Справа № 553/2267/23 Номер провадження 11-кп/814/973/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
20 березня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
з участю: прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7 ( відеоконференція)
та його захисника адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 06 жовтня 2023 року, -
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 06 жовтня 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Барвінкове Харківської області, громадянина України , освіта професійно-технічна, згідно ст. 89 КК України несудимого,
- засудженого вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 08 липня 2019 року за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років позбаівлення волі з конфіскацією всього особистого майна,
відмовлено у задоволенні подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№ 64)» про умовно-дострокове звільнення засудженого.
Мотивуючи прийняте рішення суд зазначив, що у поведінці ОСОБА_7 спостерігаються позитивні тенденції та останній стає на шлях виправлення, отримав спеціальність, працевлаштований на виробництві установи, однак за увесь час відбування покарання поведінка засудженого не була стабільною та послідовною.
На даний час неможливо переконливо стверджувати, що засуджений досяг необхідного ступеню виправлення, а лише можливо констатувати, що відбулися позитивні зміни в поведінці засудженого.
Вчинення порушення режиму на початку 2023 року свідчить про відсутність позитивних змін в поведінці засудженого.
Наявність заохочень, зокрема 14.08.2023, хоча і вказує на позитивні зміни у поведінці засудженого та може свідчити лише про те, що він стає на шлях виправлення, однак є недостатнім для висновку про його остаточне виправлення та не можуть слугувати доказом того, що засуджений став на шлях виправлення та заслуговує на застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала
В апеляційній скарзі захисник засудженого просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою задовольнити подання виправної колонії та звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання умовно достроково.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що розглядаючи подання суд належним чином не врахував всі обставини кримінального провадження та прийшов до помилкового висновку про те, що засуджений не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання.
Два стягнення, які застосовані до ОСОБА_7 погашені, натомість він має 9 заохочень, що свідчить про те, що ОСОБА_7 виправився і мету покарання досягнуто.
З початку відбування покарання в Державній установі «Полтавська виправна колонія (№ 64)» ОСОБА_7 працевлаштований на виробництві в бригаді по пошиву одягу, до праці та до виконання покладених обов'язків ставиться сумлінно, з поставленими завданнями справляється. За час відбування покарання реалізував програму диференційного виховного впливу «Професія», приймає участь у програмі «Правова просвіта», відвідує лекції правового характеру. Отримав спеціальність сантехніка в Полтавському навчальному центрі (№64) при установі. Відповідно до квитанції від 05.10.2023 року ОСОБА_7 сплатив 3 895,20 грн. за процесуальні витрати на виконання вироку Балаклійського районного суду Харківської області від 08.07.2019 року та виконавчий збір.
Тобто ці всі вищевикладені факти характеризують засудженого тільки з позитивної сторони, свідчать про його виправлення
Засуджений ОСОБА_7 свою вину визнає, щиро розкаюється в заподіяному, має намір розпочати нове життя, працювати, займатися волонтерською діяльністю, проживати з бабусею та батьком, допомагати матеріально, фізично та морально своїй сімї, а саме допомагати своєму батькові, який має поганий стан здоров'я та встановлену інвалідність.
Позиція учасників провадження.
Засуджений та його захисник підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити.
Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши засудженого та захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора про законність ухвали суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводим апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника в інтересах засудженого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника в інтересах засудженого ОСОБА_7 про необґрунтовану відмову суду у застосуванні щодо неї умовно-достроково звільнення від відбування покарання, суд вважає їх такими, що заслуговують на увагу виходячи з наступного.
Згідно ст.ст.50,65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироку суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В силу ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та після фактичного відбуття ним призначеної судом частини строку покарання, яка визначена у ч.3 ст.81 КК України.
Отже, зі змісту наведених положень закону видно, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково від відбування покарання є не лише формальний сплив певного строку покарання, а й факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення особи засудженого, а умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Як встановлено, ОСОБА_7 засудженого вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 08 липня 2019 року за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Початок строку відбуття покарання 14.05.2018, кінець строку 14.05.2025 року.
Згідно подання, характеристики та матеріалів особової справи, ОСОБА_7 в місцях позбавлення волі знаходиться з 14.05.2018. За період перебування у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» характеризувався негативно. Мав одне стягнення 13.01.2020, заохочень не мав, до праці не залучався.
З 10.07.2020 по теперішній час відбуває покарання в ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)». За час відбування покарання характеризується задовільно, заохочувався дев'ять разів (15.12.2020, 15.06.2021, 17.09.2021, 15.12.2021, 15.03.2022, 15.06.2022, 15.09.2022, 15.12.2022, 14.08.2023) оголошенням подяки за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правил внутрішнього розпорядку, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці. За допущені порушення установленого порядку відбування покарання 2 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності: 13.01.2020 поміщений на шість діб до карцеру за перешкоджання проведення особистого обшуку; 27.01.2023 догана за невиконання команди «відбій», стягнення погашені у встановленому законом порядку.
Згідно виписки із медичної картки ОСОБА_7 № 537 від 28.07.2023 на обліку в медичній частині № 64 не перебуває, стан здоров'я задовільний, за час перебування в установі на стаціонарному лікуванні в медичній частині не перебував, в лікувальних закладах ДКВС не лікувався, групи інвалідності не має, працездатний.
На виробництві працевлаштований в бригаді по пошиву одягу, до праці та до виконання покладених обов'язків ставиться сумлінно, з поставленими завданнями справляється. За час відбування покарання реалізував програму диференційного виховного впливу «Професія», приймає участь у програмі «Правова просвіта», відвідує лекції правового характеру, інформаційні години.
Отримав спеціальність «сантехніка» в Полтавському навчальному центрі (№64) при установі. Згідно ст. 118 КВК України залучається до виконання робіт з благоустрою установи та відділення, до виконання робіт відноситься сумлінно. Утримує у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд. Роботи із самообслуговування виконує самостійно, має достатній рівень необхідних навичок. Підтримує стосунки з батьками, сестрою, бабусею та сестрою, які позитивно впливають на засудженого.
Термін застосування умовно-дострокового звільнення від покарання згідно ст. 81 КК України за відбуттям призначеного строку покарання, а саме, не раніше 14.08.2023. Рішенням комісії виправної колонії від 16.08.2023 вирішено направити подання до Ленінського районного суду м. Полтави щодо застосування до засудженого умовно-дострокове звільнення.
Згідно з вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 08.07.2019 провину у скоєному злочині визнав повністю. За вироком стягненню підлягали процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 3432, 00 грн.
Згідно копії квитанції від 05.10.2023, яка була надана захисником засудженого в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_7 05 жовтня 2023 року сплатив 3895,20 грн., а саме процесуальні витрати на виконання вироку Балаклійського районного суду Харківської області від 08.07.2019 та виконавчий збір.
Ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як середній.
Ретельно вивчивши матеріали подання та особову справу засудженого ОСОБА_7 , апеляційний суд дійшов переконання, що за весь період відбування покарання засуджений характеризується позитивно, як особа, що в цілому дотримується норм, які визначають порядок та умови виконання покарання; вину у скоєному злочині визнає; на профілактичному обліку не перебуває, вміє контролювати своє мислення, неконфліктний, отримав професію, проходив навчання, залучається до виконання робіт з благоустрою установи та відділення, до виконання робіт відноситься сумлінно працевлаштований на установі, до виконання поставлених завдань ставиться сумлінно, два рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, останній раз 27.01.2023 року, стягнення погашені. Заохочувався 9 разів , останній раз 14.08.2023 року.
При цьому колегія суддів зауважує, що враховуючи кількість заохочень засудженого протягом усього періоду відбуття покарання та його позитивної характеристики, наявність лише двох стягнень, є незначним відхиленням від належної поведінки, та з урахуванням усіх даних у сукупності, ставлення до злочину, каяття, підтримання соціальних зав'язків з рідними, добросовісного ставлення до праці, не може розцінюватися як підстава для відмови в застосування умовно-дострокового звільнення щодо засудженого.
На переконання апеляційного суду суд першої інстанції зазначеним вище обставинам у їх сукупності належної оцінки не дав, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_7 від подальшого відбування покарання.
Посилання суду, що ОСОБА_7 лише стає на шлях виправлення, а тому не заслуговує на умовно-дострокове звільнення не грунтується на матеріалах справи.
Так з матеріалів справи вбачаться, що подання подано в.о. начальника установи відбування покарання на підставі висновку комісії виправної колонії про доведення засудженим ОСОБА_7 свого виправлення, а тому колегія суддів вважає, що засуджений під час відбування покарання своє сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, а тому підлягає умовно-достроковому звільненню від подальшого відбуття покарання на невідбутий строк.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про умовно дострокове звільнення ОСОБА_7 на невідбуту частину покарання.
Керуючись ст. ст.376, 405,407,419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 06 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_7 скасувати.
Постановити нову ухвалу.
Подання в.о. начальника Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 задовольнити.
ОСОБА_7 звільнити умовно-достроково від відбуття основного покарання призначеного вироком Балаклійського районного суду Харківської області області від 08 липня 2019 року року на невідбуту частину покарання строком 1 рік 1 місяць 23 дні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4