21 березня 2024 року Справа №160/4022/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про повернення судового збору по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 46 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
13.02.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до 46 комендатури охорони та обслуговування, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії 46 комендатури охорони та обслуговування щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні;
- зобов'язати 46 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 28.09.2018 року по 30.01.2024 року (день виконання рішень судів, виплату коштів).
16.02.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) осіб.
05.03.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду закрито провадження у даній справі на підставі того, що у спірних правовідносинах є рішення суду, яке набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
15.03.2024 року від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про повернення судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Визначений вказаною статтею Кодексу перелік підстав є вичерпним.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи.
Також, відповідно до ч.2 ст.238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
При цьому, відповідно до положень п.5 ч.1, ч.2 ст.7 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Оскільки станом на постановлення ухвали про закриття провадження у даній справі, від позивача клопотання про повернення судового збору не надходило, можливість вирішувати питання про відповідні судові витрати вказаними вище нормами не передбачена.
Виходячи з наведеного правові підстави для ухвалення додаткового судового рішення в справі відсутні.
За приписами частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 в частині ухвалення додаткового рішення.
При цьому, враховуючи зміст та характер поданої заяви, суд вбачає за необхідне застосувати положення п.5 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI “Про судовий збір” та задовольнити заяву частині повернення судового збору.
Таким чином, оскільки при зверненні до суду із даним позовом, позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією від 31.01.2024 року №0999-3200-3630-1508, з огляду на те, що ухвалою суду від 05.03.2024 року закрито провадження у даній справі, на підставі того, що у спірних правовідносинах є рішення суду, яке набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд вважає за можливе повернути сплачений судовий збір шляхом постановлення відповідної ухвали.
Керуючись ст.ст.167, 252 КАС України, ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, суд,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - повернути заявнику без розгляду.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок), сплачений згідно квитанції від 31.01.2024 року №0999-3200-3630-1508.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
Суддя М.В. Дєєв