21 березня 2024 р. Справа №480/2537/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи вимоги тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначає, що визначаючи розмір пенсії, відповідач не врахував заробітну плату, отримувану ним за роботу в ТОВ "АВЕРС" за період з 29.10.2007 по 17.07.2013 на території Російської Федерації. На звернення до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату, отримувану в ТОВ "АВЕРС" в указаний період, отримав відмову. Вважає її протиправною та зазначає, що відмова відповідача врахувати заробітну плату на вказаному підприємстві за спірний період є протиправною та такою, що порушує його конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просив позов задовольнити та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок раніше призначеної йому пенсії на підставі довідки про заробітну плату, отриману в період з жовтня 2007 року по серпень 2013 року.
Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що пенсійне забезпечення осіб, які працювали в Російській Федерації, регулювалося Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, при цьому з 01 січня 2023 року РФ припинила участь в Угоді. Тому на осіб, які працювали в РФ після 01 січня 1992 року, не поширюються норми Угоди щодо врахування при призначенні пенсії російського стажу та заробітку. Вказує, що оскільки позивач має безперервний період трудової діяльності протягом 2007-2013 років та відомості про сплату страхових внесків відповідно до законодавства держави-учасниці, то заробітна плата при призначенні пенсії з листопада 2007 року по вересень 2008 року та з серпня 2009 року по липень 2013 року врахована з нульовим значенням. Таким чином, на час звернення позивача за перерахунком пенсії законних підстав для зарахування заробітної плати, отримуваної ним у спірний період роботи, у Головного управління не було. Вважає, що відмовивши позивачу в перерахунку пенсії, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства і в межах наданих повноважень. Просив у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що дії відповідача не грунтуються на вимогах закону, а тому є протиправними.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в період з 29.10.2007 по 17.07.2013 позивач працював в ТОВ "АВЕРС" на території Російської Федерації (а.с.7-9).
За повідомленням позивача, ГУ ПФУ в м. Києві призначило йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак без урахування заробітної плати за період роботи з 29.10.2007 по 17.07.2013 в ТОВ "АВЕРС".
На звернення до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату, отримувану в ТОВ "АВЕРС", листом від 14.02.2023 відповідач повідомив про відсутність підстав для проведення перерахунку (а.с.11,13-14).
Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести позивачу перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах на підставі довідки про заробітну плату за період його роботи в ТОВ "АВЕРС" необґрунтованою з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Загальні засади державного пенсійного забезпечення визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення", який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Отже, з огляду на положення ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата позивача за період роботи з 29.10.2007 по 17.07.2013 в ТОВ "АВЕРС" мала бути врахована при визначенні розміру його пенсії.
У спірних правовідносинах відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати в період роботи в ТОВ "АВЕРС" на території Російської Федерації.
При цьому факт зайнятості позивача в період з 29.10.2007 по 17.07.2013 в ТОВ "АВЕРС" на території Російської Федерації підтверджується даними трудової книжки, довідкою по заробітну плату від 18.07.2013. Крім того, у спірний період позивач був застрахованою особою та з його заробітної плати проводилася відрахування до Пенсійного фонду Російської Федерації (а.с.7-9,10).
Таким чином, період роботи позивача на підприємстві на території Російської Федерації, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, підтверджений належними та допустимими доказами, що, у свою чергу доводить протиправність дій відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку його пенсії з урахуванням заробітної плати за роботу в ТОВ "АВЕРС" на території РФ.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі цієї справи та за умови підтвердження стажу роботи та виплаченої заробітної плати позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку факт отримання позивачем заробітної плати та її розмір під час роботи в Російській Федерації підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем. У свою чергу, відповідач всупереч ст. 77 КАС України не довів правомірності відмови провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням заробітної плати, отриманої ним за роботу в ТОВ "АВЕРС" на території Російської Федерації.
Враховуючи встановлені обставини, суд визнає, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за роботу в ТОВ "АВЕРС" на території Російської Федерації.
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги в частині, суд враховує, що спірний період роботи позивача на підприємстві на території Російської Федерації визначений датами з 29.10.2007 по 17.07.2013. Так позивач вказує у позовній заяві і саме цей період підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи. Натомість у позовних вимогах позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок раніше призначеної йому пенсії на підставі довідки про заробітну плату, отриману в період з жовтня 2007 року по серпень 2013 року. У свою чергу, період його роботи в ТОВ "АВЕРС" на території РФ з жовтня 2007 року по серпень 2013 року (а не по липень 2013 року) не підтверджений доказами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, не зарахувавши заробітну плату позивача за період роботи з 29.10.2007 по 17.07.2013 на підприємстві на території Російської Федерації, не дотримався вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату за період його роботи в ТОВ "АВЕРС" з 29.10.2007 по 17.07.2013 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 1073,60 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.14а).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату, отриману в період з жовтня 2007 року по липень 2013 року в ТОВ "АВЕРС".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату, отриману в період з жовтня 2007 року по липень 2013 року в ТОВ "АВЕРС".
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 1073,60 грн в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах