г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 197/673/23
Номер провадження 3-зв/213/1/24
22 березня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши заяву про самовідвід судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренка В.В. у справі №197/673/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
22.03.2024 до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-7 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2024 року справу передано головуючому судді Мазуренку Вячеславу Вадимовичу.
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренко В.В. заявив самовідвід у даній справі, який мотивовано тим, що він брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування №42023042060000040 (справа 213/1947/23), як слідчий суддя, та саме за доказами, отриманими в рамках даного кримінального провадження, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у справі 197/673/23. Під час досудового розслідування, при вирішенні клопотань слідчого, прокурора (справа 213/1947/23), він досліджував додані до клопотань матеріали досудового розслідування і приймав рішення за клопотаннями, давав оцінку наданим доказам для вирішення клопотань. Матеріали, які додавались до клопотань слідчого, прокурора, а також отримані докази за ухвалами слідчих суддів покладено в основу доказування по даній справі.У зв'язку з зазначеним, вважає за необхідне заявити самовідвід від участі у розгляді даної справи.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України. Однак чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають можливість заявити відвід/самовідвід судді та порядку розгляду заяви про відвід/самовідвід.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом... Наявність безсторонності визначається у тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у учасників процесу у його безсторонності та неупередженості.
ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).
З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що, у свою чергу, надає можливість застосувати аналогію закону при вирішенні питання про відвід (самовідвід) судді, тобто застосувати у межах своєї компетенції норми іншого закону, зокрема положень КПК, які регламентують подібні відносини.
Норми Кримінального процесуального кодексу України передбачають підстави, за яких може бути заявлено відвід судді, який бере участь у кримінальному провадженні. А тому в даному випадку слід застосовувати аналогію закону та застосувати норми КПК України при розгляді заяви про самовідвід судді у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, прийнятого у тому числі і у відповідності до Бангалорських принципів поведінки суддів, затвердженого ХІ черговим зїздом суддів України 22.02.2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним обєктивного рішення у справі.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо існують обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
У статті 75 КПК України визначений виключний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, в тому числі за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 р. «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Крім цього, закон покладає на суддю процесуальний обов'язок заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75-76 КПК України.
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи, що суддя Мазуренко В.В. брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування №42023042060000040 (справа 213/1947/23), як слідчий суддя, та саме за доказами, отриманими в рамках даного кримінального провадження було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 172-7 КУпАП у справі 197/673/23, вважаю, що наведене може викликати у стороннього спостерігача сумніви у неупередженості судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про самовідвід.
Керуючись ст. 75, 80, 81 КПК України, ст. 7, 245, 246, 283, 294 КУпАП,
Заяву судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренка В.В. про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренка В.В. від розгляду справи про адміністративні правопорушення №197/673/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Передати матеріали справи до канцелярії Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.В.Попов.