21 березня 2024 року справа № 580/1025/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Дзісь А.Р. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23) в якому просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 04.12.2023 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.
Ухвалою суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. 04.12.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою, у якій просила перерахувати пенсію, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, однак відповідач протиправно відмовив у такому перерахунку.
Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому представник просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що ОСОБА_1 з 27.09.2013 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримувала пенсію по інвалідності, відповідно Закону №1058-ІV. 01.06.2021 позивача переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону №1058-ІV та обчислено пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки. 01.08.2023, згідно поданою заявою, позивачу проведено перерахунок пенсії, відповідно до вимог частини четвертої статті 42 Закону №1058-ІV. Наголошено, що показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку. У даному випадку відбувся перерахунок пенсії в межах одного закону і продовжує отримувати той самий вид пенсії з моменту її призначення. Зазначила, що частина четверта статті 42 Закону № 1058-ІV не регламентує право позивачки на зміну показника середньої заробітної плати, а передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням набутого після її призначення страхового стажу та заробітної плати.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що з 01.06.2021 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно відомостей за формою ОК-5 після призначення пенсії позивачка продовжила працювати.
04.12.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила перерахувати та виплачувати пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки.
Листом від 29.12.2023 відповідач повідомив позивачку, що з 01.06.2021 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058. Розмір пенсії обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки. За документами пенсійної справи позивачка продовжує працювати. 01.08.2023 проведено перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058 з урахуванням страхового стажу та заробітної плати, набутих після призначення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення пенсії. Оскільки позивачка отримує пенсію за віком, призначену у 2021 році, для її перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії за 2020-2022 роки, підстави відсутні.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулась до суду.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються, зокрема, Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону 1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частинами другою, четвертою статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Механізм проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, щороку з 01 квітня без додаткового звернення осіб, які після призначення (попереднього перерахунку) пенсії продовжували працювати визначає Порядок проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 18 травня 2018 року № 10-1 (далі - Порядок № 10-1).
Підпунктом 1 пункту 3 Порядку № 10-1 встановлено, що перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 10-1 перерахунок проводиться тим особам, які станом на 01 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбачене пунктом 3 цього Порядку, на найбільш вигідних умовах.
Аналіз вказаних положень вказує, що обчислення пенсії здійснюється із урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. У разі якщо, після призначення (перерахунку) пенсії, пенсіонер продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок здійснюється з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Як вище встановив суд, позивачці призначена пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV з 01.06.2021. Після призначення пенсії позивачка продовжувала працювати, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-5.
01.08.2023 позивачці проведений перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-ІV з урахуванням страхового стажу та заробітної плати, набутих після призначення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення пенсії (2018-2020), тобто у відповідності із вимогами частини четвертої статті 42 Закону № 1058-ІV.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах відбувся перерахунок пенсії в межах одного закону, позивачка продовжує отримувати той самий вид пенсії з моменту її призначення. Враховуючи вищевикладене, показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії та не змінюється під час перерахунку пенсії.
При цьому, як свідчать наявні у матеріалах справи докази, відповідач жодного разу не застосовував показник середньої заробітної плати за 2020-2022 роки при попередніх перерахунках пенсії позивачки.
З урахуванням зазначеного, зважаючи на вищевказані вимоги ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 та Порядку № 10-1 у відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачки із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Петро ПАЛАМАР