Справа № 752/4396/24
Провадження №: 3/752/2658/24
22 березня 2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Києві, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер не відомий, працює водієм таксі, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
встановив:
відповідно до протоколу серії ААД №730502 від 21.02.2024 року, ОСОБА_2 21.02.2024 року о 15 годині 50 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 17, повторно протягом року відповідно до постанови ЕАТ №8129308, керував транспортним засобом «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , немаючи права керування, чим порушив п. 2.1.а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_2 в судовому засіданні вину не визнав. Вказав, що є громадянином Туркменістану та має посвідчення водія, яке видано в Туркменістані. Вказав, що знає, що він має право керувати транспортними засобами в Україні зі своїм посвідченням водія, оскільки має посвідку на тимчасове проживання в Україні, а тому, вважає, що протокол на нього складено безпідставно. На підтвердження своєї позиції надав копію посвідки на тимчасове проживання в Україні та копію посвідчення водія видане в Туркменістані.
Дослідивши матеріали, вважаю, що провадження по справі про притягнення ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Віденською Конвенцією про дорожній рух від 8.11.1968 року, до дії якої Туркменістан приєднався 14.06.1993 року, з метою полегшення міжнародного дорожнього руху та підвищення безпечності на дорогах, було погоджено одноманітність правил дорожнього руху у країнах-учасниках даної Конвенції.
З пункту «і» частини 2 статті 41 Конвенції вбачається, що Договірні сторони визнають будь-яке національне посвідчення водія, що відповідає приписам додатку «6» до цієї Конвенції, дійсним на своїй території для керування транспортним засобом, що відповідає категорії або категоріям транспортних засобів, на керування якими видані посвідчення, за умови, що зазначені посвідчення є дійсними та що вони видані іншою Договірною стороною або одним з її територіальних підрозділів або об'єднанням, уповноваженим на те цією Договірною стороною.
Додаток «6» Конвенції з положеннями, що застосовуються з 29.03.2011 року визначає вимоги до національних посвідчень водія країн-учасників Конвенції.
Відповідно до пункту 30 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340, особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія та посвідчення водія іноземної держави, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту, або у разі наявності посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином Туркменістану та має посвідку на тимчасове проживання в Україні, яка дійсна до 30.08.2024 року.
Так, з наданого ОСОБА_5 посвідчення водія серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 має право водіння категорії «А», «В», «С». Вказане посвідчення дійсне до 04.04.2028 видане республікою Туркменістан і записи в ньому продубльовані літерами латинського алфавіту.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Враховуючи вищевикладене, а саме те, що ОСОБА_2 має посвідку на тимчасове проживання в Україні і має посвідчення водія іноземної держави (Туркменістану), яке надає йому право керування відповідним транспортним засобом в України, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тому провадження відносно нього на підставі вказаного протоколу слід закрити.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з моменту винесення.
Суддя Г.В. Бондаренко