'
15 березня 2024 рокуСправа №160/271/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
03 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у області в Хмельницькій області № 046850013987 від 15.11.2023;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області включити до стажу, що дає право на призначення пенсії в порядку ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період денної форми навчання, згідно диплому НР № 43226304 від 31.05.2012 р. з 01.09.2009 р. по 31.05.2012 року, нарахувати, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності II групи з 05.10.2023 (з дати встановлення інвалідності).
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 13 жовтня 2023 року отримав другу групу інвалідності, у зв'язку з отриманим пораненням пов'язаним із захистом Батьківщини.
10 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив призначити йому пенсію відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", надавши документи передбачені діючим законодавством для підтвердження страхового стажу.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №046850013987 від 15 листопада 2023 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю страхового стажу.
Оскільки позивачеві на підставі диплому Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму №43226304 від 31 травня 2012 року не зараховано до страхового стажу період його навчання з 01 вересня 2009 року по 31 травня 2012 року, ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046850013987 від 15.11.2023 року, у зв'язку з чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 січня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/271/24 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
12 лютого 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вх.№5380/24 надійшов відзив, в якому представник відповідача-1 вважає, що підстав для задоволення позовної заяви немає, з огляду на таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звертався 10.11.2023 року до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та необхідними документами на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV.
Постановою Пенсійного фонду України №25-1 від 16.12.2020 року внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №22-1, якою передбачено застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 15.11.2023 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за №046850013987 у зв'язку з тим, що у позивача на дату звернення відсутній необхідний страховий стаж, передбачений частиною 1 статті 32 Закону №1058-ІV.
Приписами частини 1 статті 32 Закону №1058-ІУ визначено, що право на пенсію по інвалідності мають особи, визнані інвалідами, залежно від групи інвалідності; за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та ІІІ груп від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття 24 Закону №1058-ІV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.01.2004), а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Однак, при здійсненні розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 , при досягненні ним повних 30 років, стаж склав 1 рік 03 місяці 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності.
З урахуванням викладеного, представник відповідача-1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
26 лютого 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов відзив вх.№7034/24, в якому представник відповідача-2 не погоджується з заявленими вимогами, з наступних підстав.
Щодо позовної вимоги зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.2009 року по 31.05.2012 року та призначити пенсію по інвалідності, представник відповідача-2 зазначив.
Обчислення стажу для призначення пенсії, призначення та перерахунки пенсій відноситься виключно до функцій органів Пенсійного фонду України.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже, вищевказана вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 року № 754/14898/15-а, від 01.10.2019 №804/3646/18, від 21.12.2019 № 663/574/17.
Щодо позовної вимоги визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №046850013987 від 15.11.2023 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності, представник відповідача-2 зазначив наступне.
Відповідно до пункту 10.2 Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що у разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень. При цьому суди повинні мати на увазі, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим. Суди повинні виходити з того, що вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.
Скасування акта суб'єкта владних повноважень, як способу захисту порушеного права позивача, застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
На думку представника відповідача-2 підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №046850013987 від 15.11.2023 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області включити до стажу, що дає право на призначення пенсії в порядку статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період денної форми навчання згідно диплому НР № 43226304 від 31.05.2012 р. з 01.09.2009 по 31.05.2012 року, нарахувати, призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності II групи з 05.10.2023 (з дати встановлення інвалідності), немає.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 навчався за професією "Електрогазозварник, слюсар з ремонту автомобілів, рихтувальник кузовів" в Дніпропетровському індустріальному-педагогічному технікумі з 01 вересня 2009 року по 31 травня 2012 року, що документально підтверджується дипломом кваліфікованого робітника серія НОМЕР_2 від 31 травня 2012 року.
Рішенням державної кваліфікаційної комісії від 31 травня 2012 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію "Зварник 3 розряду, слюсар з ремонту автомобілів 2 розряд рихтувальників кузовів 3 розряду", реєстраційний номер 47.
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №604216 від 13 жовтня 2023 року ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності, поранення пов'язане із Захистом Батьківщини, дата огляду 05 жовтня 2023 року.
09 листопада 2023 року Управлінням соціального захисту населення Синельниківської РДА ОСОБА_1 видано посвідчення серії НОМЕР_3 , яке підтверджує його право на пільги встановлені особам з ІІ групою інвалідності.
10 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив призначити пенсію відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", надавши документи передбачені діючим законодавством для підтвердження його страхового стажу.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №046850013987 від 15 листопада 2023 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та повідомлено про наступне.
Необхідний страховий стаж, визначений статтею 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб з інвалідністю ІІ групи віком від 29 років до досягнення особою 31 року включно становить 4 роки.
Страховий стаж особи становить 1 рік 3 місяці 28 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.
Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату - відсутнє право.
Працює.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України, не перебуває та пенсію не отримує.
Оскільки позивачеві на підставі диплому Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму №43226304 від 31 травня 2012 року не зараховано до страхового стажу період його навчання з 01 вересня 2009 року по 31 травня 2012 року, ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046850013987 від 15.11.2023 року, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Згідно зі статтею 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж, необхідний для призначення пенсії по інвалідності, особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією:
до досягнення особою 23 років включно - 2 роки;
від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 3 роки;
від 27 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;
від 32 років і старших - 5 років.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, що до страхового стажу ОСОБА_1 , який необхідний для призначення пенсії по інвалідності, не зараховано період його навчання на підставі диплому Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму №43226304 від 31 травня 2012 року з 01 вересня 2009 року по 31 травня 2012 року.
Щодо зарахування до страхового стажу роботи позивача періоду навчання, суд зазначає наступне.
Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року, з наступними змінами і доповненнями, а саме частина 1 статті 38 "Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти", обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
За положенням статті 3 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.
Відповідно до статті 5 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.
Згідно з частиною 4 статті 19 вказаного Закону, професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов'язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 на підставі диплому Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму №43226304 від 31 травня 2012 року протиправно не зараховано до страхового стажу період його навчання з 01 вересня 2009 року по 31 травня 2012 року.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 №046850013987 від 15.11.2023 року, і як наслідок, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу, який дає право на пенсію по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період його навчання з 01 вересня 2009 року по 31 травня 2012 року на підставі диплому Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму №43226304 від 31 травня 2012 року.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію відповідно до статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Як вбачається з матеріалів справи, спір стосується наслідків розгляду відповідачами заяви позивача від 10.11.2023 року про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у вигляді рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.11.2023 року №046850013987.
При цьому, судом зроблено висновок про протиправність відмови відповідача-2 в зарахуванні спірного періоду роботи позивача до його страхового стажу, що надає право на призначення пенсії по інвалідності.
В той же час суд зазначає, що обрахунок стажу, що враховується при призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Оскільки відповідачем-2 відмовлено позивачеві в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України №1058-ІV, що встановлено судом, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.11.2023 року про призначення йому пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованого страхового стажу з 01 вересня 2009 року по 31 травня 2012 року на підставі диплому Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму №43226304 від 31 травня 2012 року.
Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення в спірних правовідносинах.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією АТ "Комінбанк" №ПН786 від 26 грудня 2023 року.
А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 800,00 грн. (вісімсот гривень нуль копійок).
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №046850013987 від 15.11.2023 року про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу, який дає право на пенсію по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", період його навчання з 01 вересня 2009 року по 31 травня 2012 року на підставі диплому Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму №43226304 від 31 травня 2012 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 10.11.2023 року про призначення йому пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованого страхового стажу з 01 вересня 2009 року по 31 травня 2012 року на підставі диплому Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму №43226304 від 31 травня 2012 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 800,00 грн. (вісімсот гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник