Справа № 750/3380/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/128/24
Категорія - санкція Доповідач ОСОБА_2
22 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 березня 2024 року,
Оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієво Донецької області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, фізичної особи-підприємця, одруженого, на утриманні малолітня дитина - донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 20 год.00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, строком до 06 травня 2024 року включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 строком до 06.05.2024 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з м. Чернігова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя послався на те, що наведені ризики хоча і мають місце, але з урахуванням даних про особу підозрюваного, відсутністю проблем із законом до вчинення інкримінованого злочину, наявності сталих соціальних зв'язків, не досягають того ступеню, який би давав підстави для застосування до підозрюваного такого виняткового запобіжного засобу як тримання під вартою.
Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, ухвалити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування, до 08.05.2024, з подальшим утриманням у ДУ «Чернігівській слідчий ізолятор». Визначити відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПУ України заставу у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 грн.
Посилається на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема, зазначає, що слідчий суддя погодився, що наведені ризики мають місце, але відмовив у задоволенні клопотання, врахувавши особу підозрюваного та наявність сталих соціальних зв'язків. Однак, слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк до 8 років, з метою уникнення покарання може залишити своє місце проживання і переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім того, оскільки на даний час не встановлено джерело придбання наркотичних засобів та психотропних речовин, всі місця можливого їх зберігання підозрюваним, осіб, з якими він міг збувати наркотичні засоби та психотропні речовини, отримані від злочинної діяльності доходи та майно, оскільки при виявленні ОСОБА_8 працівниками поліції в лісовому масиві та наближенні до нього, підозрюваний розламав власний телефон та викинув деякі речі. Також вказує, що ОСОБА_8 може вчиняти інші кримінальні правопорушення з метою отримання грошових коштів та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки залишається не встановленим джерело походження наркотичних засобів та психотропних речовин, які підозрюваний придбав та зберігав з метою збуту. Зазначає, що у ОСОБА_8 в автомобілі вилучено 20 згортків в психотропними речовинами, які були заздалегідь розфасовані та підготовлені для приховання у лісовому масиві, що може свідчити про наявність у нього, чи його можливих спільників значних сум коштів, отриманих від злочинної діяльності.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника, котрі вважали ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
З матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділом Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024275440000256 від 07.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 307 КК України
ОСОБА_8 07.03.2024 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. .
07.03.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Зі змісту ст. 181 КПК України вбачається, що домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 необхідного запобіжного заходу, слідчий суддя у повній мірі дослідив обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 307 КК України, що підтверджено доказами, достатніми на етапі досудового розслідування для вирішення питання щодо запобіжного заходу і дійшов вірного висновку, що на даний час, із урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 та даних щодо його особи, можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже, при розгляді клопотання слідчий суддя з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та на підставі пояснень сторін кримінального провадження і наданих ними матеріалів обґрунтовано дійшов висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 відносно нього можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У Резолюції Комітету міністрів Ради Європи №11 від 09.04.1965 року «Взяття під варту» і Рекомендації R 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зазначено, що взяття під варту не повинно бути запобіжним заходом, що застосовується в обов'язковому порядку, судовий орган повинен приймати рішення з урахуванням фактів та усіх обставин справи.
Колегія суддів вважає, що застосований до ОСОБА_8 вид запобіжного заходу - домашній арешт, є співмірним з існуючими ризиками, тяжкості пред'явленої йому підозри та відповідає особі підозрюваного, який є фізичною особою-підприємцем, одружений, має на утриманні малолітню дитину - доньку3 2017 року народження, раніше не судимий.
Що стосується посилання прокурора в апеляційній скарзі на недостатність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам, то вони не заслуговують на увагу, оскільки фактично ґрунтуються лише на припущеннях прокурора щодо можливої поведінки підозрюваного в майбутньому та не містять під собою ґрунтовних підстав.
Інші посилання апелянта не спростовують висновків слідчого судді про доцільність визначення запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який є пропорційним тяжкості інкримінованого діяння та достатнім для досягнення завдань досудового розслідування.
Відтак, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ч. 3 ст. 407, ст. 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 березня 2024 року про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4