Справа №:755/7445/23
Провадження №: 1-кс/755/604/24
"11" березня 2024 р. Слідча суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Дніпровського районного суду міста Києва скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 від 31 серпня 2023 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040001877 від 23 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся із скаргою на постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 від 31 серпня 2023 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040001877 від 23 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що у провадженні СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12023100040001877 від 23 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, потерпілою по справі є ОСОБА_4 . Слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 31 серпня 2023 року винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12023100040001877 від 23 травня 2023 року у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Скаржник стверджує, що постанова слідчого є незаконною та необґрунтованою, а саме:
слідчий прийшов до висновку, що у діях водія ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, оскільки він не міг уникнути наїзду на пішохода у даній дорожньо-транспортній ситуації. Потерпіла ОСОБА_4 , внаслідок отриманих травм, обставин ДТП не пам'ятає, та пояснити нічого щодо обставин ДТП не може. За таких умов потрібно було б органу досудового слідства максимально ретельно підійти до аналізу пояснень водія, який є другим учасником цієї пригоди. Тим більше, що наїзд стався саме на нерегульованому пішохідному переході, що під сумнів не ставиться. Слідчим цього не зроблено, а до показань ОСОБА_7 він підійшов абсолютно некритично. Як видно з тексту постанови, також перед експертом не ставилося питань щодо перевірки технічної спроможності вказаних показань. Інших доказів практично також не досліджено, так, очевидців ДТП не встановлено, до віднайдення записів з камер спостереження також не докладено зусиль. Так, у тексті постанови слідчий посилається на показання ОСОБА_7 , відповідно до яких, він у день ДТП, близько 18 години, рухався на автомобілі «Фольксваген Транспортер» по вул. Є.Сверстюка у м. Києві у крайній лівій смузі руху, з боку просп. Соборності в бік станції метро «Лівобережна», швидкість була близько 40 км/год. У кожному напрямку по цій вулиці по три смуги руху. Були погані погодні умови, йшов дощ зі снігом. Проїзна частина була мокра брудна зі снігом. У крайній правій смузі руху були припарковані автомобілі. Він наближався до нерегульованого на той час пішохідного переходу. Попереду нього рухався автомобіль, схожий на джип, чорного кольору. Відстань між передньою частиною його автомобіля та задньою частиною цього автомобіля складала приблизно 1,5 м. Автомобіль, що рухався попереду, схожий на джип, став несподівано для нього повертати праворуч, щоб об'їхати перешкоду, у той час він помітив пішохода, що переходив дорогу по пішохідному переходу справа наліво за ходом руху його автомобіля, він застосував екстрене гальмування та мабуть інтуїтивно повернув кермо ліворуч, але цього виявилося недостатньо і стався наїзд на пішохода. Також ОСОБА_7 повідомив, що при наближенні до переходу знизив швидкість до 30 км/год. Також він повідомив, що пішохода виявив на відстані 7-8 метрів. Подальші показання в основному стосуються подій, що відбувалися після ДТП. Вказані показання, очевидно, є технічно неспроможними. По-перше, у такому випадку момент виникнення небезпеки для руху вказується - з моменту виходу пішохода на пішохідний перехід, у відповідності до довідкової літератури, яку використовують експерти-автотехніки (напр. ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ін. Експертний аналіз дорожньо-транспортних пригод. К. - 1995р.). Навіть, якщо припустити, що припаркований автомобіль частково затуляв оглядовість, хоча у такому випадку слід було б встановити його місцезнаходження, а за відсутності таких даних вважати показання свідка неправдивими, то й у цьому випадку він мав виявити пішохода не пізніше виходу на другу смугу руху (коли сам рухався у третій). При цьому слід зауважити, що «Фольксваген Транспортер» - це мікроавтобус, у якому місце водія розташовано досить високо, що сприяє оглядовості. Вказані обставини мали бути перевірені шляхом проведення слідчого експерименту. Далі, показання водія щодо виявлення пішохода на відстані 7-8 м та застосування екстреного гальмування із маневруванням, також видаються технічно неспроможними, оскільки на такій швидкості за час реакції водія (1 секунда відповідно до довідкової літератури, джерело те саме), автомобіль подолав би більшу відстань, ніж до пішохода, тому водій просто не встиг би вжити зазначених заходів. Сам факт існування автомобіля чорного кольору, схожого на джип, також не перевірено. Але знов таки, якщо пішохід рухався з правого боку, то, враховуючи цю відстань виявлення пішохода, напрямок руху пішохода, у такому випадку наїзд раніше за ОСОБА_7 скоїв би вказаний автомобіль, який нібито рухався перед ОСОБА_7 . Таким чином, якщо виходити з викладеного слідчим висновку експертизи, то по-перше, очевидно, що було завдано у вихідних даних запізнілий момент виникнення небезпеки, при тому, що, як було вказано вище, у такому випадку момент виникнення небезпеки є момент виходу пішохода на пішохідний перехід. По-друге, не проводився слідчий експеримент для уточнення вихідних даних, а також експерту не ставилося питання щодо того, чи є показання ОСОБА_7 технічно спроможними, оскільки, якщо ні, то керуватися ними взагалі не можна, а у цьому існують великі сумніви. При цьому потерпіла отримала тілесні ушкодження, рухаючись нерегульованим пішохідним переходом, без власної вини, без порушення ПДР зі свого боку, питання про відшкодування шкоди також не вирішено. За таких умов, та, за відсутності порушень ПДР з боку потерпілої, закриття кримінального провадження за вказаною підставою видається неправомірним, необґрунтованим та невідповідним обставинам справи.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 повністю підтримав свою скаргу та просив її задовольнити з підстав викладених у скарзі.
Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги адвоката ОСОБА_3 , посилаючись на те, що адвокат ОСОБА_3 був з самого початку досудового розслідування представником потерпілої, однак, ним не надавались клопотання щодо з'ясування обставин справи. Досудове розслідування проводилось на власне переконання слідчого, проведено усі необхідні дії, отримано висновок експерта. Потерпіла не ознайомлювалась з висновками експертизи, не оскаржувала їх. Вважає, що скарга є необґрунтованою та просить відмовити у її задоволенні.
Заслухавши пояснення скаржника адвоката ОСОБА_3 , вислухавши думку прокурора, дослідивши долучені до скарги докази, матеріали кримінального провадження, матеріали за скаргою слідча суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватись після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленими матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого та прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Під час розгляду скарги встановлено, що у провадженні СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12023100040001877 від 23 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, потерпілою по справі є ОСОБА_4 . Слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 31 серпня 2023 року винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12023100040001877 від 23 травня 2023 року у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
У змісті постанови слідчий посилається на покази водія ОСОБА_7 , свідків, які не були очевидцями події, а розповіли тільки про її наслідки, та на висновки експертизи.
Як вбачається з матеріалів, з 16 по 19 грудня 2022 року була проведена перевірка по факту ДТП, зареєстрованого до журналу ЄО №62673 від 16 грудня 2022 року.
У довідці за результатами перевірки, без зазначення дати її винесення, слідчий ОСОБА_10 зазначив, що сталося дорожньо-транспортна пригода учасниками якої були водій ОСОБА_7 та пішохід ОСОБА_4 . Працівники поліції встановили, що водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем, не був уважним, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка рухалася по нерегульованому пішохідному переходу. Внаслідок пригоди, ОСОБА_4 госпіталізовано до медичного закладу.
У той же час, слідчий не вбачав підстав для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
13 січня 2023 року було складено протокол за № НОМЕР_1 про те, що 16 грудня 2022 року о 17 годині 40 хвилин по вул. Сверстюка, 17, водій ОСОБА_7 , керував автомобілем «Фольксваген Транспортер», державний номерний знак НОМЕР_2 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не надав перевагу у русі пішоходу ОСОБА_4 , внаслідок чого здійснив наїзд на неї, чим порушив пункт 18.1 Правил дорожнього руху.
Постановою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 15 березня 2023 року матеріали цього провадження були передані органу досудового розслідування відповідно до вимог ст. 253 КУпАП.
23 травня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за ч.1 ст. 286 КК України.
Як вбачається з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16 грудня 2022 року та долученої до нього схеми місця події, під час огляду не було встановлено та зазначено на схемі місце зіткнення автомобіля та пішохода. На схемі лише зазначено, що на відстані трьох метрів за пішохідним переходом, у крайній ліві смузі руху знаходиться автомобіль, що свідчить про те, що він під час руху не змінював напрямку руху та не вживав заходів для уникнення дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно висновку судово-медичної експертизи 042-1128-2023 від 17 серпня 2023 року, виявлені у потерпілої тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
Під час допиту як свідка 19 липня 2023 року, свідок ОСОБА_7 зазначив, що під час руху у сусідній середній смузі на відстані 1,5 м попереду нього рухався автомобіль «Джип», який несподівано різко повертав направо, щоб об'їхати перешкоду. У цей час він побачив пішохода, який переходив проїзду частину по пішохідному переходу з права на ліво по ходу його руху. Він застосував екстрене гальмування та інтуїтивно повернув кермо ліворуч, однак не зміг уникнути наїзду на пішохода. Пішохода відкинуло попереду автомобіля в районі вказаного переходу.
Фактично при допиті водія не було навіть з його слів встановлено місця зіткнення автомобіля та пішохода, місце де впав пішохід.
Крім того, згідно схеми пригоди та розташування на ній автомобіля, водій напрямку руху не змінював.
Під час допиту як свідок, водій зазначив, що по зустрічній смузі автомобілі не рухалися, у той же час, при написанні пояснень 16 грудня 2022 року він зазначив, що по зустрічній смузі рухалися автомобілі з увімкненим світлом.
08 серпня 2023 року слідчим було проведено слідчий експеримент, за участю слідчого та понятих. Метою проведення якого слідчий зазначив встановлення об'єктивної видимості пішохода в місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Не зрозуміло, які дані використовував слідчий при проведенні цієї дії.
Згідно схеми, на місці події розставили у третій та другій смузі руху автомобілі, прямо відносно напрямку руху. При цьому не зазначено, яка відстань між автомобілями, при тому, що згідно замірів інших об'єктів, ця відстань більше 1,5 метрів, ніж як зазначав водій ОСОБА_7 .. Також, на схемі не визначено місце зіткнення автомобіля та пішохода. При цьому ОСОБА_7 зазначив, що він спочатку бачив, як автомобіль «Джип» об'їжджав перешкоду, а лише потім потерпілого, та і сам змінював напрямок руху свого транспорту. Тобто схема розташування автомобілів не відповідає показам ОСОБА_7 , на які постійно посилається слідчий, та іншим зібраним доказам. Також незрозумілий за цих обставин і висновок слідчого.
З урахуванням того, що потерпіла не надавала показів, місце вчинення ДТП не встановлено, не встановлено момент виникнення небезпеки для руху водія, відсутні докази на підтвердження перебування на місці події іншого автомобіля, розбіжність у показах щодо освітлення та зустрічного транспорту, - слідчий за основу приймає суперечливі покази водія і не ставить перед спеціалістом завдання перевірити їх на технічну спроможність.
При цьому зазначаючи в постанові параметри та питання для експерта, слідчий не визначає момент виникнення небезпеки для водія та не просить його встановити. Також відсутні обґрунтування того, чому слідчий не визначає моментом виникнення небезпеки для водія момент виходу пішохода на нерегульований пішохідний перехід.
Фактично, за два роки слідчими не вжито заходів для повного, всебічного та неупередженого розслідування цього кримінального провадження та встановлення особи, винної у порушенні правил дорожнього руху, які призвели до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, наслідком якої стало отримання пішоходом тілесних ушкоджень та пошкодження автомобіля.
Разом з тим, при винесенні оскаржуваної постанови слідчий не послався на жодну обставину, встановлену ним під час досудового слідства, а лише переписав зміст суперечливих показів водія та свідків, які не були очевидцями події.
Практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування… має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини… або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі " ОСОБА_11 проти України", "Мута проти України", "Карабет та інші проти України").
Враховуючи вищевикладене, те, що обставини, вчинення дорожньо-транспортної пригоди, не в повній мірі стали предметом контролю слідчого при проведенні досудового розслідування, оскільки постанова слідчого про закриття кримінального провадження вказаним нормам КПК України не відповідає, являється по суті невмотивованою, оскільки її зміст не відповідає фактичним обставинам справи, у ній не надано обґрунтовані відповіді на питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
За таких обставин визнати досудове розслідування всебічним, повним та ефективним, а прийняте за його результатами рішення про закриття кримінального провадження законним та обґрунтованим не надається можливим, у зв'язку з чим постанова слідчого про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню, а скарга - задоволенню.
При новому розслідуванні належить провести необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність складу (події) злочину, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.
На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 303-307, 309 КПК України, слідча суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 від 31 серпня 2023 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040001877 від 23 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 від 31 серпня 2023 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040001877 від 23 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - скасувати.
Матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040001877 від 23 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України направити до Дніпровського УП ГУНП в м. Києві для проведення досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1