяви без розгляду
22 березня 2024 р. м. Чернівці справа № 600/978/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представників відповідачів про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність (дії) Військової частини НОМЕР_2 щодо невірного нарахування та недоплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату належної індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Ухвалою суду від 08.03.2024р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У поданому 12.03.2024р. відзиві представник відповідача - військової частини НОМЕР_1 , просить суд залишити позов без розгляду з підстав пропущення строку звернення до суду. Клопотання обґрунтоване тим, що враховуючи те, що позивач звільнений 25.05.2021р. у даній справі мав застосовуватись 3-х місячний строк звернення до суду по стягненню індексації, визначений ч.2 ст.233 КЗпП України (в редакції, чинній з 19.07.2022р.) і підлягав він застосуванню починаючи з 01.07.2023р. (після завершення карантину) і закінчився 30.09.2023р. Натомість, позивач звернувся до суду лише 06.02.2024р.
Військова частина НОМЕР_2 у поданому 21.03.2024р. відзиві також вказала на пропущення позивачем строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.233 КЗпП України (в редакції, чинній з 19.07.2022р.). Крім того, відповідач 2 у відзиві зазначив, що на момент вирішення питання про відкриття провадження у даній справі є рішення суду від 26.05.2021р. у справі №600/788/21-а між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яке набрало законної сили. Відтак, вважає, що є підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), керуючись ч.3 ст.166 КАС України, суд розглядає подану заяву у порядку письмового провадження.
Вирішуючи клопотання представника військової частини НОМЕР_1 та представника військової частини НОМЕР_2 щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі, суд виходить з наступного.
Згідно змісту позовних вимог позивач просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка виразилась у не нарахуванні та недоплаті позивачу за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року індексації грошового забезпечення, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
Стаття 233 Кодексу законів про працю України врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів та в силу ч.3 ст.122 КАС України - є спеціальною нормою, яка встановлює строк звернення до суду з позовом в даному конкретному спорі.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ, який набрав чинності 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд наголошує, що до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
Відповідно до матеріалів справи позивач у спірні періоди з 2016 по 2021 роки проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , тобто до внесення змін до ст.233 КЗпП України.
Наказом командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) №12 від 16.01.2019 позивача звільнено у запас та виключено із списків особового складу частини.
Отже, на момент порушення прав позивача в частині не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком, а тому вона і підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Такого висновку, зокрема, дійшов Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2023 року у справі №300/4201/22.
З огляду на вказане, право позивача на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком, а тому суд при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі не знайшов підстав для залишення позовної заяви без руху та не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду за клопотанням представника відповідача 2.
Суд звертає увагу на те, що посилання представника відповідача-1 на аналогічні обставини, з яких було залишено позов без руху у справі №600/919/24-а є недоречними. Предметом спору у згаданій справі (№600/919/24-а) є компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення. Така компенсація не є частиною заробітної плати, а є мірою відповідальності роботодавця у випадку порушення прав колишнього працівника в частині виплати усіх сум заробітної плати, що належать останньому при звільненні.
З приводу наявності рішення суду від 26.05.2021р. у справі №600/788/21-а, яке на думку представника військової частини НОМЕР_2 , є рішенням між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав - суд зазначає наступне.
Згідно даних системи "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.05.2021р. у справі №600/788/21-а, зокрема, визнано протиправною бездіяльність (дії) військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в військовій частині НОМЕР_1 у період з 01.01.2016 року по листопад 2018 року включно та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату належної ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у період з 01.01.2016 року по листопад 2018 року включно.
Поряд із цим, суд наголошує, що у справі №600/788/21-а суд не вирішував питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації через те, що така вимога позивача була передчасною, відповідно у цій частині права позивача ще не порушені.
Натомість, згідно матеріалів даної справи слідує, що виконуючи рішення суду у справі №600/788/21-а, відповідач 1, на думку позивача, порушив право останнього на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 року по листопад 2018 року без застосування базового місяця - січня 2008 року.
Відтак, твердження представника військової частини НОМЕР_2 з приводу наявності у спірних правовідносинах рішення суду, яке набрало законної сили не відповідають дійсності.
Більше того, суд звертає увагу представника військової частини НОМЕР_2 на процесуальне формулювання його доводів, оскільки, питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у відкритті провадження у справі уже вирішено судом. Провадження у даній справі уже відкрито, справа перебуває на розгляді Чернівецького окружного адміністративного суду. При цьому, підстави, на які посилається представник відповідача-2, у випадку підтвердження таких, є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України.
Підсумовуючи вище викладене, суд вважає, що клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання представника військової частини НОМЕР_2 про відмову у відкритті провадження у справі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 щодо залишення позовної заяви без розгляду та клопотання представника військової частини НОМЕР_2 про відмову у відкритті провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.О. Кушнір