19 березня 2024 року Справа № 160/1149/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті Кривий Ріг Ради
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
11.01.2024 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті Кривий Ріг Ради, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті Кривий Ріг ради щодо нарахування ОСОБА_1 компенсації на транспортне обслуговування з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року, у розміру меншому, ніж встановлено п.2 постанови КМУ від 14.02.2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», в редакції постанови КМУ від 07.08.2013 № 536 «Про внесення змін до п.2 постанови КМУ від 14.02.2007 № 228», а саме 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті Кривий Ріг ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок та нарахування сум грошової компенсації на транспортне обслуговування за період 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі, встановленому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», а саме у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць, та направити до Комунального закладу «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради інформацію у списках осіб для виплати компенсації на транспортне обслуговування, для перерахування донарахованих ОСОБА_1 сум, із урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позову вказано, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-й категорії, а також інвалідом війни 2 групи, згідно його заяви до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації у 2007 році було поставлено у пільгову (безкоштовну) чергу для отримання автомобіля «Славута». На звернення позивача до відповідача від 27 грудня 2023 року про перерахунок та виплату в належному розмірі компенсації на транспортне обслуговування з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року з наданням довідки про отриману компенсацію на транспортне обслуговування за цей же період, позивач отримав відповідь від 05.01.2024 року, про те що, Управління лише направляє відомості осіб одержувачів компенсації на транспортне обслуговування до Комунального закладу «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради, яке безпосередньо здійснює нарахування вищезазначеної компенсації та надає довідки. Згідно відповіді відповідача від 05.01.2024 року позивачу було нарахована та виплачена компенсація на транспортне обслуговування за перше та друге півріччя 2023 року 303,48грн. та 303,49грн. в кожному півріччі. Позивач вважає дії відповідача щодо нарахування компенсації на транспортне обслуговування з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року, у розміру меншому, ніж встановлено п.2 постанови КМУ від 14.02.2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», в редакції постанови КМУ від 07.08.2013 № 536 «Про внесення змін до п.2 постанови КМУ від 14.02.2007 № 228», а саме 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць, протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки вказана грошова компенсація є гарантованою державою виплатою для створення умов для усунення обмежень життєдіяльності осіб з інвалідністю, відновлення і компенсації їх порушених або втрачених здатностей до побутової, професійної, суспільної діяльності, яка призначається особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення автомобілями на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії про наявність у осіб з інвалідністю медичних показань для забезпечення їх автомобілем і заяви такої особи. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.
15.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи.
05.02.2024 року від Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті Кривий Ріг Ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що листом Miністерства соцiальної політики України вiд 28 жовтня 201З за N 2249/19/93-13 надано роз'яснення щодо порядку застосування п. 2 Постанови Кабiнетy Miністрів України вiд 14 лютого 2007 року №228, в редакцiї постанови Кабiнетy Miністрів України вiд 07 серпня 2013 року №536, відповідно до яких розрахунок розміру грошової компенсації на бензин, ремонт i технічне обслуговування автомобілів здійснюються за формулою: X*4мic.+X*7мic.*X* 12мic.*PB/2=1 частина суми компенсації, де Х - це прожитковий мінімум для осіб, якi втратили працездатність; РВ - розмір відсотку (22 чи 29 %). Вказані роз'яснення, всупереч доводам позивача, повністю відповідають положенням п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 20о7 року № 228, в редакції постанови Кабінету Miністрів України від 07 серпня 2013 року №536, та п. 5 Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт i технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність протягом 2023 року становив: 01.01.2023 -2093,00 грн. Розрахунок компенсації проводиться як середньомісячний прожитковий мінімум за рік. Враховуючи прожитковий мінімум нарахування грошової компенсації позивачу здійснювалося відповідно до чинного законодавства, а саме: (2093,00 X 12)=25116,00:12=2093,00 грн. 2093 X 29 % = 606,97 річна сума грошової компенсації : - 303,48 грн - сума компенсації за 1 півріччя 2023 року; - 303,49 грн. - сума компенсації за друге півріччя 2023 року. Згідно з чинним законодавством відповідачем для виплати компенсації на транспортне обслуговування надіслано списки осіб до комунального закладу «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради», яким безпосередньо здійснюється перерахування компенсації на транспортне обслуговування на банківські рахунки отримувачів. Виплата компенсації на транспортне обслуговування та видача відповідних довідок не належить до повноважень відповідача. Отже, відповідач діяв відповідно до чинного законодавства України. З огляду на вказане, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
14.02.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що у відзиві відповідач не спростував мої твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Лист Міністерства соціальної політики України від 28 жовтня 2013 року № 2249/19/93-13, на який посилаються органи соціального захисту населення при обчисленні грошової компенсації на транспортне обслуговування, що виплачується, зокрема інвалідам, не є нормативно-правовим актом, носить рекомендаційний характер, а тому не підлягає застосуванню при визначенні розміру зазначеної виплати.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 (категорія 1) від 13.05.2019 року є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році.
Позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серії № НОМЕР_2 від 22.05.2007 року.
Як вказує позивач, згідно заяви до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації його у 2007 році було поставлено у пільгову (безкоштовну) чергу для отримання автомобіля «Славута».
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 №228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», згідно розпорядження Головного управління праці та соціального захисту населення ОДА з 01.01.2008 позивачу було призначено грошову компенсацію на транспортне обслуговування у розмірі 192,00 грн. до отримання автомобіля.
Розпорядженням Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та згідно постанови Кабінету Міністрів України №536 від 07.08.2013 «Про внесення змін до п. 2 постанови КМУ №228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» сума грошової компенсації на транспортне обслуговування нараховується в розмірі 29 відсотків від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01 січня 2014 року.
27.12.2023 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Саксаганського району м. Кривого Рогу із заявою, в якій просив зробити перерахунок та виплату в належному розмірі компенсацію на транспортне обслуговування згідно п. 2 Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року №228: з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із врахуванням вже отриманих сум за цей період.
Листом №П-1566-П/060 від 05.01.2024 року Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Саксаганської районної у місті ради повідомило, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.02,2007 № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» зі змінами, розмір та нарахування грошової компенсації здійснюється щороку після прийняття бюджету на поточний рік. У листі Міністерства соціальної політики України від 28 жовтня 2013 року №2249/19/93-13 надано роз'яснення щодо порядку застосування п. 2 вищезазначеної постанови відповідно до якого розрахунок розміру грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів здійснюється за формулою; Х*6 міс. + X *3 міс. + X *3 міс. / 12 міс. * РВ/2 частини = 1 частина суми компенсації, де X - це прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; РВ - розмір відсотку (22 чи 29 %). Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність протягом 2023 року, становив 2093,00 грн. Відсотковий розмір, визначений вищезазначеною постановою становить 29%, відповідно сума компенсації - за перше півріччя 303,48 грн, за друге півріччя 303,49 грн. Додатково повідомляємо, що управлінням для виплати компенсації на транспортне обслуговування направляються списки осіб до комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради», яке безпосередньо здійснює перерахування вищезазначеної компенсації. Тому виплата компенсації на транспортне обслуговування та видача відповідних довідок не належить до повноважень управління.
Не погоджуючись із сумами нарахованої компенсації, позивач за захистом своїх порушених прав і інтересів звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За змістом ст. 46 Конституції України громадяни наділені правом на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» від 06.10.2015 № 2961-IV (Закон № 2961-IV).
Статтею 28 Закону № 2961-IV встановлено, що грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування спеціального автотранспорту та на транспортне обслуговування виплачуються особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення спеціальним автотранспортом.
Грошова компенсація на транспортне обслуговування виплачується особам з інвалідністю, законним представникам недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які перебувають на обліку для одержання автомобілів, а також які мають право на забезпечення автомобілями і за власним бажанням відмовилися від їх одержання і бажають отримувати грошову компенсацію чи які не одержали автомобілі у зв'язку з протипоказаннями для їх керування.
Після одержання особою з інвалідністю, законним представником недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіля виплата їй грошової компенсації на транспортне обслуговування припиняється і виплачується грошова компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля.
Грошова компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачується особам з інвалідністю, законним представникам недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які забезпечені автомобілями безоплатно чи на пільгових умовах або які мають право на забезпечення автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, але не одержали його і користуються автомобілями, придбаними за власні кошти.
Грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля та на транспортне обслуговування призначають і виплачують місцева державна адміністрація.
Порядок виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання наведеної вище норми Закону № 2961-IV Кабінет Міністрів України постановою від 14.02.2007 №228 затвердив Порядок виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування ( Порядок № 228).
Відповідно до п. 2 Порядку №228 встановлено, що для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які мають автомобілі та мотоколяски, розміри річних грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та мотоколясок становлять відповідно 22 відсотки та 16 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на транспортне обслуговування - 29 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік - у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення (п. 5 Порядку №228).
Таким чином, за період 01.01.2023 по 31.12.2023 Позивач має право на виплату компенсації виходячи із місячного розміру 29% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність становив : з 01 січня по 31 грудня дорівнює - 2093 грн.
Виходячи з наведених норм розрахунок заборгованості компенсації на транспортне обслуговування відповідно до п. 2 Постанови № 228 у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу на місяць з 01.01.2023 є наступним:
(2093 х 29% х 12) - (303,48 + 303,49) = 7283,64 - 606,97 = 6676,67 грн.,
де 2093 - прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01.01.2023 по 31.12.2023рік; 29% - відсоток компенсації на транспортне обслуговування за кожний місяць; 303,48 грн та 303,49 грн.- суми компенсації, які позивач отримав у 2023 році.
Отже, сума доплати компенсації на транспортне обслуговування у 2023 році є 6676,67 грн.
Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на лист Міністерства соціальної політики України від 28.10.2013 року №2249/19/93-13, оскільки порядок здійснення розрахунку компенсації, визначений вказаним листом, не відповідає порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №228, в редакції постанови від 01.07.2021 .
При цьому, постанова Кабінету Міністрів України є нормативно-правовим актом, який є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами відповідних правовідносин.
Разом з тим, лист Міністерства соціальної політики України не є нормативно-правовим актом і носить рекомендаційний характер, а тому не підлягає застосуванню при визначенні розміру грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 19.10.2022 у справі №260/4268/21, який вказав наступне: «…у рішеннях Конституційного Суду України неодноразово зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Разом з цим Конституційний Суд України також неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат.
Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
До того ж, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що, неодноразово висловлюючи правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат, ЄСПЛ, не заперечуючи право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції щодо достатнього розміру таких соціальних виплат, підкреслюючи водночас необхідність забезпечення прозорості, недискримінаційного характеру відповідних змін, не покладення надмірного тягаря на заявників внаслідок такого втручання держави. Така практика свідчить про достатньо широке «поле» для розсуду, яке ЄСПЛ залишає державам у питаннях соціального забезпечення.
Наведене свідчить про те, що ЄСПЛ визнає можливість того, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи і з'ясовує: чи було законним таке втручання, чи переслідувало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.
Водночас, як було зазначено вище, зменшення позивачу розміру компенсації на транспортне обслуговування через зміну механізму його обчислення, не може визначатись як законне втручання держави у мирне володіння майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки незабезпечення Україною взятих на себе зобов'язань щодо сприяння особам з інвалідністю їх індивідуальній мобільності та усунення перешкод для їх пересування суперечить конвенційним принципам Конвенції про права осіб з інвалідністю та ефективному втіленню в життя прав i принципів Європейської соціальної хартії (переглянутої).
Суд зазначає, що відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, суди у період чинності пункту 2, в редакції, яка передбачає, що розміри річних грошових компенсацій на транспортне обслуговування становлять 29 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у правовідносинах щодо виплати грошової компенсації на транспортне обслуговування, передбаченої статтею 28 Закону № 2961-IV, повинні застосовувати пункт 2 постанови № 228 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 № 536 «Про внесення змін до пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 228», згідно із якою грошова компенсація на транспортне обслуговування виплачуються особам з інвалідністю у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць з урахуванням положень міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а саме статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положень Конвенції про права осіб з інвалідністю та Європейської соціальної хартії (переглянутої).»
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
За приписами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Позивач відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовною заявою, а тому розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті Кривий Ріг Ради (50036, м.Кривий Ріг, вул.С.Перовської, 16-а, код ЄДРПОУ 05411280) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті Кривий Ріг ради щодо нарахування ОСОБА_1 компенсації на транспортне обслуговування з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року, у розміру меншому, ніж встановлено п.2 постанови КМУ від 14.02.2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», в редакції постанови КМУ від 07.08.2013 № 536 «Про внесення змін до п.2 постанови КМУ від 14.02.2007 № 228», а саме 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті Кривий Ріг ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок та нарахування сум грошової компенсації на транспортне обслуговування за період 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі, встановленому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», а саме у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць, та направити до Комунального закладу «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради інформацію у списках осіб для виплати компенсації на транспортне обслуговування, для перерахування донарахованих ОСОБА_1 сум, із урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв