Провадження № 3/734/14/24 Справа № 734/2825/23
іменем України
22 березня 2024 року смт Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Івангюк Т.І., за участі секретаря судових засідань Ієвлевої О.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Бредюка А.М., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , санітарного інструктора, проживаючого за адресою, АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
19.06.2023 о 10 год. 30 хв. на 98 кілометрі автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі М01 в с.Кіпті Чернігівського району Чернігівської області водій ОСОБА_1 транспортним засобом КІА д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, поведінка, яка не відповідає обстановці. Огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога водій проходити відмовився на місці у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому адміністративному правопорушення не визнав та показав, що 19.06.2023 о 10 год. 30 хв. його зупинили працівники поліції на посту в с.Кіпті. Він був після добового наряду. Під час спілкування останні почали на нього психологічно тиснути, запитуючи чи вживає він заборонені речовини. При цьому сказали, що у нього бліде обличчя, тремтять руки, чого насправді не було. Після цього працівники поліції запропонували йому проїхати в м.Чернігів для проходження медичного огляду, на що він відмовився, оскільки було далеко їхати та погодився пройти огляд в найближчій лікарні в смт.Козелець. Наркотичні засоби він не вживає, але цього дня курив якусь речовину.
Захисник у судовому засіданні просив закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що подав письмове клопотання. Вимоги захисника зводяться до того, що після зупинки автомобіля ОСОБА_1 працівники поліції жодної ознаки сп'яніння не називають, а в подальшому в ході спілкування змушують його визнати факт вживання наркотичних засобів. Після того як ОСОБА_2 заперечив вживання наркотичних засобів, то працівники поліції питають «коли останній раз балувався та чи готовий пройти огляд». При цьому жодної підстави для проходження огляду немає, оскільки ознак сп'яніння працівником названо не було. В подальшому працівник поліції здійснюючи психологічний тиск на ОСОБА_2 питає «Чи є при собі заборонені речі, говори чесно. Якщо знайду буде зовсім по другому». Дана обставина вказує на те що працівники поліції намагаються схилити останнього щоб він повідомив про вживання чого-небудь або наявності заборонених речей. ОСОБА_2 починає нервувати і працівник поліції каже не нервуй все нормально. Після цього порушуючи Конституційні принципи та засади особи, щодо самовикриття та відмови від дачі показань, а саме ст. 63 Конституції України примушують ОСОБА_1 відповідати на запитання. При цьому поліцейські не повідомляють ОСОБА_1 що ведеться відеофіксація. Після цього, ОСОБА_2 під психологічним тиском погоджується, що він курив «коноплю». При цьому жодних ознак сп'яніння, які зазначені в протоколі останній не має і вони є надуманими працівниками поліції і написані навмисно для того щоб звинуватити у адміністративному правопорушенні.
На відеозаписі долученому до матеріалів тремтіння пальців рук ОСОБА_2 не має. Останній має звичайне обличчя, а така ознака як поведінка яка не відповідає обстановці є надуманою, оскільки останній просто хвилювався, що підтверджується тим, що працівники поліції заспокоювали його і казали не хвилюйся. Вказані ознаки наркотичного сп'яніння мають бути очевидними, а не удаваними як у даному випадку. Також працівники поліції продовжуючи розмову схиляють до відмови ОСОБА_2 від проходження огляду при цьому повідомляють, що останнього поставлять на облік, якщо щось буде виявлено у нього в аналізах. Також працівники поліції пропонують їхати для проходження огляду саме в м. Чернігів, хоча ОСОБА_2 проживає в м. Ніжин та їхав в той день додому після чергування. ОСОБА_2 починає нервувати, а працівники поліції продовжуючи психологічний тиск примушують останнього відмовитися. Протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції не можуть бути визнані належним доказом поданій справі в розумінні поліції не можуть бути належними доказами в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійним, беззаперечними доказами. Матеріали адміністративної справи об'єктивно мають обставини, які викликають сумніви в частині обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення. Таким чином, захисник вважає, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення в зв'язку з допущеними вище порушеннями.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
В той же час, ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Зокрема, як вбачається з ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 267687 від 19.06.2023, із змісту якого вбачається, що 19.06.2023 о 10 год. 30 хв. на 98 кілометрі автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі М01 в с.Кіпті Чернігівського району Чернігівської області водій ОСОБА_1 транспортним засобом КІА д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, поведінка, яка не відповідає обстановці. Огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога водій проходити відмовився на місці у присутності двох свідків;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.06.2023 до ЧОПНЛ, відповідно до якого у ОСОБА_1 було виявлено ознаки сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, поведінка, яка не відповідає обстановці;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , із змісту яких виходить, що 19.06.2023 близько 10:00 на автодорозі Київ-Чернігів-Нові Яриловичі М01 с.Кіпті, 98 км. вони були запрошені працівниками поліції в якості сідків. В їх присутності поліцейський запропонував гр. ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря нарколога на стан сп'яніння, на що останній відмовився в їх присутності;
- переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, із якого вбачається, як працівники поліції зупиняють автомобіль марки КІА під керуванням ОСОБА_1 та перевіряють у останнього документи. На питання, чи вживав наркотичні засоби відповів, що вживав шляхом паління три години потому. Після цього дістав з кишені пакетик та повідомив, що у ньому залишки марихуани, яке спробував вперше. Після цього працівники поліції, оголосивши ознаки наркотичного сп'яніння, ставлять вимогу ОСОБА_1 пройти медичний огляд у лікаря нарколога та роз'яснюють наслідки відмови. На цю вимогу, ОСОБА_1 у присутності двох свідків відмовляється. Після цього, ОСОБА_1 заявляє, що погоджується пройти огляд у лікарні в смт.Козелець. Працівники поліції йому повідомляють, що в смт.Козелець огляд не проводять, тому пропонують їхати в м.Чернігів. ОСОБА_1 на місці вагається їхати чи ні. Спочатку відмовляється, потім погоджується. Після прибуття на пост командира ОСОБА_1 , останній у присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
При цьому суд констатує, що на вимогу працівників поліції, які виявили ознаки алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 мав виконувати передбачені законом вимоги поліцейського щодо огляду на стан сп'яніння, але відмовився від виконання такої вимоги.
Таке прямо передбачено п.2.5 ПДР України та абз. 3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов'язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп'яніння.
З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак таких дій не вчинив.
Під час розгляду справи судом з'ясовано обставини вчиненого правопорушення на підставі зібраних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч. Зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин стороною захисту не надано.
Матеріали справи свідчать про те, що поліцейським було дотримано вимоги закону, які регламентують процедуру проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також фіксацію відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №267687 від 19.06.2023 відповідає вимогам ст.256 КУпАП та містить дату і місце його складання, посаду, прізвище, ім'я та по батькові особа, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Доводи, які викладені захисником у клопотанні про закриття провадження про те, що працівниками поліції на ОСОБА_1 здійснювався психологічний тиск та те, що у останнього були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються дослідженими доказами. Із переглянутого відео вбачається, що ОСОБА_1 на питання працівника поліції добровільно, без будь-якого психологічного тиску, заявив, що вживав наркотичний засіб - канабіс близько трьох годин тому. При цьому добровільно видав предмет, схожий на люльку, пояснивши, що за допомогою його вживав наркотичну речовину. Також у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт примушення ОСОБА_1 під психологічним тиском відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння. Інші доводи сторони захисту не є визначальними при встановленні вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Істотних порушень з боку працівників поліції судом не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що сукупність вищевказаних доказів підтверджує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Відповідно ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Дотримуючись вищевказаних вимог чинного законодавства суддя, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, дійшов висновку про призначення безальтернативного адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 27, 40-1, ч. 1 ст. 130, 266, 283, 284, 287 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави грошові кошти в розмірі 605 грн. 60 коп. судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області протягом десяти днів із моменту її винесення.
Суддя