про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
. 22 березня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/3208/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про скасування актів службового розслідування та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України, в якій просить суд:
скасувати Акт службового розслідування Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України від 22.02.2024 року в частині визнання смерті старшого солдата ОСОБА_2 не пов'язану з виконанням обов'язків військової служби;
скасувати акт проведення службового розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) Форми НВ-2 від 20.02.2024 Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України в частині визнання смерті старшого солдата ОСОБА_2 не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України вчинити певні дії, а саме, провести повторне службове розслідування, та встановити факт смерті старшого водія автомобільної роти автомобільного батальйону підвозу МТЗ військової частини НОМЕР_2 , прикомандированого до військової частини НОМЕР_4 старшого солдата військової служби за мобілізацією ОСОБА_2 , під час виконання обов'язків військової служби, участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та захисту Батьківщини;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 Міністерства оборони України вчинити певні дії, а саме, скласти акт проведення службового розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) Форми НВ-3 за фактом смерті старшого водія автомобільної роти автомобільного батальйону підвозу МТЗ військової частини НОМЕР_2 , прикомандирований до військової частини НОМЕР_4 старшого солдата військової служби за мобілізацією ОСОБА_2 , під час виконання обов'язків військової служби, участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та захисту Батьківщини.
Підставою звернення до суду з цим позовом є переконання позивача про порушення відповідачем-суб'єктом владних повноважень його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудний Полтавському окружному адміністративному суду та поданий у строк, встановлений законом.
Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на даній стадії відсутні.
Відповідно до частин першої та другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення її обставин, суддя приходить до висновків, що ця справа не підпадає під винятки, передбачені частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у відповідності до частини другої статті 257 цього ж Кодексу може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, дослідивши матеріали позову, зважаючи на значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, обсяг та характер доказів у справі, суддя дійшов висновку про необхідність розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої та третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи; суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частинами першою та третьою статті 80 цього ж кодексу передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом; про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За змістом ч. 1ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті8, статті55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту .
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.
Вказане підтверджується і нормою частини другої статті 124 Конституції України, в якій закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Тобто, обов'язковою умовою для застосування інституту судового захисту має бути наявність юридичного спору між сторонами у справі, тобто порушення однією стороною законних прав та охоронюваних інтересів іншої сторони.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають, що начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище. Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.
З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
Така ж правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2018 року (справа № 800/397/17), рішенні Верховного Суду від 25.01.2018 року (справа № 800/399/17).
З огляду на викладено судом визнано за необхідне зобов'язати позивача надати суду письмові пояснення з приводу того у який спосіб дії/рішення (спірні акти)/бездіяльність відповідачів порушують права саме позивача у сфері публічно-правових відносин.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 440/3208/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України про скасування актів службового розслідування та зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Зобов'язати позивача у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати суду письмові пояснення з приводу того у який спосіб дії/рішення (спірні акти)/бездіяльність відповідачів порушують права саме позивача у сфері публічно-правових відносин.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву на позов, а також дводенний строк - на подання заперечень з дня отримання відповіді на відзив (у разі її надходження).
Зобов'язати відповідача разом із відзивом на позов надати суду всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов, а також докази на підтвердження дати вручення спірних рішень позивачу.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на нього, а також триденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Роз'яснити сторонам, що:
учасники справи мають право викласти свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору у заявах по суті справи;
у разі подання учасником справи заяви по суті справи, останній має долучити до такої заяви докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його доводи, якщо такі докази не надані іншими учасниками справи; а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповідної заяви разом із доданими до неї доказами іншим учасникам справи;
у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами;
учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://adm.pl.court.gov.ua/sud1670/.
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи, разом із витягом про їхні процесуальні права та обов'язки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Чеснокова