233 № 233/1618/24
про арешт майна
22 березня 2024 року м. Костянтинівка
Слідчий суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052380000112 від 19 березня 2024 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
21 березня 2024 року слідчий у кримінальному провадженні звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, яке вилучене під час огляду речей 19 березня 2024 року, а саме на мобільний телефон торгівельної марки «HUAWEI» який належить ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом обмеження права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 19 березня 2024 року до чергової частини ВП 2 (м. Костянтинівка) Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення о/у СКП ОСОБА_5 про надходження оперативної інформації про те, що гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 зберігає особливо небезпечну психотропну речовину з метою збуту.
Даний факт зареєстрований у журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про скоєння кримінальних правопорушень та інші події за № 2223 від 19.03.2024.
20 березня 2024 року в період часу з 10 годин 05 хвилин до 10 годин 45 хвилин, у приміщенні службового кабінету № 209 ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 проведено огляд, під час якого у громадянина ОСОБА_4 вилучено: мобільний телефон марки «HUAWEI» imei 1: НОМЕР_1 imei 2: НОМЕР_2 з вставленою сім карткою з номером телефону НОМЕР_3 .
Вказаний мобільний телефон вилучено до відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області та постановою слідчого від 20 березня 2024 року визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню.
Слідчий вважає, що наявні всі підстави вважати, що вилучене під час огляду майно, є речовим доказом по кримінальному провадженню, тобто є матеріальним об'єктом, який містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також можуть містити інші відомості, які можуть в подальшому бути доказами під час досудового розслідування та судового розгляду, оскільки в мобільному телефоні може міститись інформація про переписку між замовником наркотичної речовини та Телеграм ботом, а також відомості про оплату наркотичної речовини у зв'язку з чим слідчий просить накласти арешт шляхом обмеження відчуження, розпорядження та користування на майно.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, про дату та час розгляду клопотання повідомлені належним чином, направили на адресу суду заяву в якій просили клопотання розглянути без їх участі, наполягали на його задоволенні.
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, надав на адресу суду заяву з проханням розглядати клопотання без його участі, проти його задоволення не заперечував.
Перевіривши надані матеріали клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подано клопотання, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов наступного.
Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, за даної внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За змістом ст. 173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу) ; 5 розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Під час вирішення справи по заявленому клопотанню слідчим суддею враховані вищевказані вимоги.
Так, слідчим суддею встановлено, що 20 березня 2024 року в період часу з 10 годин 05 хвилин до 10 годин 45 хвилин, у приміщенні службового кабінету № 209 ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, розташованого за адресою: Донецька область, Краматорський р-н, м. Костянтинівка, пр. Ломоносова 125 проведено огляд речей затриманого за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України громадянина ОСОБА_4 , під час якого у останнього вилучено: мобільний телефон марки «HUAWEI» imei 1: НОМЕР_1 imei 2: НОМЕР_2 з вставленою сім карткою з номером телефону НОМЕР_3 . Вказаний мобільний телефон вилучений до відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області та постановою слідчого визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню.
Вилучений у даному кримінальному провадженні мобільний телефон, виявлений під час огляду місця події відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України для речових доказів, а саме - може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Цей речовий доказ має істотне значення для досудового розслідування вказаного кримінального провадження, обставини вчинення якого можуть бути виявлені та зафіксовані шляхом його огляду та дослідження.
Враховуючи, що вищезазначене майно має значення для доведення обставин кримінального провадження, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про те, що арешт відповідає встановленим законодавством завданням запобігти можливості їх приховування, втрати, знищення, перетворення, відчуження.
Вищевказані речі відповідають критерію, зазначеному у п.11 ст.170 КПК України, а тому встановлення заборон щодо користування та розпорядження щодо цього об'єкта у даному кримінальному провадженні є процесуально обґрунтованим.
На підставі викладеного і керуючись ст. 98, 131, 132, 167, 170, 172-173, 372, 309 КПК України,
Задовольнити клопотання слідчого СВ ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052380000112 від 19 березня 2024 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Накласти арешт шляхом обмеження відчуження, розпорядження та користування на майно:
-мобільний телефон торгівельної марки «HUAWEI», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з сім карткою з номером телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вилучений під час огляду речей 20 березня 2024 року.
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали слідчого судді доручити слідчому СВ ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1