Справа № 761/42154/23
Провадження № 2/761/4295/2024
21 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Габунії М.Г.,
за участі:
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, -
15 листопада 2023 року до суду надійшла вказана позовна заява.
Позивач просить розірвати шлюб з відповідачем посилаючись на те, що п'ять років тому ОСОБА_3 захворіла та на момент звернення до суду з позовом не підводиться з ліжка. Так як ОСОБА_3 хворіє психічною хворобою, ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визнання ОСОБА_3 недієздатною. Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва було визнано недієздатною ОСОБА_3 та ОСОБА_1 призначена опікуном.
Як зазначає позивач, з моменту захворювання ОСОБА_3 відповідач всіляко ігнорує свої обов'язки чоловіка, який зобов'язаний піклуватися про дружину, не відвідує її, не надає будь-яку допомогу, не цікавиться її станом здоров'я. Спільного господарства ОСОБА_3 та відповідач не ведуть, а тому на думку позивача є всі підстави для розірвання шлюбу.
В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги до суду не направив.
У відповідності до положень ст.223 ЦПК України суд ухвалив про подальший розгляд справи у відсутність відповідача.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши позивача та її представника, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що сторони знаходяться у шлюбі з 20 лютого 1998 року, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківського району м.Києва, про що складено актовий запис №108.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 01.08.2023 року (справа №761/82/23) визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 - недієздатною та встановлено опіку над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Призначено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 - опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення набрало законної сили.
Як встановлено в судовому засіданні, подружжя не веде спільне господарство та не підтримують сімейно-шлюбні стосунки.
Так, згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частина 3 та 4 статті 56 СК України визначає, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 105 СК України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 СК України.
Стаття 112 СК України визначає, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частина 5 статті 110 СК України визначає, що опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.
Частина 1 статті 75 СК України визначає, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Під час слухання справи ОСОБА_1 повідомила, що з моменту хвороби ОСОБА_3 відповідач, як її чоловік, не цікавиться її станом здоров'я, не провідує, не надає будь-якої допомоги.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи що позивач, як опікун ОСОБА_3 бажає розірвати шлюб, що в інтересах ОСОБА_3 , а подальше його збереження буде суперечити інтересам ОСОБА_3 , суд вважає неможливим подальше збереження сім'ї і приймає рішення про розірвання шлюбу.
Керуючись ст. ст. 21, 24, 105, 110-112 СК України, ст.ст. 77-83, 89, 95, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 20 лютого 1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківського району м.Києва за актовим записом №108 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_3 - розірвати.
Після реєстрації розірвання шлюбу прізвище позивача залишити " ОСОБА_6 ".
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.Г.Притула